« 2019. № 6 (150)

Народознавчі зошити. 2019. № 6 (150). С. 1379—1392

УДК 7. 046; 7.041.6

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.06.1379

ІКОНИ НА ПОЛОТНІ «ДРЕВО ЄСЕЄВЕ» ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XVII ст. ЗІ ЗБІРКИ НАЦІОНАЛЬНОГО МУЗЕЮ У ЛЬВОВІ ІМЕНІАНДРЕЯ ШЕПТИЦЬКОГО В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ СЮЖЕТУ

КОСIВ Роксолана

ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-1202-1488

доктор мистецтвознавства,

доцент Львівської національної академії мистецтв,

старший науковий працівник,

Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького,

вул. Кубійовича, 38, 79011, м. Львів, Україна

Контакти: e-mail: lanakosiv@yahoo.com

Анотація. Сюжет Древа Єсеєвого доволі часто трапляється в українському мистецтві від середини XVII і у XVIII ст., однак не був об’єктом окремого дослідження щодо персонажів родоводу Христа. На царських вратах іконостасів особи Древа Єсеєвого потрактовані доволі схематично. Ікони представляють більше деталей, відповідно, їхнє дослідження є актуальним для вивчення іконографії та поширення сюжету в українському мистецтві. Метою роботи є на прикладі ікон на полотні «Древо Єсеєве» з Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького (далі — НМЛ) виявити українську іконографію родоводу Христа у зв’язку з її розвитком у загальноєвропейському контексті та у контексті розвитку тогочасного українського мистецтва. Об’єктом дослідження є ікони на полотні «Древо Єсеєве» з НМЛ, а також інші твори на цю тему. Предметом дослідження є розвиток іконографії Древа Єсеєвого. Територіальні межі охоплюють західноукраїнські землі, однак для дослідження використані також твори західноєвропейські, балканські, грузинські. Хронологічні межі здебільшого охоплюють XVII ст. — найдавніший період з якого відомі українські твори на тему Древа Єсеєвого. У статті використані мистецтвознавчі методи іконографічного, іконологічного та формального аналізів, а також методи семіотичного аналізу, реконструкції, та метод дослідження культурного контексту.

Ключові слова: іконографія, ікона, Древо Єсеєве, родовід Христа, старозавітні пророки та царі.

Надійшла 7.11.2019

Список використаних джерел

  1. Драган М. Українська декоративна різьба XV—XVIII століть. Київ: Наукова думка, 1970.
  2. Туптало Дмитро. Житія святих. Том І. Вересень. Пе­реклад В. Шевчука. Львів: Свічадо, 2008.
  3. Fischer E. The Virgin of Chartres: ritual and the cult of the Virgin Mary at the thirteenth-century cathedral of Chartres. A thesis submitted in partial fulfillment of the requirements for the Degree of Bachelor of Arts with Honors in Art History. Williams college, Williamstown, Massachusetts. Williamstown, 2005. URL: (http://library.williams.edu/theses/pdf) (дата звернення 03.04.2016).
  4. Watson A. The Early Iconography of the Tree of Jesse. Oxford: Oxford University Press, 1934. P. 37—46.
  5. Reddish E. The Fourteenth Century Tree of Jesse in the Nave of York Minster. York Medieval Yearbook. 2003. № 2. P. 1—15. URL: (http://www.york.ac.uk/teaching/history/pjpg/jesse.pdf) (дата звернення 03.05.2016).
  6. Гелитович М. Богородиця з Дитям і похвалою. Ікони колекції Національного музею у Львові. Львів: Свічадо, 2005.
  7. Taylor M.D. A historiated Tree of Jesse. Dumbarton Oaks Papers. 1980/1981. Vol. 34/35. P. 125—176.
  8. Kruk M.-P. Zachodnioruskie ikony Matki Boskiej z Dzieci№tkiem w wieku XV i XVI. Krakуw: Wydawnictwo Uniwersytetu Jagielloсskiego, 2000.
  9. Єрминия или наставление в живописном искусстве, составленное иеромонахом и живописцем Дионисием Фурноаграфиотом. URL: http://nesusvet.narod.ru/ico/books/erminiya.htm (дата звернення 08.05.2016).
  10. Трипольский В. Полтавское Епархиальное древлехранилище. Указатель. Полтава, 1909.
  11. ЛогвинГ. По Україні. Стародавні мистецькі па­м’ят­ки. Київ: Мистецтво, 1968.
  12. Giemza J. Malowidіa њcienne jako element wystroju drewnianych cerkwi w XVII wieku. Sztuka cerkiewna w diecezji Prszemyskiej. Materiaіy z miкdzynarodowej kon­fe­rencji naukowej 25—26 marca 1995 roku. Laсcut, 1999. S.89—150.
  13. Шпак О. Українська народна гравюра XVII—ХІХ сто­літь. Львів, 2006.
  14. Царські врата українських іконостасів. Альбом. Упо­рядник Ю. Юркевич. Львів: Інститут колекціонерства українських мистецьких пам’яток при НТШ, 2012.
  15. Богенчук В. Родовід Ісуса Христа: текст та значення, історія і сучасність. Слово. 2010. № 4 (44). С. 27—30. URL: http://dds.edu.ua/ua/articles/2/slovo/2011/ 740-pedigree-of-jesus-christ-tekest-and-values-history-and-modernity.html (дата звернення 08.05.2016).
  16. Косів Р. Іконопис на тканині в українських храмах XVII — першої половини XVIII століть: призначення, іконографія, художні особливості. Літопис Національ­ного музею у Львові ім.Андрея Шептицького. Львів, 2012. №9 (14). С. 68—79.
  17. Deluga W. Grafika z krкgu Јawry Pieczarskiej i Akademii Mohylaсskiej XVII i XVIII wieku. Krakуw: Collegium Columbinum, 2003.
  18. ПетренкоМ. Українське золотарство XVI—XVIII. Київ: Наукова думка, 1970.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »