« 2019. № 2 (146)

Народознавчі зошити. 2019. № 2 (146). С. 319—327

УДК 392+2-55 (477-1-17)
DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.02.319

ПОЛІСЬКІ ВІРУВАННЯ, ПОВ’ЯЗАНІ ІЗ ХЛІБОМ: САКРАЛЬНО-СЕМІОТИЧНИЙ АСПЕКТ

ЦИПИШЕВ Сергій

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-5924-8930

заступник директора з наукової роботи,

Музей народної архітектури і побуту

у Львові імені Климентія Шептицького,

вул. Чернеча Гора, 1, 79014, м. Львів, Україна

Контакти: e-mail: SerhiyTsypyshev@gmail.com

Анотація. Вірування є невід’ємною частиною повсякденного життя та основою для звичаєвих явищ. Так само і хліб у народній культурі є обов’язковою частиною щоденного життєвого циклу, а разом із тим і неодмінним атрибутом обрядів. Тому ширше висвітлення сакрально-семіотичного аспекту вірувань, пов’язаних із хлібом на теренах окремих етнографічних регіонів, є на сьогодні достатньо актуальним. У цій роботі автор має за мету розглянути поліські вірування, що так чи інакше стосуються хліба, виявити їх специфіку та єдність із загальноукраїнським контекстом, а також висвітлити їх сакрально-семіотичне навантаження. Об’єктом наукової розвідки є вірування поліщуків, а ті з них, що пов’язані з хлібними виробами, є її предметом. Основними методами, які використовує автор, є методи типологічного аналізу та реконструкції у поєднанні з елементами структурно-функціональними, з використанням основних методів етнологічної науки. Вірування, пов’язані з хлібними виробами, зазвичай розглядалися у комплексі з іншими звичаєвими актами чи згадувались побіжно в роботах, дотичних до народного хлібопечення. Власне тому автор намагається охопити їх по можливості комплексно, основою роботи є власні польові матеріали, а в аналітичній частині — напрацювання відомих вітчизняних та закордонних дослідників.

Народне хлібопечення наскрізь просякнуте багатьма віруваннями, які супроводжують хліб від виготовлення до споживання. Зважаючи на тяглість традиції на Поліссі багато із цих звичаєвих елементів збережені та функціонують й дотепер. Основними причинами цього є певна сакралізація хліба, але без його обожнення, а також пряма дотичність багатьох звичаїв до актів вшанування померлих, які є надзвичайно давніми та стійкими. На думку автора ці вірування стали невід’ємною частиною поліської та загальноукраїнської традиції.

Ключові слова: хліб, Полісся, вірування, сакральність, семіотика.

Надійшла 25.02.2019

Список використаних джерел

  1. Петров В. Походження українського народу. Реґенсбурґ: УСГ, 1947. 56 с.
  2. Геродот. Історії в дев’яти книгах. Київ: Наукова дум­ка, 1993. 576 с.
  3. Довженок В.Й. Землеробство древньої Русі. Київ: Видавництво академії наук Української РСР, 1961. 268 с.
  4. Етимологічний словник української мови: у семи томах. Том другий (Д — Копці). Київ: Наукова думка, 1985. 571 с.
  5. Артюх Л.Ф. Народне харчування українців та росіян північно-східних районів України. Київ: Наукова думка, 1982. 112 с.
  6. Боренько Н. Традиційна їжа поліщуків Київщини та деякі харчові регламентації. Народознавчі зошити. 2001. № 3 (39). С. 558—562.
  7. Герус Л. Типи, форми, функції обрядового печива до дня сорока св. Мучеників, Благовіщення на Поліссі (у контексті слов’янської традиції). Народознавчі зошити. 2006. № 3—4 (69—70). С. 521—528.
  8. Кутельмах К. Полісько-карпатські паралелі в загальноукраїнській календарно-обрядовій сфері. Народознавчі зошити. 2006. №3—4(69—70). С. 328—337.
  9. Кутельмах К. Поминальні мотиви в календарній обрядовості поліщуків. Полісся України: матеріали іс­торико-етнографічного дослідження. Львів, 1997. Вип. 1: Київське Полісся, 1994. С. 172—203.
  10. Пархоменко Т. Календарні Звичаї та обряди Рівенщини: Матеріали польових досліджень. Рівне: Видавець Олег Зень, 2008. 200 с.
  11. Конобродська В. Поліський поховальний і поминальні обряди. Етнолінгвістичні студії. Житомир: Полісся, 2007. 356 с.
  12. СтраховА.Б. Культ хлеба у восточных славян. Опыт этнолингвистического исследования. Mьn­chen: Verlag Otto Sagner, 1991. 244с.
  13. АА ДНЦЗКСТК, Володарка-2012, Ципишев, АФ-Д2.С.2/05.
  14. АА ДНЦЗКСТК, Володарка-2012, Ципишев, АФ-Д3.С.1/26.
  15. Архів МНАП. Ф. Матеріали експедицій. Спр. ЗВ-111 (Ципишев С.І. Звіт про відрядження у Ковельський, Старовижівський та Турійський райони Волинської області. Львів, 2012. 13 с.).
  16. ЦипишевС. Різновиди хліба в побуті та обрядах. Етнокультура Рівненського Полісся. Рівне: ПП ДМ, 2009. С. 111—118.
  17. АА ДНЦЗКСТК, Володимирець-2009, Ципишев, АФ-К3.Ст.А/01.
  18. АА ДНЦЗКСТК, Володимирець-2009, Ципишев, АФ-К8.Ст.Б/22.
  19. Ципишев С. Традиційні хлібні вироби Рівненського Полісся початку ХХ століття. (За польовими матеріалами із Дубровицького та Сарненського районів Рівненської області). Поліссєзнавство у фольклорно-етногра­фіч­них і літературно-мистецьких дослідженнях: Наукове видання. Рівне, 2009. С. 99—107.
  20. Архів МНАП. Ф. Матеріали експедицій. Спр. ЗВ-106 (Ципишев С.І. Звіт про відрядження у Любомльський, Шацький та Ратнівський райони Волинської області.Львів, 2010. 11 с.).
  21. Архів МНАП. Ф. Матеріали експедицій. Спр. ЗВ-109 (Ципи­шев С.І. Звіт про відрядження Камінь-Ка­ширський, Любешівський та Маневицький райони Во­лин­ської області. Львів, 2011. 12 с.).
  22. АА ДНЦЗКСТК, Ємільчине-2011, Ципишев, АФ-Д1.С.1/24.
  23. АА ДНЦЗКСТК, Зарічне-2010, Ципишев, АФ-К4.Ст.Б/22.
  24. АА ДНЦЗКСТК, Володарка-2012, Ципишев, АФ-Д5.С.1/15.
  25. АА ДНЦЗКСТК, Зарічне-2010, Ципишев, АФ-К6.Ст.А/02.
  26. АА ДНЦЗКСТК, Ємільчине-2011, Ципишев, АФ-Д8.С.1/24.
  27. АА ДНЦЗКСТК, Ємільчине-2011, Ципишев, АФ-Д9.С.1/20.
  28. АА ДНЦЗКСТК, Ємільчине-2011, Ципишев, АФ-Д10.С.4/24.
  29. Ципишев С. Хлібні вироби в традиційній культурі поліщуків Зарічненщини. Матеріали до української ет­нології. 2011. Вип. 10 (13). С. 147—153.
  30. АА ДНЦЗКСТК, Зарічне-2010, Ципишев, АФ-К4.Ст.А/07.
  31. Галайчук В. З духовної культури Богородчанщини: зви­чаї, вірування та повір’я, пов’язані із світоглядними уявленнями про смерть та померлих. Міфологія і фольклор. 2010. № 3—4. С. 27—49.
  32. Великий тлумачний словник сучасної української мови. Київ; Ірпінь: Перун, 2005. 1728 с.
  33. Сосенко К. Пражерело українського релігійного світогляду. Львів: Живі гроби, 1923. 80 с.
  34. Словник іншомовних слів. Київ: Наукова думка, 2000. 680 с.
  35. Нидерле Л. Славянские древности. Москва: Издательство иностранной литературы, 1956. 453 с.
  36. Велецкая Н.Н. Языческая символика славянских архаических ритуалов. Москва: Наука, 1978. 240 с.
  37. Календарные обычаи и обряды в странах зарубежной Европы. Весенние праздники. Москва: Наука, 1977. 358 с.
  38. Сосюр Ф. де. Курс загальної лінгвістики. Київ: Основи, 1998. 324 с.
  39. Пирс Ч. Логические основания теории знаков. Санкт-Петербург: Алетейя, 2000. 352 с.
  40. Филипчук Г. Язичницькі поховальні пам’ятки VIII—XII ст. межиріччя Західного Бугу та Верхнього Прута. Народознавчі зошити. 2016. № 4 (130). С. 929—940.
  41. Свод древнейших письменных известий о славянах. Т. 1. Москва: Наука, 1991. 472 с.
  42. Фёдоров Н.Ф. Философія общаго дѣла. Т. 1. Семиреченск: Вѣрный, 1906. 450 с.
  43. Кунов Г. Як повстала реліґія і вірування в богів? Київ-Берлін: Знаття то сила, 1922. 180 с.
  44. Віллем Ж.-П. Європа та релігії. Київ: Дух і літера, 2006. 331 с.
  45. Пропп В.Я. Исторические корни волшебной сказки. Ленинград: Издательство ЛГУ, 1946. 340 с.
  46. Леви-Брюль Л. Сверхъестественное в первобытном мышлении. Москва: Педагогика-Пресс, 1994. 608 с.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »