Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2019. № 4 (148)

Народознавчі зошити. 2019. № 4 (148). С. 915—927

УДК 398(=161.2):314.151.3-054.74(=161.2)(438)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.04.915

НАРОДНІ ОПОВІДАННЯ ПРО ПЕРЕСЕЛЕННЯ УКРАЇНЦІВ З ЗАКЕРЗОННЯ У 1940‑Х РОКАХ: ФОЛЬКЛОРНА ТА ІСТОРИЧНА ПАМ’ЯТЬ (НА МАТЕРІАЛАХ СЕЛА ТУЛИГОЛОВИ ГОРОДОЦЬКОГО РАЙОНУ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

КАЧМАР Марія

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-7811-9576

кандидат філологічних наук, науковий співробітник,

відділ фольклористики,

Інститут народознавства НАН України,

проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна

Контакти: е-mail: mariakachmar@ukr.net

Анотація. Величне і криваве ХХ-те століття в українській історії своєрідно відображене в усній традиції. Метою нашої розвідки є аналіз народних оповідань та переказів про депортацію з етнічних українських земель у 1944—1947 роках, зафіксованих від мешканців одного населеного пункту, вихідців з різних сіл та повітів Закерзоння — крізь призму історичної та фольклорної пам’яті; у з’ясуванні відображення об’єктивних історичних подій через суб’єктивне сприйняття учасника чи очевидця, типових явищ через індивідуальні долі; впливу фольклорної традиції на формування цих текстів. Саме народні оповідання і перекази стали об’єктом дослідження, тоді як фольклорна рецепція цих трагічних подій — предмет роботи. Джерельну базу становлять тексти народних оповідань та переказів, зафіксовані в 2012 році від мешканців села Тулиголови Городоцького району Львівської області — вихідців із українських сіл Перемишльського та Ярославського повітів. Проаналізовано тематичне багатство наративів, сюжетно-мотивний комплекс, роль та місце оповідача у формуванні тексту (учасник чи свідок події, транслятор почутої інформації). Новизна дослідження — на основі аналітичного розгляду прозових зразків розкрито поняття історичної та фольклорної пам’яті, у формуванні останньої важливу роль відіграє пам’ять емоційна. Для виконання мети і завдань роботи задіяні такі методи дослідження: структурно-семантичний, cтруктурно-семіотичний, текстологічний, порівняльний, міждисциплінарний методи та метод польових досліджень.

Ключові слова: депортація, історична пам’ять, фольклорна пам’ять, народні оповідання, мотив, етнічні українські землі.

Надійшла 6.06.2019

Список використаних джерел

  1. Мишанич С.В. Усні народні оповідання. Питання поетики. Київ: Наукова думка, 1986. 327с.
  2. МишаничС. Усні хроніки народного життя. Народні оповідання (упоряд., вст. ст. і прим. С.В. Мишанича). Київ: Дніпро, 1986. С.5—16.
  3. СокілВ. Фольклорна проза про голодомори ХХ ст. в Україні: парадигма тексту. Монографія. Львів, 2017. 440с.
  4. ІванніковаЛ. Дніпропетровськ — Половиця — Кодак: фольклорна та історична пам’ять. Народна творчість та етнологія. 2016. №3. С. 42—50.
  5. Халюк Л.М. Усні народні оповідання українців-переселенців Лемківщини, Холмщини, Підляшшя та Надсяння: жанрово-тематична специфіка, художні особливості. Київ: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М.Т. Рильського НАН України, 2013. 202 с.
  6. КузьменкоО. Концепт Батьківщина у парадигмі художніх образів простору в фольклорних новотворах про виселення (на матеріалі власних записів із Західної Бойківщини). Література. Фольклор. Проблеми поетики. Київ, 2010. Вип.34. С. 210—220.
  7. КирчівР. Двадцяте століття в українському фоль­клорі. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2010. 536с.
  8. ДроздР., Гальчак Б. Історія українців у Польщі в 1921—1989 роках. Харків: Золоті сторінки, 2013. 272с.
  9. ВиноградськаГ. Депортації українців з Польщі 1944—1947рр.: проблеми періодизації та обставини переселення (за матеріалами усних оповідей депортованих). Схід/Захід: Історико-культурогогічний збірник. 2008. Вип. 11—12. Спеціальне видання. С. 243—250.
  10. Ковальчук С., Петрова Н. Українці західного пограниччя у переселенських процесах на Одещину у другій половині 40‑х рр. ХХ ст. (за матеріалами Державного архіву Одеської обл.). Українське пограниччя: варіативність традиційної культури. Одеські етнографічні читання: Збірка наукових праць. Одеса: Одеський національний університет імені І.І. Меч­никова, 2018. С. 131—140.
  11. Павлів Ю. З. Депортації українців з польсько-українського прикордоння 1944—1951 рр. у ре­гіональ­ній пам’яті України: автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук. Львів: б. в., 2018. 20 с.
  12. Депортації: західні землі України кінця 30‑х— початку 50‑хрр.: документи, матеріали, спогади: у трьох томах. Т. 1. 1939—1945 рр. (відп. ред. Ю. Сливка). Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. 751 с.
  13. У жорнах історії. Збірник спогадів та документів. Київ: Фірма «Грамнма», 2017. 392 с.
  14. Книга пам’яті. 1944—2014: до 60‑річчя польсько-українських кривавих подій на Закерзонні (упоряд. В. Процюк). Львів, 2004. 737с.
  15. ГлушкоМ. Надсяння: локалізація та межі етнографічного району України. Народна творчість та етнологія. 2017. №3. С. 7—15.
  16. Сергійчук В. Трагедія українців Польщі. Тернопіль: Книжково-журнальне видавництво «Тернопіль», 1997. 438 с.
  17. В’ятровичВ.М. Друга польсько-українська війна. 1942—1947. Київ: Києво-Могилянська академія», 2011. 288с.
  18. Трухан М. Українці в Польщі після Другої cвітової війни (1944—1984). Записки НТШ. Нью-Йорк; Париж; Сідней; Торонто, 1990. Т. 208. 404 с.
  19. Снігірьова Л. Символи вода, вогонь, вітер,земля в українських народних історичних піснях XV — початку XVIIIст. URL: http://er.nau.edu.ua/bitstream/NAU/13584/1/%D0%A1%D0% A2% D0%90%D0%A2%D0%A2%D0%AF%20%D0%A1%D0%B8%D0% BC%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B8%20%D0 %B2%D0%BE% D0%B4%D0%B0….%D0%A1%D0%BD __%D0%B3%D0%B8%D1%80%D1%8C%D0%BE% D0%B2%D0%B0%20%D0%9B.%D0%9C..pdf.
  20. ВиговськийМ., Кучер В. Закерзоння. Київська старовина: Історичний науково-популярний та літературний журнал. 1994. №1. С. 94—102.
  21. ВолинецьО. Релігійний чинник в українському етнодержавотворенні (на прикладі УГКЦ). Українська національна ідея: реалії та перспективи розвитку. 2017. Вип.17. С. 54—58.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »