Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2019. № 4 (148)

Народознавчі зошити. 2019. № 4 (148). С. 915—927

УДК 398(=161.2):314.151.3-054.74(=161.2)(438)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.04.915

НАРОДНІ ОПОВІДАННЯ ПРО ПЕРЕСЕЛЕННЯ УКРАЇНЦІВ З ЗАКЕРЗОННЯ У 1940‑Х РОКАХ: ФОЛЬКЛОРНА ТА ІСТОРИЧНА ПАМ’ЯТЬ (НА МАТЕРІАЛАХ СЕЛА ТУЛИГОЛОВИ ГОРОДОЦЬКОГО РАЙОНУ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

КАЧМАР Марія

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-7811-9576

кандидат філологічних наук, науковий співробітник,

відділ фольклористики,

Інститут народознавства НАН України,

проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна

Контакти: е-mail: mariakachmar@ukr.net

Анотація. Величне і криваве ХХ-те століття в українській історії своєрідно відображене в усній традиції. Метою нашої розвідки є аналіз народних оповідань та переказів про депортацію з етнічних українських земель у 1944—1947 роках, зафіксованих від мешканців одного населеного пункту, вихідців з різних сіл та повітів Закерзоння — крізь призму історичної та фольклорної пам’яті; у з’ясуванні відображення об’єктивних історичних подій через суб’єктивне сприйняття учасника чи очевидця, типових явищ через індивідуальні долі; впливу фольклорної традиції на формування цих текстів. Саме народні оповідання і перекази стали об’єктом дослідження, тоді як фольклорна рецепція цих трагічних подій — предмет роботи. Джерельну базу становлять тексти народних оповідань та переказів, зафіксовані в 2012 році від мешканців села Тулиголови Городоцького району Львівської області — вихідців із українських сіл Перемишльського та Ярославського повітів. Проаналізовано тематичне багатство наративів, сюжетно-мотивний комплекс, роль та місце оповідача у формуванні тексту (учасник чи свідок події, транслятор почутої інформації). Новизна дослідження — на основі аналітичного розгляду прозових зразків розкрито поняття історичної та фольклорної пам’яті, у формуванні останньої важливу роль відіграє пам’ять емоційна. Для виконання мети і завдань роботи задіяні такі методи дослідження: структурно-семантичний, cтруктурно-семіотичний, текстологічний, порівняльний, міждисциплінарний методи та метод польових досліджень.

Ключові слова: депортація, історична пам’ять, фольклорна пам’ять, народні оповідання, мотив, етнічні українські землі.

Надійшла 6.06.2019

Список використаних джерел

  1. Мишанич С.В. Усні народні оповідання. Питання поетики. Київ: Наукова думка, 1986. 327с.
  2. МишаничС. Усні хроніки народного життя. Народні оповідання (упоряд., вст. ст. і прим. С.В. Мишанича). Київ: Дніпро, 1986. С.5—16.
  3. СокілВ. Фольклорна проза про голодомори ХХ ст. в Україні: парадигма тексту. Монографія. Львів, 2017. 440с.
  4. ІванніковаЛ. Дніпропетровськ — Половиця — Кодак: фольклорна та історична пам’ять. Народна творчість та етнологія. 2016. №3. С. 42—50.
  5. Халюк Л.М. Усні народні оповідання українців-переселенців Лемківщини, Холмщини, Підляшшя та Надсяння: жанрово-тематична специфіка, художні особливості. Київ: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М.Т. Рильського НАН України, 2013. 202 с.
  6. КузьменкоО. Концепт Батьківщина у парадигмі художніх образів простору в фольклорних новотворах про виселення (на матеріалі власних записів із Західної Бойківщини). Література. Фольклор. Проблеми поетики. Київ, 2010. Вип.34. С. 210—220.
  7. КирчівР. Двадцяте століття в українському фоль­клорі. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2010. 536с.
  8. ДроздР., Гальчак Б. Історія українців у Польщі в 1921—1989 роках. Харків: Золоті сторінки, 2013. 272с.
  9. ВиноградськаГ. Депортації українців з Польщі 1944—1947рр.: проблеми періодизації та обставини переселення (за матеріалами усних оповідей депортованих). Схід/Захід: Історико-культурогогічний збірник. 2008. Вип. 11—12. Спеціальне видання. С. 243—250.
  10. Ковальчук С., Петрова Н. Українці західного пограниччя у переселенських процесах на Одещину у другій половині 40‑х рр. ХХ ст. (за матеріалами Державного архіву Одеської обл.). Українське пограниччя: варіативність традиційної культури. Одеські етнографічні читання: Збірка наукових праць. Одеса: Одеський національний університет імені І.І. Меч­никова, 2018. С. 131—140.
  11. Павлів Ю. З. Депортації українців з польсько-українського прикордоння 1944—1951 рр. у ре­гіональ­ній пам’яті України: автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук. Львів: б. в., 2018. 20 с.
  12. Депортації: західні землі України кінця 30‑х— початку 50‑хрр.: документи, матеріали, спогади: у трьох томах. Т. 1. 1939—1945 рр. (відп. ред. Ю. Сливка). Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. 751 с.
  13. У жорнах історії. Збірник спогадів та документів. Київ: Фірма «Грамнма», 2017. 392 с.
  14. Книга пам’яті. 1944—2014: до 60‑річчя польсько-українських кривавих подій на Закерзонні (упоряд. В. Процюк). Львів, 2004. 737с.
  15. ГлушкоМ. Надсяння: локалізація та межі етнографічного району України. Народна творчість та етнологія. 2017. №3. С. 7—15.
  16. Сергійчук В. Трагедія українців Польщі. Тернопіль: Книжково-журнальне видавництво «Тернопіль», 1997. 438 с.
  17. В’ятровичВ.М. Друга польсько-українська війна. 1942—1947. Київ: Києво-Могилянська академія», 2011. 288с.
  18. Трухан М. Українці в Польщі після Другої cвітової війни (1944—1984). Записки НТШ. Нью-Йорк; Париж; Сідней; Торонто, 1990. Т. 208. 404 с.
  19. Снігірьова Л. Символи вода, вогонь, вітер,земля в українських народних історичних піснях XV — початку XVIIIст. URL: http://er.nau.edu.ua/bitstream/NAU/13584/1/%D0%A1%D0% A2% D0%90%D0%A2%D0%A2%D0%AF%20%D0%A1%D0%B8%D0% BC%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B8%20%D0 %B2%D0%BE% D0%B4%D0%B0….%D0%A1%D0%BD __%D0%B3%D0%B8%D1%80%D1%8C%D0%BE% D0%B2%D0%B0%20%D0%9B.%D0%9C..pdf.
  20. ВиговськийМ., Кучер В. Закерзоння. Київська старовина: Історичний науково-популярний та літературний журнал. 1994. №1. С. 94—102.
  21. ВолинецьО. Релігійний чинник в українському етнодержавотворенні (на прикладі УГКЦ). Українська національна ідея: реалії та перспективи розвитку. 2017. Вип.17. С. 54—58.

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »