Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2019. № 2 (146)

Народознавчі зошити. 2019. № 2 (146). С. 354—367

УДК 39:72.012:[643(=161.2:477.86-11)]”17/195″
DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.02.354

ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ПЛАНУВАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ ПОКУТСЬКОГО ЖИТЛА (XVIIІ — СЕРЕДИНА ХХ ст.)

РАДОВИЧ Роман

ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-1900-8948

доктор історичних наук, старший науковий співробітник,

Інститут народознавства Національної академії наук України,

відділ історичної етнології, Львів-центр,

проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна

Контакти: radovychroman@gmail.com

Анотація. Горизонтальне планування є однією з основних ознак історичної типології житла. Тому з’ясування локальної специфіки планувальної структури осель окремих етнографічних районів є на сьогодні доволі актуальним. У запропонованій розвідці автор ставить перед собою мету з’ясувати особливості формування планувальної структури осель на теренах Покуття, виявити їх спільноукраїнські риси та місцеву специфіку. Об’єктом дослідження є традиційне житло покутян, а предметом — його планувальна структура. Методологічною основою дослідження є принцип історизму у поєднанні з елементами структурно-функціонального аналізу та використання основних методів етнологічної науки. Планування народного житла покутян ніколи не було предметом спеціальних досліджень. Цей аспект висвітлений авторами доволі побіжно, без належного аналізу, тому основою роботи є польові матеріали автора.

Покутське житло, як і українське загалом, сформувалось на основі однокамерного опалюваного. У XVIIІ — в першій половині ХІХ ст. тут побутували дво- (хата + сіни) і трикамерні (хата + сіни + комора) споруди. Починаючи з середини ХІХ ст. щораз більшого поширення набувають домівства з двома житловими приміщеннями. Зіставлення окремих складових планувальної структури (специфіка розташування приміщень, віконних та дверних отворів, наявність прибудов тощо) дає змогу констатувати, що планувальні особливості осель покутян формувались під впливом сусідніх етнографічних районів: з одного боку — Поділля та Опілля, з іншого — Гуцульщини (та частково Бойківщини).

Ключові слова: Покуття, житло, планування, хата, сіни, комора, прибудова.

Надійшла 21.01.2019

Список використаних джерел

  1. Грацианская Н.Н., Листова Н.М., Токарев С.А. Введение. Типология народного жилища в странах зарубежной Европы. Типы сельского жилища в странах зарубежной Европы. Москва: Наука, 1968. С. 3—11.
  2. Бломквист Е.Э. Крестьянские постройки русских, украинцев и белоруссов: (поселения, жилища и хозяйственные строения). Восточнославянский этнографический сборник: Очерки народной материальной культуры русских, украинцев и белорусов в ХІХ — начале ХХ в. Москва: Изд-во АН СССР, 1956. С. 3—458.
  3. Космина Т. Поселення, садиба, житло. Українці: історико-етнографічна монографія у двох книгах. Опішне: Українське Народознавство, 1999. Кн. 2. С. 13—57.
  4. Радович Р. Традиційне житло Покуття: техніка і технологія спорудження стін (ХІХ — перша половина ХХ ст.). Плісненські старожитності. Збірник наукових праць. Львів: Растр-7, 2017. Вип. 2. С. 27—61.
  5. Kolberg O. Pokucie: Obrazetnograficzny. Krakуw: W drukarni uniwersytetu jagelloсskiego, 1882. Т. 1. 360 s., il.
  6. Mroczko Fr. X. Њnatyсszczyzna. Lwуw: Z drukarni Wіadysіawa Јoziсskiego, 1897. Cz. 1. 83 s.
  7. Wajgel L. Rys miasta Koіomyi. Koіomyja: Drukiem HZadembskiego ispуlki, 1877. 114 s.
  8. Деркач І., Паньків М. Садиба на Покутті (кінець ХІХ — початок ХХ ст. ст.). Івано-Франківськ, 1994. 30 с.
  9. Якимович А. Традиційне народне житло Покуття кінця ХІХ — початку ХХ ст. Наукові записки. Музей народної архітектури та побуту у Львові. Львів, 1998. Вип. І. С. 58—63.
  10. Архів ЛМНАП. Ф. Матеріали експедицій, спр. ЗВ-11. 45 арк. (Якимович А.І. Звіт про наукову експедицію на Покуття; 7.06. — 15.06. 1978 р.).
  11. Архів ЛМНАП. Ф. Матеріали експедицій, спр. ЗВ-17. 41 арк. (Якимович А.І. Звіт про наукову експедицію на Покуття; 17.06. — 25.06. 1976 р.).
  12. Архів ЛМНАП. Ф. Матеріали експедицій, спр. ЗВ-15. 68 арк. (Якимович А.І. Звіт про наукову експедицію на Покуття; 17.06. — 25.06. 1976 р. Додатки до ЗВ-17. Т. 1. Альбом фотографій і зарисовок).
  13. Архів ЛМНАП. Ф. Матеріали експедицій, спр. ЗВ-53. 24 арк. (Якимович А.І. Звіт про наукову експедицію на Покуття. 1984 р.)
  14. Encyklopedyja rolnictwa.Warszawa, 1874.
  15. Falkowski J. Pуlnocno-wschodnie pogranicze Huculszczyzny. Lwуw, 1938. 107 s. (Pracy etnograficzny. Wydawnictwo Towarzystwa ludoznawczego we Lwowie / Рod red. A. Fiszera. № 4).
  16. Гошко Ю.Г. Населення Українських Карпат ХV—ХVІІІ ст. Заселення. Міграції. Побут. Київ: Наукова думка, 1976. 204 с.
  17. Могитич І.Р. Типи та розвиток будівель селянського двору. Народна архітектура Українських Карпат ХV—ХХ ст. Київ: Наукова думка, 1987. С. 29—68.
  18. Сілецький Р. Сільське поселення та садиба в Українських Карпатах XIX—XX ст. Київ: Наукова дум­ка, 1994. 139 с.
  19. Грацианская Н.Н. К типологии традиционного народного жилища в Украинских Карпатах в ХІХ — начале ХХ века (в связи с подготовкой историко-географического атласа Украины, Белоруссии, Молдавии). Советская этнография. 1973. № 4. С. 30—42.
  20. Косміна Т.В. Сільське житло Поділля (кінець ХІХ—ХХ ст.): історико-етнографічне дослідження. Київ: Наукова думка, 1980. 190 с.
  21. Радович Р. Сільське житло кінця ХІХ — початку ХХ ст. на півдні Поділля (за матеріалами Борщівського р-ну). Літопис Борщівщини: історико-крає­знавчий збірник. Борщів: Джерело, 1996. Вип. VІІІ. С. 58—66.
  22. Вовк Хв. Шлюбний ритуал та обряди на Україні. Вовк Хв. Студії з української етнографії та антропології. Київ: Мистецтво, 1995. С. 219—323.
  23. Здоровега Н.І. Нариси народної весільної обрядовос­ті в Україні. Київ, 1974. 159 с.
  24. Радович Р. Система опалення народного житла Покуття (ХІХ — перша половина ХХ ст.). Народознавчі зошити. Львів. 2017. № 1. С. 100—113.
  25. Радович Р. Традиційне сільське житло на Опіллі другої половини XIX — початку XX століть. Записки НТШ. Львів: НТШ, 1995. Т. ССХХХ. С. 79—106.
  26. Русов М. Типи сільських селищ в Полудневій частині Галичини. Збірник природно-технїчної секції українського наукового товариства в Київі. Київ, 1915. С. 77—221.
  27. Радович Р. Особливості народного житла південно-західної частини Волині (друга половина ХІХ — початок ХХ ст.). Записки НТШ. Львів: НТШ, 1992. Т. ССХХIII. С. 95—104.
  28. Ткач В. Очерки Холмщины и Подляшья. Холм, 1911. 115 с.
  29. Радович Р. Народне житло. Холмщина і Підляшшя: історико-етнографічне дослідження. Київ: Родовід, 1997. С. 116—133.
  30. Гурков В.С., Гошко Р.Ю. Поселения. Полесье. Материальная культура. Київ: Наукова думка, 1988. С. 279—333.

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »