Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2019. № 4 (148)

Народознавчі зошити. 2019. № 4 (148). С. 934—943

УДК 398-051(477)”183/192″О.ЛОНАЧЕВСЬКИЙ-ПЕТРУНЯКА:[801.81:398.8(=161.2)]

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.04.934

ГРОМАДСЬКИЙ ДІЯЧ ОЛЕКСАНДР ЛОНАЧЕВСЬКИЙ-ПЕТРУНЯКА В ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ФОЛЬКЛОРИСТИКИ

КОЗАР Лідія

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-2997-6106

кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник,

Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології

ім. М. Рильського НАН України,

відділ української і зарубіжної фольклористики,

вул. Михайла Грушевського, 4, 01011, м. Київ, Україна.

Контакти: e-mail: kozarli@ukr.net

Анотація. Стаття присвячена маловідомому і маловивченому діячеві Київської громади, філологу, педагогу, фольклористу і публіцисту Олександру Лоначевському-Петруняці. Метою статті стало висвітлення його фольклористично-етнографічної діяльності. Розглянуто праці О. Пипіна, І. Житецького, М. Білінського, О. Козирева, Н. Побірченко, присвячені постаті О. Лоначевського-Петруняки. Актуальність статті визначається наявністю нової джерельної бази, з якої вдалося вперше встановити дату смерті фольклориста, а також проаналізувати його архівні пісенні записи. Хронологічні межі дослідження — друга половина ХІХ — початок ХХ ст., де Олександр Лоначевський представляється як український громадський діяч і фольклорист в контексті національного відродження того часу. На основі дослідження поставлені завдання: виділити оригінальну частину його архівних пісенних записів, яка висвітлює політичне життя українського народу, — це історичні, козацькі, рекрутські, бурлацькі та заробітчанські пісні, більшість з них ще не була у друці; дослідити його взаємини з М. Драгомановим на основі їх листування та інших архівних матеріалів.

Варто видати архівні фольклорні записи О. Лоначевського-Петруняки та донести до широкого загалу його листування та багатство творчої спадщини, щоб на прикладі його біографії виховувати любов до України.

Ключові слова: Олександр Лоначевський-Петруняка, українська фольклористика, громадський діяч, архівні пісенні записи, історичні, козацькі, рекрутські, бурлацькі та заробітчанські пісні.

Надійшла 23.05.2019

Список використаних джерел

  1. Архів Михайла Драгоманова. Т. 1. Листування Київської старої громади з М. Драгомановим (1870—1895 рр.). Варшава, 1938. С163—171.
  2. Житецький Іг. Київська Громада за 60-тих років. Україна. 1928. Ч. І. С.116—117.
  3. Білінський М. З минулого пережитого: 1870—1888. Україна. 1928. Ч.ІІ. С.126—128.
  4. Козирев О. Персональний склад «комітету 12-ти» Київської «Старої Громади» у 1875—1876 роках. URL: http://lib.chdu.edu.ua/pdf/naukpraci/history/ 2006/62-49-4.pdf.
  5. ПобірченкоН. До історії взаємин М.Драгоманова та Київської громади в контексті українського культурно-просвітницького руху (друга половина ХІХ ст.). URL: http://ipa.udpu.edu.ua/article/view/15337.
  6. ЄрофєєвІ. Різні матеріали про О.Лоначевського (замітки, бібліографічні виписки тощо). Архівні нау­кові фонди рукописів та фонозаписів Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України (далі — АНФРФ ІМФЕ). Ф. 36-кол. 1. Од. зб. 38.
  7. Копія свідоцтва про смерть О. Лоначевського. АНФРФ ІМФЕ. Ф. 36-к. 1. Од. зб. 38.
  8. Рудченко І.Я. Колекція № 1 «Всяка всячина» — рукописна книга О. Лоначевського. Пісні (без мелодій), загадки, легенди, етнографічні матеріали тощо. З матеріалів Полтавського краєзнавчого музею. 1864—1873 рр. 192 арк. Рукопис. АНФРФ ІМФЕ. Ф.8-к.1. Од. зб. 21. Арк. 22—37. № 45—76.
  9. Лист Лоначевського А.И. до Я.П. Новицького, 1888. 2 арк. АНФРФ ІМФЕ. Ф. 4—3. Од. зб. 84.
  10. Пыпин А. Истории русской этнографии. Т. 3. 1891. С.376—378.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »