Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2020. № 2 (152)

Народознавчі зошити. 2020. № 2 (152). С. 461—473

УДК 712.253.034(477.83-21)(093.2)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.02.461

ПАЛАЦОВИЙ САДОВО-ПАРКОВИЙ КОМПЛЕКС КИЇВСЬКОГО ВОЄВОДИ ФРАНЦІШЕКА САЛЕЗІЯ ПОТОЦЬКОГО У КРИСТИНОПОЛІ

ТАРАС Вікторія

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9144-8331

кандидат архітектури,

старший науковий співробітник,

Інститут народознавства НАН України,

проспект Свободи, 15, 79000, Львів, Україна,

Контакти: e-mail: vikitaras@yahoo.com

Анотація. Актуальність теми зумовлена вибірковими й непов­ними дослідженнями садово-паркового комплексу при палаці Францішека Салезія Потоцького за проектом архітектора П’єра Ріко де Тірреґайля в м. Кристинополі (з 1951 р.  — м. Червоноград). Об’єктом дослідження є садово-парковий комплекс при палаці Францішека Салезія Потоцького за проектом архітектора П’єра Ріко де Тірреґайля в м. Кристинополі. Предметом дослідження є ландшафтно-планувальний уклад, композиційні принципи побудови, функціональне та семантичне вирішення садово-паркового комплексу при палаці в м. Кристинополі. Хронологічні межі дослідження — XVIII ст., яке охоплює роки життя власника палацового комплексу у м. Кристинополі київ­ського воєводи Францішека Салезія Потоцького. У статті використовуються структурно- та порівняльно-типологічний та історично-культурологічний методи дослідження. Наукова новизна полягає у розкриті ландшафтно-планувального укладу та композиційних принципів побудови садово-паркового комплексу при палаці в м. Кристинополі на основі аналізу архівних матеріалів та наукових джерел.

Ключові слова: садово-парковий комплекс, бароко, м. Кристинопіль, Францішек Салезій Потоцький, П’єр Ріко де Тірреґайль.

Надійшла 19.02.2020

Список використаних джерел

  1. Њwieykowski E. Plany zamku Franciszka Salezego Potockiego wojewody kijowskiego w Krystynopolu nad Bugiem w powiecie Sokalskim. Sprawozdania Komisji do Badania Historii Sztuki w Polsce. Warszawa, 1907–1912. T. 8.
  2. Czernecki J. (1939). Maіy Krуl na Rusi i jego stolica Krys­ty­nopol (Pp. 45—46). Krakьw.
  3. Maсkowski T. Architekt — Pierre Ricaud de Tirregaille. Wrocіaw, 1948.
  4. Kowalczyk J. Pierre Ricaud de Tirregaille — architekt og­rodуw i paіacуw. Kwartalnik Architektury i Urbanistyki. 1988. T. 33. Z. 4.
  5. Aftanazy R. Dzieje rezydencjina dawnych kresach Rze­czy­pospolitej. Warszawa, 1995. T. 6.
  6. Cioіek Gerard. Ogrody polskie. Warszawa: Arkady, 1978.
  7. Majdecki Longin. Historia Ogrodуw. Warszawa: Wydawnictwo naukowe PNW, 2008. T. 1: Od staroїytnoњci po Barok.
  8. Bogdanowski Janus. Polskie ogrody ozdobne. Warszawa: Arkady, 2000.
  9. Przyboњ A. Potocki Feliks (Felicjan, Szczкsny) Kazimierz h. Pilawa (zm. 1702). Polski Sіownik Biograficzny. W Wrocіaw–Warszawa–Krakуw–Gdaсsk–Јуdџ: Zakіad Narodowy Imienia Ossoliсskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983. T. XXVII/4. Zeszyt 115.
  10. Аchiwum Karmelitуw Bosych w Czernej. Rkps 322. S. 114; Rkps 323. S. 294.
  11. Центральний державний історичний архів в Києві. Ф. 49. Оп. 1. С. 2127.
  12. W№troba P. Pierre’a Ricauda de Tirregaille’a nieznany plan zaіoїenia paіacowo-parkowego ksiкїnej Eleonory Michaіowej Czartoryskiej w Woіczynie. Ikonotheka. Prace Instytutu Historii Sztuki Uniwersytetu Warszawskiego, 2000. № 14.
  13. Archiwum Narodowe w Krakowie. Plan paіacu Franciszka Salezego Potockiego wojewody kijowskiego w Krystynopolu oraz paіacyku w Perespie. Archiwum Potockich w Krze­szowic. Sign. 3137. 29/635/0/14/3137.
  14. Kriegsarchiv des Цsterreichischen Staatsarchivs in Wien. Josephinische Landesaufnahme, 1779—1783. B IX a 390.
  15. Kriegsarchiv des Цsterreichischen Staatsarchivs in Wien. Galizien und Bukowina. Franziszeische Landesaufnahme, 1861—1864. B IX a 387.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »