« 2020. № 3 (153)

Народознавчі зошити. 2020. № 3 (153). С. 503—511

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.03.503

ПОВСТАНСЬКІ МАРТИРОЛОГИ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНИХ ЗМАГАНЬ ГРИГОРІЯ ДЕМ’ЯНА

СОКІЛ Василь

ORCID ID: http://orcid.org/0000-0003-3164-1217

доктор філологічних наук, професор, завідувач відділу,

Інститут народознавства НАН України,

відділ фольклористики,

проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,

Контакти: e-mail: vasylsokil@gmail.com

Анотація. У статті йдеться про дослідження національно-визвольних змагань 1940—1960-х років одного з найавторитетніших фахівців з цієї тематики Г. Дем’яна. Понад двадцять років він віддав вивченню повстанської тематики. Зрештою, це був сенс його життя.

Предметом дослідження стали повстанські мартирологи — списки загиблих за волю України, стислі відомості про їхній життєвий та бойовий шлях, героїчну смерть. Сюди ж потрапили ті жертви тоталітарного режиму, які зазнали гонінь, переслідувань, ув’язнень, що дочасно померли. За основу взято мартирологи зі Стрийщини, особливо повномасштабний зі Сколівщини та деякі інші.

Представлено низку розвідок ученого про національно-визвольні змагання означеного періоду. Йдеться про повстанський рух ОУН—УПА в 1940—1960-х роках на Сколівщині. Аналогічна праця і про Гуцульщину у визвольній боротьбі ОУН—УПА. Звідси випливає мета статті — показати напрацювання Г. Дем’яна у цій ділянці як практичного, так і теоретичного характеру, виявити принципи і методи роботи над цим матеріалом, дати оцінку фаховим підходам дослідника. Це й зумовило актуальність обраної теми.

Джерельною базою для написання цієї розвідки стали мартирологи, які уклав Г. Дем’ян, а також його дослідження, пов’язані з національно-визвольними змаганнями окресленого періоду.

Ключові слова: національно-визвольні змагання, Українська Повстанська Армія, курінь, чота, мартиролог, жертовність, героїзм.

Надійшла 19.05.2020

Список використаних джерел

  1. Дем’ян Г. На допомогу краєзнавцям — дослідникам повстанського руху. Львів, 1992. 15 с.
  2. Дем’ян Г. Як підготувати повстанський мартиролог району. Київ: Українська Видавнича Спілка, 1998. 48 с.
  3. Дем’ян  Г. Повстанська Голгофа. Хвилі Стрия. Стрий: Щедрик, 1995. С. 115—142.
  4. Повстанський мартиролог Сколівщини. Зібр. та впоряд. Г. Дем’ян. Сколівщина. Львів: Інститут народознавства НАН України. Львів, 1996. С. 302—725.
  5. Дем’ян  Г. Повстанський рух ОУН і УПА в 1940—1960-х роках. Сколівщина. С. 136—196.
  6. Дем’ян  Г. Бандерівці. Київ: Українська Видавнича спілка, 2000. Кн. 1. 128 с.
  7. Дем’ян Г. Матеріяли до енциклопедії «ОУН—УПА». Визвольний шлях. 2002. Кн. 9. С. 54—69.
  8. Дем’ян Г. Матеріяли до енциклопедії «ОУН—УПА». Визвольний шлях. 2002. Кн. 10. С. 35—51.
  9. Дем’ян Г. Гуцульщина у визвольній боротьбі ОУН і УПА . М. Домашевський. Історія Гуцульщини. Львів: Логос, 2000. Т. 5. С. 274—434.

читати публікацію»

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »