« 2020. № 3 (153)

Народознавчі зошити. 2020. № 3 (153). С. 512—518

УДК 398″194/196″:393.15

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.03.512

ІНОЕТНІЧНІ ПЕРСОНАЖІ У НАРОДНІЙ ПРОЗІ ВОЛИНСЬКОГО ПОЛІССЯ ПРО НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНУ БОРОТЬБУ 40—60-х рр. ХХ ст.

ДЕМЕДЮК Марина

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-4415-002X

кандидат філологічних наук, наукова співробітниця,

Інститут народознавства НАН України,

відділ фольклористики,

проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,

Контакти: e-mail: mdemedyuk@gmail.com

Анотація. З’ясування базових чинників збереження та зміцнення традиційної народної культури, етнічної та національної ідентичності українців в умовах глобалізації через ретельне розкриття зображення чужинців у фольклорних наративах про події Другої світової війни на Волинському Поліссі постає актуальним. Метою запропонованої розвідки є з’ясування специфіки іноетнічного героя в період Другої світової війни, що актуалізується в образах поляка, єврея, німця, угорця. Об’єктом дослідження обрано фольклорний наратив Волинського Полісся, а предметом — відображення у текстах специфіки зображення чужого в умовах воєнного часу. Методологічну основу праці становлять принципи об’єктивності та історизму фольклору, а основними методами — структурно-типологічний, метод концептуального аналізу. Використана методологія українських та зарубіжних істориків та дослідників народної прози (В. Сергійчука, І. Пашука, О. Бріциної та ін.). Для формування джерельної бази проведено фольклорні експедиції, під час яких здійснено фіксацію матеріалів за допомогою усного опитування респондентів згідно з попередньо підготовленим запитальником.

Підкреслено роль історичних обставин та міжетнічних контактів, їхню диференціацію залежно від змін історичних реалій. Доведено провідну роль загальнолюдських цінностей добра, милосердя і самопожертви, які відіграють важливу роль при зображенні позитивно маркованого іноетнічного персонажа.

Ключові слова: іноетнічний персонаж, політична ситуація, фольклорна проза, образ чужинця, міжетнічний конфлікт.

Надійшла 19.05.2020

Список використаних джерел

  1. Сіліч Л. Маневиччина в часи німецької окупації 1941—1944 рр. Маневиччина крізь віки: наук.-краєзн. нарис. Ред., уклад. та кер. авт. кол. П. Хомич. Луцьк, 2005. С. 42—68.
  2. Сергійчук В.І. Трагедія Волині: Причини і перебіг польсько-українського конфлікту в роки Другої світової війни. Київ: Укр. вид. спілка, 2003.
  3. Антонюк Я. Діяльність СБ ОУН на Волині. Луцьк: Волин. кн., 2007.
  4. Каліщук О. Проблема українсько-польського протистояння на західноукраїнських землях у роки Другої світової війни в історичній науці: демографічний зріз. Україна-Польща: історична спадщина і суспільна свідомість. 2010—2011. Вип. 3—4. С. 292—306.
  5. Гулай В. Етнополітичні конфлікти та етнічна мобілізація в Західній Україні в роки Другої світової війни. Українська національна ідея: реалії та перспективи розвитку: (збірник наукових праць). Львів: Львівська політехніка, 2006. Вип. 18. С. 81—86.
  6. Пущук І. Трагедія українсько-польського протистояння на Волині 1938—1944 років. Рожищенський і Маневицький райони. Луцьк, 2009.
  7. Сілецький Ю. Р. Етнічні гетеростереотипи в традиційному світогляді українців: автореф. дис … канд. іст. наук. Львів: б. в., 2009.
  8. Ніколаєць Ю. Національні меншини України у роки Другої світової війни у контексті етнополітичних практик воюючих сторін: науковий дискурс. Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України. 2017. Вип. 5—6. С. 321—368.

читати публікацію»

Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »