« 2019. № 5 (149)

Народознавчі зошити. 2019. № 5 (149). С. 1342—1357

УДК 392.51(477.86)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.05.1342

ВЕСІЛЬНИЙ ОБРЯД НА ПОКУТТІ (етнографічні матеріали із с. Долішнє Залуччя Снятинського та с. Поточище Городенківського районів Івано-Франківської обл.)

КОНОПКА Володимир

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-0872-1833

кандидат історичних наук, науковий співробітник,

Інститут народознавства

Національної академії наук України,

відділ історичної етнології,

проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна

e-mail: Konopka@nas.gov.ua

Анотація. Весільна обрядовість неодноразово виступала об’єктом дослідження етнологів, позаяк власне цей обрядовий комплекс ще донедавна можна було записати від респондентів різних етнографічних районів України. Однак на початку ХХІ ст. у зв’язку із глобалізаційними процесами у побуті та культурі сучасного українського суспільства, власне ці звичаї та обряди виходять із вжитку і заміняються більш «сучасними». Тому все більш актуальним стає фіксація локальних варіантів весільного обряду. У запропонованій розвідці автор ставить перед собою мету описати, зі свідчень респондентів, весільний обряд на Покутті на прикладі двох населених пунктів: с. Долішнє Залуччя Снятинського р-ну та с. Поточище Городенківського р-ну Івано-Франківської обл. Об’єктом дослідження є традиційна сімейна обрядовість, а предметом – локальні варіанти весільного обряду на Покутті. Основою роботи є польові матеріали автора. Звернуто увагу на такі весільні етапи: сватання, підготовка до весілля, виплетення вінка, коровай, власне весілля, від’їзд молодої до дому нареченого. Подані пісні, які супроводжували обряд.

Ключові слова: Покуття, весільний обряд, весільні пісні, звичаї.

Надійшла 20.09.2019

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »