« 2019. № 2 (146)

Народознавчі зошити. 2019. № 2 (146). С. 346—353

УДК 392.1 (477.86)
DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.02.346

«АБИ ЗІЙТИСЯ З ДИТИНИ» (РОДИЛЬНИЙ ЦИКЛ ПОЛОГОВОЇ ОБРЯДОВОСТІ ЖИТЕЛІВ ПОКУТТЯ)

ГОРОШКО-ПОГОРЕЦЬКА Леся

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8741-2467

кандидат історичних наук

старший науковий співробітник

відділу етнології сучасності,

Інститут народознавства

Національної академії наук України,

проспект Свободи, 15, 79000, Львів, Україна

Контакти: e-mail: horoshyna@gmail.com

Анотація. У час посилення інтересу до вивчення явищ традиційної культури дослідження усіх її пластів актуалізується. Тому мету розвідки автор вбачає у висвітленні пласту звичаєво-обрядових і світоглядних явищ, пов’язаних із народженням дитини. Об’єктом дослідження є традиційний світогляд і звичаєво-обрядова культура жителів Покуття, а предметом — власне родильний цикл пологової обрядовості, тобто ті обрядові реалії, які супроводжували появу на світ дитини на теренах Покуття і до яких вдавалися відразу після народження. Серед них — народні практики полегшення й пришвидшення народження дитини, відрізання і подальшого зберігання пуповини, звичаєві настанови щодо першого купелю і поводження з водою після купання немовляти тощо. Джерельною основою дослідження є матеріали власних польових досліджень автора впродовж 2013—2014 рр. у селах Коломийського, Городенківського, Снятинського, Тлумацького і Тисменицького р-нів Івано-Франківської обл., а також праці кінця ХІХ—ХХ ст. Методологія ж роботи ґрунтується на загальнонаукових методологічних принципах та основних вимогах, які ставляться щодо праць історико-етнографічного спрямування. З’ясовано, що розглянутий етнолокальний варіант родильної звичаєвості Покуття має питомі українські риси, зберігаючи при цьому самобутній вияв.

Ключові слова: пологи, породілля, дитина, родильні звичаї, Покуття.

Надійшла 21.01.2019

Список використаних джерел

  1. Kolberg O. Dzieіa wszystkie. Wrocіaw; Poznaс: Polskie Wydawnictwo Muzyczne, Ludowa Spуіdzielnia Wydawnicza, 1961. T. 29: Pokucie. Cz. 1. 358 s.
  2. Kolberg O. Dzieіa wszystkie. Wrocіaw; Poznaс: Polskie Wydawnictwo Muzyczne, Ludowa Spуіdzielnia Wydawnicza, 1963. T. 31: Pokucie. Cz. 3. 241 s.
  3. Mroczko K. Fr. Њniatyсszczyzna. (Przyczynek do etnografii krajowej). Przewodnik naukowy i literacki. 1897. T. XXV. Z. IV. S. 289—304; Z. V. S. 385—402; Z. VI. S. 481—498; Z. VII. S. 577—595.
  4. Piotrowicz S. Znachorka i wrуїka Jewdokia Bojczuk. Mat-іy folklorystyczne ze wsi Bortnik na Pokuciu. Lud. 1907. T. XIII. Z. II. S. 118—129; Z. III. S. 216—232.
  5. Архів ІН НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 355 б. Арк. 1—188. Панькив М.И. Семья и семейный быт на Покутье (1850—1980). Дисерт. канд. истор. наук. Ивано-Франковск, 1988.
  6. Гвоздевич С. Деякі аспекти допологових звичаїв та обрядів українців Карпат. Народознавчі зошити. 1998. № 3. С. 278—280.
  7. ГвоздевичС. Родильна обрядовість українців. Народознавчі зошити. 1997. №2. С. 111—122.
  8. ВознякВ. Село моє — України цвіт. Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2003. 208 с.
  9. Архів ІН НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 698. Арк. 1—116. Горошко Л.М. Польові матеріали з Покуття (Коломийський, Городенківський, Тлумацький, Снятинський р-ни Івано-Франківської обл., 2013 р.).
  10. Архів ІН НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 704. Арк. 1—489. Серебрякова О.Г. Покуття (польові матеріали, зібрані в Коломийському, Снятинському, Тлумацькому, Тисменицькому, Городенківському р-нах Івано-Франківської обл., 2013, 2014, 2016, 2017 рр.)
  11. Архів ІН НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 736. Арк. 1—97. Горошко-Погорецька Л.М. Польові матеріали з Покуття (Тлумацький, Тисменицький, Городенківський р-ни Івано-Франківської обл., 2014 р.).
  12. Гузій Р. З народної танатології: карпатознавчі розсліди. Львів: ІН НАНУ, 2007. С. 225—226.
  13. Радович Р., Сілецький Р. Стеля та сволок у традиційному будівництві поліщуків (конструктивно-техноло­гічний та обрядовий аспекти). Народознавчі зошити. 1996. № 2. С. 78—93.
  14. Радович Р. Релікти архаїчного поліського житла. Полісся України: матеріали історико-етнографічного дослідження. Львів: ІН НАН України, 1999. Вип.2. Овруччина. 1995. С.87—98.
  15. Узенева Е. Матица. Славянские древности: этнолингвистический словарь в 5-ти томах / под ред. Н.И. Толстого. Москва: Международные отношения, 2004. Т. 3: К (Круг) — П (Перепелка). С. 201—203.
  16. БорисенкоВ. Родильні звичаї та обряди. Поділля: Історико-етнографічне дослідження. Київ, 1994. С.211—217.
  17. БорякО.О. Баба-повитуха в культурно-історичній традиції українців: між профанним і сакральним. Київ: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України, 2009. 400с. Бібліогр.: с. 295—341.
  18. ГаврилюкН. Народження дитини. Українська родина: Родинний і громадський побут. Київ, 2000. С.69—83.
  19. ГаврилюкН.К. Картографирование явлений духовной культуры (По материалам родильной обрядности украинцев). Київ: Наукова думка, 1981. 290с.
  20. ГвоздевичС. Локальні особливості родильної обрядовості українців Закарпаття. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія. Ужгород, 2004. Вип.10. С. 173—194.
  21. ГвоздевичС. Родильна обрядовість поліщуків. Полісся України: матеріали історико-етнографічного дослідження. Львів, 1997. Вип.1. Київське Полісся. 1994. С. 164—171.
  22. Гвоздевич С. Родильні звичаї та обряди. Лемківщина: Історико-етнографічне дослідження. Львів, 2002. Т.2. Духовна культура. С.64—74.
  23. ГузійР., Горошко Л. Родильні звичаї та обряди на Старосамбірщині (за матеріалами польових дослід­жень). Народознавчі зошити. 2010. №5—6. С. 611—617.
  24. Здоровега Н. Народні звичаї та обряди. Бойківщина: Історико-етнографічне дослідження. Київ, 1983. С.232—248.
  25. Сявавко Є. Сімейна обрядовість. Гуцульщина: Історико-етнографічне дослідження. Київ, 1987. С. 302—319.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »