« 2020. № 2 (152)

Народознавчі зошити. 2020. № 2 (152). С. 474—481

УДК394.4:133.3]Зарічанська(477.87)(092)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.02.474

АНЦЯ ЗАРІЧАНСЬКА В ТРАДИЦІЙНИХ ВІРУВАННЯХ ДОЛИНЯН ЗАКАРПАТТЯ (ЗА ПОЛЬОВИМИ МАТЕРІАЛАМИ)

КОРОЛЬ Василь

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-0471-2115

кандидат історичних наук, старший науковий співробітник,

Комунальний заклад «Закарпатський музей

народної архітектури та побуту»

Закарпатської обласної ради, відділ фондів,

вул. Капітульна, 33а, 88000, м. Ужгород, Україна,

Контакти: e-mail: anshamash@gmail.com

Анотація. У статті розглядається образ віщунки-цілительки Анці Зарічанської (Пойдин Анни) в традиційних віруваннях українців Виноградівського та Іршавського районів. У запропонованій розвідці автор ставить собі за мету охарактеризувати традиційні вірування, пов’язані із людьми, наділеними езотеричними можливостями, вказати на сучасний стан побутування народних вірувань у людей, яких наділяють езотеричними здібностями.

Об’єктом дослідження є традиційні вірування, обряди, магічні дії, пов’язані із людьми, наділеними езотеричними можливостями. Предметом дослідження є особа з езотеричними здібностями в системі демонологічних вірувань, її головні ознаки, функції, «взаємовідносини» з людиною, вплив на буденне життя та обрядову сферу. При цьому характеризуються демонологічні уявлення як важлива складова народного світогляду.

Для формування джерельної бази проведено кущові та маршрутні етнографічні експедиції, під час яких здійснено фіксацію матеріалів за допомогою усного опитування респондентів за попередньо підготовленим запитальником. Основою роботи є польові етнографічні матеріали, зібрані автором та студентами факультету історії та міжнародних відносин ДВНЗ УжНУ.

У традиційних світоглядних уявленнях демонічними властивостями наділяють окрему групу людей, які володіють певними таємними знаннями, але не належать до класичних представників народної демонології. Це люди, які «знають», «езотеристи» і які вирізняються своїм способом життя, соціальним становищем.

Ключові слова: Закарпаття, демонологія, долиняни, вірування, світогляд, святість, провидиця.

Надійшла 11.02.2020

Список використаних джерел

  1. Державний архів Закарпатської області. Ф. 1606. Оп. 5. Од. зб. 46: Книга реєстрації актів про народження одруження смерть с. Заріччя за 1882—1926 рік. 596 арк.
  2. Вархол Н. Михайло Сірий — останній «пророкував Псалтиря» на Пряшівщині. Народна творчість та етнологія. 2011. № 6. С. 42—44.
  3. Зан М. Про Анцю — цілительку із Заріччя. Наш рідний край. 1998. № 4. С. 28.
  4. Кобаль А.І., Фегир В.В. Заріччя: Історико-крає­знавчий нарис. Ужгород: Закарпаття, 2004. 80 с.
  5. Панькевич І. Українські говори Підкарпатської Русі і суміжних областей. Частина 1. Звучання і морфологія. Прага, 1938. 549 с.
  6. Тодорова-Пиргова И. Представления о «том свете» в биографических нарративах. Живая Старина. 1999. № 2. С. 25—27
  7. Толстая С.М. Смерть. Славянские древности: Этнолингвистический словар: в 5-ти томах. Москва: Международные отношения, 2012. Т. 5. С. 58—71.

читати публікацію»

Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »