« 2020. № 3 (153)

Народознавчі зошити. 2020. № 3 (153). С. 503—511

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.03.503

ПОВСТАНСЬКІ МАРТИРОЛОГИ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНИХ ЗМАГАНЬ ГРИГОРІЯ ДЕМ’ЯНА

СОКІЛ Василь

ORCID ID: http://orcid.org/0000-0003-3164-1217

доктор філологічних наук, професор, завідувач відділу,

Інститут народознавства НАН України,

відділ фольклористики,

проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,

Контакти: e-mail: vasylsokil@gmail.com

Анотація. У статті йдеться про дослідження національно-визвольних змагань 1940—1960-х років одного з найавторитетніших фахівців з цієї тематики Г. Дем’яна. Понад двадцять років він віддав вивченню повстанської тематики. Зрештою, це був сенс його життя.

Предметом дослідження стали повстанські мартирологи — списки загиблих за волю України, стислі відомості про їхній життєвий та бойовий шлях, героїчну смерть. Сюди ж потрапили ті жертви тоталітарного режиму, які зазнали гонінь, переслідувань, ув’язнень, що дочасно померли. За основу взято мартирологи зі Стрийщини, особливо повномасштабний зі Сколівщини та деякі інші.

Представлено низку розвідок ученого про національно-визвольні змагання означеного періоду. Йдеться про повстанський рух ОУН—УПА в 1940—1960-х роках на Сколівщині. Аналогічна праця і про Гуцульщину у визвольній боротьбі ОУН—УПА. Звідси випливає мета статті — показати напрацювання Г. Дем’яна у цій ділянці як практичного, так і теоретичного характеру, виявити принципи і методи роботи над цим матеріалом, дати оцінку фаховим підходам дослідника. Це й зумовило актуальність обраної теми.

Джерельною базою для написання цієї розвідки стали мартирологи, які уклав Г. Дем’ян, а також його дослідження, пов’язані з національно-визвольними змаганнями окресленого періоду.

Ключові слова: національно-визвольні змагання, Українська Повстанська Армія, курінь, чота, мартиролог, жертовність, героїзм.

Надійшла 19.05.2020

Список використаних джерел

  1. Дем’ян Г. На допомогу краєзнавцям — дослідникам повстанського руху. Львів, 1992. 15 с.
  2. Дем’ян Г. Як підготувати повстанський мартиролог району. Київ: Українська Видавнича Спілка, 1998. 48 с.
  3. Дем’ян  Г. Повстанська Голгофа. Хвилі Стрия. Стрий: Щедрик, 1995. С. 115—142.
  4. Повстанський мартиролог Сколівщини. Зібр. та впоряд. Г. Дем’ян. Сколівщина. Львів: Інститут народознавства НАН України. Львів, 1996. С. 302—725.
  5. Дем’ян  Г. Повстанський рух ОУН і УПА в 1940—1960-х роках. Сколівщина. С. 136—196.
  6. Дем’ян  Г. Бандерівці. Київ: Українська Видавнича спілка, 2000. Кн. 1. 128 с.
  7. Дем’ян Г. Матеріяли до енциклопедії «ОУН—УПА». Визвольний шлях. 2002. Кн. 9. С. 54—69.
  8. Дем’ян Г. Матеріяли до енциклопедії «ОУН—УПА». Визвольний шлях. 2002. Кн. 10. С. 35—51.
  9. Дем’ян Г. Гуцульщина у визвольній боротьбі ОУН і УПА . М. Домашевський. Історія Гуцульщини. Львів: Логос, 2000. Т. 5. С. 274—434.

читати публікацію»

Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »