« 2019. № 3 (147)

Народознавчі зошити. 2019. № 3 (147). С. 715—731

УДК 39:643:747(477.86-11)”189/193″
DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.03.715

ІНТЕР’ЄР ПОКУТСЬКОГО ЖИТЛА (друга половина XIХ — початок ХХ ст.)

РАДОВИЧ Роман

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-1900-8948

доктор історичних наук,

старший науковий співробітник,

Інститут народознавства НАН України,

відділ історичної етнології,

проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна

Контакти: е-mail: radovychroman@gmail.com

Анотація. З’ясування локальної специфіки внутрішнього облаштування осель окремих етнографічних районів є на сьогодні доволі актуальним. У запропонованій розвідці автор ставить перед собою мету з’ясувати особливості інтер’єру житла на теренах Покуття, виявити спільноукраїнські риси та місцеву специфіку. Об’єктом дослідження є традиційне житло покутян, а предметом — його інтер’єр. Методологічною основою дослідження є принцип історизму у поєднанні з елементами структурно-функціонального аналізу та використання основних методів етнологічної науки. Внутрішнє облаштування народного житла покутян ніколи не було предметом спеціальних досліджень. У тих небагатьох публікаціях, які стосуються житло-будівельної культури цього району, цей аспект висвітлений авторами доволі побіжно, без належного аналізу, тому основою роботи є польові матеріали автора.

Інтер’єр покутського житла характеризувався певним набором предметів, їх розташуванням, а також системою опалення та освітлення, що в загальному було типовим для всієї України. Біля входу до хати, по один бік, у кутку — піч, по другий бік — мисник на посуд, між піччю та причільною стіною — стаціонарна чи мобільна постіль. У кутку, діагонально протилежному печі, — стіл (чи стіл-скриня), над ним — образи. Уздовж причілкової та чільної стін знаходилися лави, між столом і полом — скриня (інколи остання замінювала стіл), біля стола — рухомий стільчик. Водночас під впливом певних факторів тут спостерігаємо певні локальні варіації у влаштуванні інтер’єру.

Ключові слова: Покуття, житло, інтер’єр, стіл, постіль, піч, мисник, полиця.

Надійшла 10.04.2019

Список використаних джерел

  1. Вовк Хв. Етнографічні особливості українського народу. Вовк Хв. Студії з української етнографії та антропології. Київ: Мистецтво, 1995. С. 39—218.
  2. Радович Р. Традиційне житло Покуття: техніка і технологія спорудження стін (ХІХ — перша половина ХХ ст.). Плісненські старожитності. Збірник наукових праць. Львів: Растр-7, 2017. Вип. 2. С. 27—61.
  3. Деркач І., Паньків М. Садиба на Покутті (кінець ХІХ — початок ХХ ст. ст.). Івано-Франківськ, 1994. 30 с.
  4. Kolberg O. Pokucie: Obraz etnograficzny. Krakуw: W drukarni uniwersytetu jagelloсskiego, 1882. Т. 1. 360 s.: il.
  5. Mroczko Fr.X. Њnatyсszczyzna. Lwуw: Z drukarni Wіadysіawa Јoziсskiego, 1897. Cz. 1. 83 s.
  6. Архів ЛМНАП. Ф. Матеріали експедицій. Спр. ЗВ-11. 45 арк.(Якимович А.І. Звіт про наукову експедицію на Покуття; 7.06.—15.06. 1978 р.).
  7. Архів ЛМНАП. Ф. Матеріали експедицій. Спр. ЗВ-17. 41 арк. (Якимович А.І. Звіт про наукову експедицію на Покуття; 17.06.—25.06. 1976 р.).
  8. Архів ЛМНАП. Ф. Матеріали експедицій. Спр. ЗВ-53. 24 арк. (Якимович А.І. Звіт про наукову експедицію на Покуття. 1984 р.).
  9. Falkowski J. Pуlnocno-wschodnie pogranicze Huculszczyzny. Lwуw, 1938. 107 s. Pracy etnograficzny, 4. Wydawnictwo Towarzystwa ludoznawczego we Lwowie.
  10. Якимович А. Традиційне народне житло Покуття кінця ХІХ — початку ХХ ст. Наукові записки. Му­зей народної архітектури та побуту у Львові. Львів, 1998. Вип. І. С. 58—63.
  11. Радович Р. Поліське житло: культурно генетичні витоки та еволюційні процеси. Львів, 2017. 852 с.
  12. Байбурин А.К. Жилище в обрядах и представлениях восточных славян. Ленинград: Наука, 1983. 188 с.
  13. Якимович Г. Використання глини в народному будівництві Буковини і Покуття (кінець ХІХ — початок ХХ ст.). Народознавчі зошити. Львів, 2001. № 3. С. 555—558.
  14. Радович Р. Сільське житло кінця ХІХ — початку ХХ ст. на півдні Поділля (за матеріалами Борщівського р-ну). Літопис Борщівщини: історико-краєзнавчий збірник. Борщів: Джерело, 1996. Вип. VІІІ. С. 58—66.
  15. Косміна Т.В. Сільське житло Поділля (кінець ХІХ—ХХ ст.): історико-етнографічне дослідження. Київ: Наукова думка, 1980. 190 с.
  16. Боренько Н. Атрибуція керамічних виробів — важливий чинник науково-дослідницької роботи (на прикладі фондових груп «гончарство» та «художні промисли» Музею народної архітектури та побуту у Львові). Матеріали першої Міжнародної науково-практичної конференції. Науковий збірник. Львів: Апріорі, 2013. Вип. 1. С. 23—34.
  17. Колупаєва А. Українські кахлі ХІХ — початку ХХ ст. Історія. Типологія. Іконографія. Ансамблевість. Львів: ІН НАН України, 2006. 383 с.
  18. Якимович А. Інтер’єр народного житла Буковини (кінець ХІХ — початок ХХ ст.). .Музей народної архітектури та побуту. Наукові записки. Вип. 2. Львів, 2008. С. 72—88.
  19. Кіщук Т.П. Інтер’єр. Народна архітектура Українських Карпат ХV—ХХ ст. Київ: Наукова думка, 1987. С. 110—125.
  20. Шухевич В. Гуцульщина. Верховина: [б. в.], 1997. Ч. 1—2. 350 с. (репринт видання 1899 та 1901 рр.).
  21. Федака П.М. Народне житло українців Закарпаття ХVІІІ—ХХ століть. Ужгород: Ґражда, 2005. 350 с.
  22. Могитич І.Р., Кіщук Т.П. Садиба, житло, інтер’єр. Гу­цульщина. Історико-етнографічне дослідження. Київ: Наукова думка, 1987. С. 165—178.
  23. Сергєєва М. Формування інтер’єру середньовічного житла. Українці: історико-етнографічна монографія у двох книгах. Опішне: Українське Народознавство, 1999. Кн. 2. С. 65—74.
  24. Олянчин Д. Опис подорожі шведського посла на Україну 1656—1657 р. Записки НТШ. Львів: НТШ, 1937. Т. СLІV. С. 41—69.
  25. Сивак В. Лучина. Мала енциклопедія українського народознавства. Львів: ІН НАН України, 2007. С.317.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »