« 2020. № 2 (152)

Народознавчі зошити. 2020. № 2 (152). С. 461—473

УДК 712.253.034(477.83-21)(093.2)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.02.461

ПАЛАЦОВИЙ САДОВО-ПАРКОВИЙ КОМПЛЕКС КИЇВСЬКОГО ВОЄВОДИ ФРАНЦІШЕКА САЛЕЗІЯ ПОТОЦЬКОГО У КРИСТИНОПОЛІ

ТАРАС Вікторія

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9144-8331

кандидат архітектури,

старший науковий співробітник,

Інститут народознавства НАН України,

проспект Свободи, 15, 79000, Львів, Україна,

Контакти: e-mail: vikitaras@yahoo.com

Анотація. Актуальність теми зумовлена вибірковими й непов­ними дослідженнями садово-паркового комплексу при палаці Францішека Салезія Потоцького за проектом архітектора П’єра Ріко де Тірреґайля в м. Кристинополі (з 1951 р.  — м. Червоноград). Об’єктом дослідження є садово-парковий комплекс при палаці Францішека Салезія Потоцького за проектом архітектора П’єра Ріко де Тірреґайля в м. Кристинополі. Предметом дослідження є ландшафтно-планувальний уклад, композиційні принципи побудови, функціональне та семантичне вирішення садово-паркового комплексу при палаці в м. Кристинополі. Хронологічні межі дослідження — XVIII ст., яке охоплює роки життя власника палацового комплексу у м. Кристинополі київ­ського воєводи Францішека Салезія Потоцького. У статті використовуються структурно- та порівняльно-типологічний та історично-культурологічний методи дослідження. Наукова новизна полягає у розкриті ландшафтно-планувального укладу та композиційних принципів побудови садово-паркового комплексу при палаці в м. Кристинополі на основі аналізу архівних матеріалів та наукових джерел.

Ключові слова: садово-парковий комплекс, бароко, м. Кристинопіль, Францішек Салезій Потоцький, П’єр Ріко де Тірреґайль.

Надійшла 19.02.2020

Список використаних джерел

  1. Њwieykowski E. Plany zamku Franciszka Salezego Potockiego wojewody kijowskiego w Krystynopolu nad Bugiem w powiecie Sokalskim. Sprawozdania Komisji do Badania Historii Sztuki w Polsce. Warszawa, 1907–1912. T. 8.
  2. Czernecki J. (1939). Maіy Krуl na Rusi i jego stolica Krys­ty­nopol (Pp. 45—46). Krakьw.
  3. Maсkowski T. Architekt — Pierre Ricaud de Tirregaille. Wrocіaw, 1948.
  4. Kowalczyk J. Pierre Ricaud de Tirregaille — architekt og­rodуw i paіacуw. Kwartalnik Architektury i Urbanistyki. 1988. T. 33. Z. 4.
  5. Aftanazy R. Dzieje rezydencjina dawnych kresach Rze­czy­pospolitej. Warszawa, 1995. T. 6.
  6. Cioіek Gerard. Ogrody polskie. Warszawa: Arkady, 1978.
  7. Majdecki Longin. Historia Ogrodуw. Warszawa: Wydawnictwo naukowe PNW, 2008. T. 1: Od staroїytnoњci po Barok.
  8. Bogdanowski Janus. Polskie ogrody ozdobne. Warszawa: Arkady, 2000.
  9. Przyboњ A. Potocki Feliks (Felicjan, Szczкsny) Kazimierz h. Pilawa (zm. 1702). Polski Sіownik Biograficzny. W Wrocіaw–Warszawa–Krakуw–Gdaсsk–Јуdџ: Zakіad Narodowy Imienia Ossoliсskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983. T. XXVII/4. Zeszyt 115.
  10. Аchiwum Karmelitуw Bosych w Czernej. Rkps 322. S. 114; Rkps 323. S. 294.
  11. Центральний державний історичний архів в Києві. Ф. 49. Оп. 1. С. 2127.
  12. W№troba P. Pierre’a Ricauda de Tirregaille’a nieznany plan zaіoїenia paіacowo-parkowego ksiкїnej Eleonory Michaіowej Czartoryskiej w Woіczynie. Ikonotheka. Prace Instytutu Historii Sztuki Uniwersytetu Warszawskiego, 2000. № 14.
  13. Archiwum Narodowe w Krakowie. Plan paіacu Franciszka Salezego Potockiego wojewody kijowskiego w Krystynopolu oraz paіacyku w Perespie. Archiwum Potockich w Krze­szowic. Sign. 3137. 29/635/0/14/3137.
  14. Kriegsarchiv des Цsterreichischen Staatsarchivs in Wien. Josephinische Landesaufnahme, 1779—1783. B IX a 390.
  15. Kriegsarchiv des Цsterreichischen Staatsarchivs in Wien. Galizien und Bukowina. Franziszeische Landesaufnahme, 1861—1864. B IX a 387.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »