« 2019. № 5 (149)

Народознавчі зошити. 2019. № 5 (149). С. 1331—1341

УДК 398.83:392.5](477.83-2)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.05.1331

ВЕСІЛЬНІ ЛАДКАНКИ З ВЕРХНЬОЇ РОЖАНКИ

СОКІЛ Ганна

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8352-2124

доктор філологічних наук, професор,

Львівський  національний університет ім. Івана Франка,

кафедра української фольклористики,

вул. Університетська, 1, 79000, м. Львів, Україна

e-mail: gan.sokil@gmail.com

Анотація. Аналізуються весільні пісні с. Верхня Рожанка Сколів­ського району Львівської області. За етнографічним районуванням це село належить до Бойківщини, весільні пісні тут називають ладканками. Ладканковий тип  (термін Ф. Колесси) — один із найдавніших ритмомелодійних типів.  Предмет дослідження — польові матеріали, записані  на початку ХХІ століття. Як відомо, традиційні весільні пісні на сучасному етапі, як і самі обряди, доволі трансформувались, здебільшого перейшли у пасивний фонд. Повертаючись до своїх витоків, маємо осягнути минуле за народними звичаями та обрядами, в чому і проявляється актуальність досліджуваної проблеми, адже ладканки відтворюють специфіку бойківського весілля, передають атмосферу його побутування, представляють багатий змістово-мотивний фонд, образну систему, віддзеркалюють морально-етичні, естетичні, правові та інші норми й стосунки між членами родини, роду, громади тощо. Усе це представляє потужний фольклорний фонд українців з його загальнонаціональною основою і своєрідним регіональним різномаїттям.

Весільні ладканки супроводжували різні етапи обрядодій — вінкоплетини («як в’ют вінці»), розчісування коси,  похід  («поїзд») сватів від молодого до молодої, «як посадили молоду чи молодого на посад», «як ідут придани», «як староста «стинає» голову молоді»,  «як завивают чипиць, хустку», «як чіпкают молоду», завершення весілля, подяка господарям. Пісні подані з музичним супроводом.  Мелодії транскрибувала  Христина Попович.

Ключові слова: бойківське весілля, весільні ладканки, вінкоплетини, молодий, молода, свахи, староста.

Надійшла 28.09.2019

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »