« 2020. № 3 (153)

Народознавчі зошити. 2020. № 3 (153). С. 519—531

УДК 37.091011.3:94-051

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.03.519

НАРОДНІ ПІСНІ У ЗБИРАЦЬКІЙ ТА НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ГРИГОРІЯ ДЕМ’ЯНА

КОВАЛЬ Галина

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-2998-2357

кандидат філологічних наук, старша наукова співробітниця,

Інститут народознавства НАН України,

відділ фольклористики,

проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,

Контакти: е-mail: galyna.kov@gmail.com

Анотація. Вперше зроблено реєстр записів народних пісень, наукових праць Г. Дем’яна. Тема дослідження актуальна, бо пріоритетним для з’ясування багатьох питань наукового аналізу став фактографічний матеріал, особливо ж у функціонуванні та простежуванні процесу фольклоризації. Мета статті: представити пісенний фольклор у записах Г. Дем’яна, зосередити увагу на термінології, жанрово-тематичній класифікації. Об’єктом та джерельною базою дослідження є народні пісні, які зафіксував вчений у різні роки.

Як історика Г. Дем’яна цікавили пісні відповідної тематики, зокрема про О. Довбуша, вбивство царя Костянтина, про Першу світову війну. Із великого масиву фольклорних матеріалів лише незначна кількість творів була опублікована. Майже третину збірника «З гір Карпатських», 1981 р., становлять його записи (63 позиції). Відзначено у фольклористичних зацікавленнях збирача дитячу тематику. Він один з перших у новітній історії України порушив питання відображення подій Карпатської України 1938—1939 рр. у фольклорі, оскільки до цього часу неможливо було робити з політичних мотивів. Він також активно записував стрілецькі пісні, які зберігаються в архіві Інституту народознавства НАН України. Фіксації датуються 1977 — початком 1990-х років. І найвагоміша сторінка у творчості дослідника — це повстанський фольклор, який розкриває важливі теми творення державності, відтворює картини військового побуту, подвигів та жертовності українських патріотів. Фольклористичні студії повстанських пісень Г. Дем’яна — це певна науково-теоретична система, що дає базу для дослідників соціально-політичної думки.

Ключові слова: народні пісні, стрілецькі пісні, повстанські пісні, мотиви, жанри.

Надійшла 19.05.2020

Список використаних джерел

  1. Народні пісні з Бойківщини. Зібр. Г.В. Дем’ян, нотація мелодій М.В. Мишанича. Львів, 1979. 520 арк. (Зберігається в домашньому архіві Г. Дем’яна).
  2. Бойківщина. Т. 3. Матеріали наукової експедиції 1979 р. в зону будівництва водосховища на ріці Стрий. Народні пісні. Ч. 1. Записи Г.В. Дем’яна. Львів, 1980. Відділ рукописів Львівської національної наукової бібліотеки ім. В. Стефаника. Ф. 207. Од. зб. 20. 406 арк.
  3. З гір Карпатських. Українські народні пісні-балади. Упоряд. С.В. Мишанич. Ужгород: Карпати, 1981. 464 с.
  4. Балади: Кохання та дошлюбні взаємини. Упоряд. О.І. Дей та ін. Київ: Наукова думка, 1987. С. 230—231; 250—251.
  5. Балади: Родинно-побутові стосунки. Упоряд. О.І. Дей та ін. Київ: Наукова думка, 1988. С. 389—390.
  6. Павлюк С. Слово про Матусю. Народні пісні з голосу Параски Павлюк. Зібр. та упоряд. Василь Сокіл. Львів, 2009. С. 14.
  7. Волосянка у фольклорі та говірці. Зібр. та впоряд. Василь Сокіл. Львів, 2016. С. 26—38.
  8. Дитячий фольклор: Колискові пісні та забавлянки. Упоряд. та приміт. Г.В. Довженок. Київ: Наукова дум­ка, 1984. 470 с.
  9. Дитячі пісні та речитативи. Упоряд. Г.В. Довженок. Київ: Наукова думка, 1991. 448 с.
  10. Весняно-літня поезія і обрядовість бойків. Зібр. Г. Де­м’ян та ін. Архів Інституту народознавства НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 299. 83 арк.
  11. Записи стрілецьких пісень Г. Дем’яна. Архів Інституту народознавства НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 381. 56 арк.
  12. Дем’ян Г. Двадцять п’ять повстанських пісень. Україна в минулому. Київ; Львів, 1992. Вип. 3. С. 10—42.
  13. 13. Народні пісні з батьківщини Івана Франка. Зібр. та упоряд. В. Сокіл. Львів: Каменяр, 2003. 407 с.
  14. Народні пісні з Бойківщини. Упоряд., словник і приміт. Г.В. Дем’ян, ноти — М.В. Мишанич, вступ. ст. — Р.Ф. Кирчів. Львів, 1989. 408 арк. (зберігається в домашньому архіві Г. Дем’яна).
  15. Голосіння. Упоряд. І. Коваль-Фучило. Київ, 2012. С. 537—542; 727—731.
  16. Дем’ян Г. Народ про Карпатську Україну 1938—1939 років. Фольклор у духовному житті українського народу: Регіональні наукові читання. Львів, 24—25 січня 1991 року. Львів, 1991. С. 87—89.
  17. Дем’ян Г. Самостійницькі мотиви в повстанських піснях. Літопис червоної калини. 1995. № 4—6. С. 22—25.
  18. Дем’ян Г. Загальна концепція народознавчих досліджень українського зарубіжжя. Народна творчість та етнографія. 1993. № 2. С. 24—29.
  19. Дем’ян Г. Нові джерела про пряшівсько-галицькі аналогії в українському фольклорі (За матеріалами експедиції 1992 року). Мистецтво і традиційна культура українського зарубіжжя. Матеріали Міжнародної наукової конференції. Івано-Франківськ, 10—12 листопада 1992 року. Львів. 1996. С. 140—145.
  20. Дем’ян Г. Видання українських повстанських пісень та перші спроби їх інтерпретації. Матеріали до української етнології. Київ, 1995. Вип. 1. С. 308—320.
  21. Дем’ян Г. Повстанська боротьба ОУН і УПА проти гітлерівців у пісенному фольклорі українців. Визвольний шлях. 1995. № 9. С. 1123—1133.
  22. Дем’ян Г. Степан Бандера в українському пісенному фольклорі. Воля і Батьківщина. 1996. № 4. С. 94—99.
  23. Дем’ян Г. Український народ про генерала Романа Шухевича — Тараса Чупринку. Шлях перемоги. 1997. 17 лип. Ч. 29—30. С. 2255—2256.
  24. Дем’ян Г. Тюремні політичні пісні українців. Записки НТШ. Львів, 2001. Т. 242. С. 365—414.
  25. Дем’ян Г. Виселенські пісні українців. Визвольний шлях. 2003. Кн. 2. С. 59—70.
  26. Дем’ян Г. Християнська тематика в повстанських піснях. Визвольний шлях. 2002. Кн. 5. С. 38—48; Кн. 6. С. 45—55.
  27. Дем’ян Г. Українські повстанські пісні 1940—2000-х років (історико-фольклористичне дослідження). Львів: Галицька видавнича спілка; Київ: Ук­раїнська видавнича спілка, 2003. 581 с.
  28. Луньо Є. Фундаментальне дослідження повстанських пісень. Визвольний шлях. 2003. Кн. 6. С. 120.
  29. Дем’ян Г. Повстанські пісні як історичне джерело. «Муза і меч»: національний рух у фольклорних та літературних джерелах. Збірник наукових праць. Львів, 2005. С. 130—148.
  30. Дем’ян Г. Українська фольклористика в Галичині кінця ХVІІІ— початку ХІХст. Львів, 2004. 223 с.
  31. Сокіл Г. Вагомий внесок в історію української фоль­клористики. Визвольний шлях. 2004. Кн. 8. С. 116.

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »