Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2019. № 5 (149)

Народознавчі зошити. 2019. № 5 (149). С. 1211—1219

УДК 398.88(=161.2)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.05.1211

МЕТАМОРФОЗА В УКРАЇНСЬКИХ КОЛЯДКАХ З АПОКРИФІЧНИМИ МОТИВАМИ

КАЧМАР Марія

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-7811-9576

кандидат філологічних наук,

науковий співробітник,

Інститут народознавства НАН України,

проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна

e-mail: mariakachmar@ukr.net

Анотація. Стаття присвячена аналізові принципу метаморфози в українських колядках з апокрифічними мотивами, які становлять джерельну базу та об’єкт роботи. Мета дослідження полягає у тому, щоб розкрити смислове та функціональне навантаження метаморфози у цих текстах, зв’язок між образами переміни, в якому закодовано досвід багатьох поколінь, з’ясувати роль та місце народної символіки. Важливо, без сумніву, розглянути вплив на акт перетворення народних уявлень та вірувань, християнських чинників, морально-етичних норм, соціальних реалій тощо. У статті звернена увага на основні види перевтілення: перетворення сльози Господа чи іншого святого у річку, криницю, море (метаморфоза емінентного характеру); крові Спасителя у вино чи церкву; окремих частин Ісусового тіла на різні об’єкти. Вказано на бінарний характер таких перемін в українських колядках: міфологічне походження та пізніші християнські впливи. Доведено, що зв’язок між вхідними та вихідними образами переміни регламентовано народною символікою. Для виконання мети і завдань роботи використано структурно-семантичний, структурно-семіотичний, текстологічний, порівняльний, міждисциплінарний методи, метод польових досліджень.

Ключові слова: метаморфоза, колядка, апокрифічні мотиви, міфологічна свідомість, народна символіка.

Надійшла 28.09.2019

Список використаних джерел

  1. Кирчів Р. Двадцяте століття в українському фольклорі. Львів: Інститут народознавства, 2010. 536с.
  2. МишаничС. Сучасне життя української народної балади в Карпатах. Фольклористичні та літературознавчі праці. Донецьк: Донецький національний університет, 2003. Т.1. С. 255—297.
  3. Костомаров Н. Славянская мифология. Слов’янська міфологія: вибрані праці з фольклористики й літературознавства. Київ: Либідь, 1994. С.201—252.
  4. ГнатюкВ. Деякі уваги над байкою. Записки Наукового товариства імені Шевченка. Гнатюк В. Вибрані статті про народну творчість: на 110-річчя від дня народження. Т.201. Філологічна секція. Нью-Йорк, 1981. С. 185—205.
  5. ЯщуржинскийХ.П. О превращениях в малорусских сказках. Українці: народні вірування, повір’я, демонологія (упор., прим. та біогр. нариси А.П. По­нома­рьова, Т.В. Космічної, О.О. Боряк; вст. ст. А.П. Пономарьова; іл. В.І. Гордієнка). Київ: Либідь, 1991. С.554—574.
  6. ГрушевськийМ. Історія української літератури: в 6т., 9 кн. (упоряд. В.В. Яременка; авт. передм. П.П. Кононенко). Київ: Либідь, 1994. Т. 1. 392 с.; Т. 4. Кн. 2. 320 с.
  7. КолессаФ. Балада про дочку-пташку в слов’янській народній поезії. Фольклористичні праці. Київ: Наукова думка, 1970. С.109—163.
  8. ДейО.І. Родинно-побутові балади. Балади. Родинно-побутові стосунки (упор. Дей О.І., Ясенчук А.Ю., Іваницький А.І.). Київ: Наукова думка, 1988. С.7—22.
  9. ДунаєвськаЛ.Ф. Українська народна казка. Київ: Вища школа, 1987. 127с.
  10. СокілВ.В. Народні легенди та перекази українців Карпат. Київ: Наукова думка, 1995. 157с.
  11. Еремина В.И. Ритуал и фольклор. Ленинград: На­у­ка, Ленинградское отделение, 1991. 207с.
  12. Колесса Ф. Українська усна словесність. Львів: Накладом фонду «Учітеся, брати мої», 1938. 645с.
  13. Смирнова Н. Авторське трактування прийому метаморфози в літературі ХХ століття (на матеріалі творів Ф. Кафки, Р. Бредбері, В. Зайця). URL: http:// www.nbuv.gov.ua/…6/…/SmirnovaN.pdf
  14. Виноградова Л.Н. Зимняя календарная поэзия западных и восточных славян. Генезис и типология колядования. Москва: Наука, 1982. 255 с.
  15. ФранкоІ. Причинки до історії руської літератури XVIII віку. Зібрання творів: у 50 т. Київ: Наукова думка, 1980. Т.27. С. 16—23.
  16. Франко І. Передмова. Апокрифи і легенди з українських рукописів (зібр., упоряд. і пояснив др. Іван Франко). Львів: Накладом наук. т-ва ім. Шевченка, 1899. Т. 2: Апокрифи новозавітні. С. І—LXXVIII.
  17. Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край, снаряженной императорским Русским географическим обществом. Юго-Западный отдел. Материали и исследования, со­бранные д. чл. П.П. Чубинским. Санкт-Петербург, 1872. Т. 1. ХХХ, 467 с.; Т. 3. 486 с.
  18. РыбаковБ.Ф. Язычество Древней Руси. Москва: Наука, 1987. 783с.
  19. Колядки та щедрівки (зібрав В. Гнатюк). Т. 1. Етнографічний збірник. Львів, 1914. Т. 35. ХХХIV, 269 с.
  20. Гуцульщина (написав проф. Володимир Шухевич). Ч. 4. Матеріали до українсько-руської етнології. Львів, 1904. Т. 7. 272 с.
  21. Виноградова Л.Н. Река. Славянские древности: этнолингвистический словарь (под общей ред. Н.И. Толстого). Москва: Международные отношения, 2009. Т. 4: Переправа через воду — Сито. С. 416—419.
  22. Історичні перекази українців (зібрав та опрацював Василь Сокіл). Львів: Видавництво М.Коць, 2003. 327с.
  23. ПотебняА.А. Объяснения малорусских и сродных народных песен. Варшава: [б. в.], 1887. Т.2. 809 с.
  24. КрохмальнийР.О. Метаморфоза і текст: семантична, структуро творча та світоглядна роль переміни художнього образу. Львів, 2005. 420 с.
  25. Белова О.В. Николай. Славянские древности: этно­лин­гвистический словарь (под общей ред. Н.И. Толстого). Москва: Международные отношения, 2004. Т.3: К (Круг) — П (Перепелка). С.398—401.
  26. СосенкоК. Культурно-історична постать староукраїнських свят Різдва і Щедрого вечера. Львів, 1928. 350с.
  27. ВиноградоваЛ.Н., Толстая С.М. Роса. Славянские древности: этнолингвистический словарь (под общей ред. Н.И. Толстого). Москва: Международные отношения, 2009. Т.4: Переправа через воду — Сито. С. 470—474.
  28. Клюка У.Б. Дерева-символи у колядках: спроба семантичного трактування. Науковий вісник. 2006. Вип.16.4. С.79—83.
  29. Валенцова М.М., Виноградова Л.Н. Колодец. Славянские древности: этнолингвистический словарь (под общей ред. Н.И. Толстого). Москва: Международные отношения, 1999. Т. 2: Д—К. С. 536—541.
  30. Зозуля Н. Йорданські свічки-«трійці». Народна творчість та етнографія. 2009. №4—5. С.82—84.
  31. Белова О.В. Кровь. Славянские древности: этнолингвистический словарь (под общей ред. Н.И. Толстого). Москва: Международные отношения, 1999. Т. 2: Д—К. С. 677—681.
  32. Пилипчук С. Жанр колядки у науковій рецепції Івана Франка. Вісник Львівського університету. Львів, 2010. Вип.51. С.129—139.
  33. ТопоровВ.Н. Первочеловек. Мифы народов мира: энциклопедия (гл. ред. С.А. Токарев). Москва, 1982. С.300—302.
  34. Апокрифи і легенди з українських апокрифів (зібрав, упорядкував і пояснив др. Іван Франко). Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка. Т. 1. Апокрифи старозавітні: препринт видання 1896 року. 512 с.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »