« 2020. № 6 (156)

Народознавчі зошити. 2020. № 6 (156). С. 1256—1272

УДК 17.035.3(477):(470-045.625)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.06.1256

ОСТРАКІЗМ, ЦЬКУВАННЯ І РОСІЙСЬКА АСИМІЛЯЦІЯ В ОНТОЛОГІЧНОМУ ВИМІРІ СУЧАСНОГО УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

Оксана КУЛІШ

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9625-0690
  • кандидат мистецтвознавства, викладач,
  • Черкаський фаховий коледж харчових технологій та бізнесу,
  • вул. Смілянська, 84, 18008, м. Черкаси, Україна,
  • e-mail: kulish_oxana_andre@ukr.net

Актуальність дослідження формує висвітлення укоріненої світоглядної установки на остракізм і цькування в українському суспільстві. Проблема: хаотичне сприйняття понять «остракізм, булінг, мобінг» і їх детермінізм в онтологічному вимірі сучасного українського суспільства. Об’єкт дослідження: явища остракізму, цькування всередині українського соціуму і щодо України. Предмет дослідження: російська асиміляція в онтологічному вимірі сучасного українського суспільства. Мета: з’ясувати співвідношення явищ остракізму і цькування до російської асиміляції в онтологічному вимірі сучасного українського суспільства за напрямками етичних конструктів толерантності та інтолерантності. Методологічну основу складає тип дослідження — етноетика в контексті соціальної антропології за дескриптивним підходом, методами ретроспекції і синтезу, аналізу в історичній динаміці ХХ — першої третини ХХІ ст. функціонування феноменів остракізм, булінг-мобінг, понять толерантність, інтолерантність в українському соціумі.

Здійснено аналіз вітчизняних джерел соціо-гуманітарних досліджень за обраними поняттями «остракізм, булінг, мобінг» для їх експлікаціїв річищі соціальної антропології і вивчення їх проявів. У ретроспективі до українського буття радянських часів проаналізовано функціонування остракізму, булінгу, мобінгу та російської асиміляції. Розглянуто вплив російської культурної дифузії через соціально-комунікаційні технології Кремля на сучасне українське суспільство на етапах його мирного і мілітаризованого станів.

Ключові слова: остракізм, булінг, мобінг, цькування, толерантність, інтолерантність, українське суспільство, російська асиміляція, російська культурна дифузія.

  • 1. Бекешкіна І., Печончик Т., Яворський В. Що українці знають і думають про права людини: загальнонаціональне дослідження. Під заг. ред. Т. Печончик. Київ. 2017. 308 с. URL: http://osvita.khpg.org/files/docs/ 1504784497.pdf (дата звернення: 11.05.20).
  • 2. Алєксєєнко Тетяна. Явища мобінгу й булінгу у взаєминах особистості та колективу. Управління освітою. 2019. № 4. С. 46—53.
  • 3. Корабльова Олена.Вплив мобінгу на формування та соціалізацію особистості. Збірник наукових праць Хмельницького інституту соціальних технологій Університету «Україна». 2010. № 4. С. 120—124.
  • 4. Корабльова О.О.Причини виникнення мобінгу як соціально-педагогічної проблеми школярів підліткового віку. Збірник наукових праць Хмельницького інституту соціальних технологій Університету «Україна». 2011. № 4. С. 66—69.
  • 5. Бойко-Бузиль Ю.Ю., Процик Л.С. Особливості прояву дитячого та учительського булінгу в шкільному середовищі. Науковий вісник Херсонського державного університету. 2020. № 1. С. 86—94.
  • 6. Назаревич Вікторія. Остракізм як передумова булінгу. Теорія і практика сучасної психології. 2019. № 6. Т. 1. С. 70—77.
  • 7. Назаревич Вікторія. Функції остракізму в освітньому середовищі. Психологія: реальність і перспективи: збірник наукових праць РДГУ. 2020. Вип. 14. С. 177—186.
  • 8. Борщевська А.В. Булінг у школах як чинник психічного нездоров’я. Науковий вісник міжнародного гуманітарного університету. 2014. № 6. С. 48—52.
  • 9. Гордієнко Наталія. Проблема булінгу в учнівських колективах інтернатних навчальних закладів: соціоло­гічний аспект. Evropský politický a právní diskurz. 2018. № 5 (1). С. 201—209.
  • 10.    Ожийова О.М. Булінг. Шкільний булінг: поняття та основні форми. Вчені записки Харківського гуманітарного університету «Народна українська академія». 2009. Т. 15. С. 158—163.
  • 11.    Замятіна Н.В., Долга Г.В. Теоретичні аспекти явища мобінгу у трудових колективах. Вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту. 2015. № 3. С. 98—106.
  • 12.    Словник української мови: у 11 т. Третирувати. Редактори тому А. Бурячок, Г. Гнатюк. 1979. Т. 10. С. 248; Цькувати. Редактор тому С. Головащук. 1980. Т. 11. С. 259. Київ: Наукова думка.
  • 13.    Лесько Наталія. Захист дітей від насильства в освіт­ньому середовищі України. Jurnalul juridic naţional: teorie şi practică. 2017. № 5 (27). С. 65—68.
  • 14.    Новіков Д.О., Лук’янчиков О.М. Правові аспекти протидії насильству на роботі (мобінгу). Порівняльно-аналітичне право. 2019. № 2. С. 94—97.
  • 15.    Шпак Володимир. Україна: від «російського комунізму» — до європейської інтеграції. Видання друге, доповнене. Черкаси: Брама. 2003. 280 с.
  • 16.    Словник іншомовних слів. За редакцією О.С. Мельничука. Київ: Головна редакція УРЕ, 1974. 775`с.
  • 17.    Бистров А.Є. Особливості віктимної поведінки розумово відсталих підлітків: дисертація на здобуття наук. ступеня к. психолог. наук: 19.00.08. Національний педагогічний ун-т ім. М. Драгоманова. Київ, 2019. 227 с.
  • 18.    Ставицький О.О. Інтолерантність як основний прояв гандикапізму. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія: Психологія і педагогіка. 2011. Вип. 18. С. 230—239.
  • 19.    Назаревич Вікторія. Явище остракізму в системі трансцендетальних понять життєвої форми. Психологічні перспективи. 2019. Вип. 34. С. 155—174.
  • 20.    Юрчик О.М. Психологічна профілактика шкільного насильства в початкових класах: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психолог. наук: 19.00.07. Острог, 2016. 22 с.
  • 21.    Николаев В.Г. Ассимиляция. Культурология. ХХ век. Энциклопедия. Гл. ред. С.Я. Левит. СПб.: Университетская книга; Алетейя, 1998. Т. 1. С. 39—40.
  • 22.    Dyfuzja kulturova. URL: https://encyklopedia.interia.pl/nauki-spoleczne-humanistyka/news-dyfuzja-kulturowa,nId,2017695 (дата звернення: 23.07.2020).
  • 23.    Горбулін В.П., Литвиненко О.В. Великий сусід визначився. Що Україні робити далі? Дзеркало тижня. 2009. № 35 (763) 19—25 вересня. С. 5.
  • 24.    Лісовий Василь. Толерантність. Філософський енциклопедичний словник. Інститут філософії ім. Г.С. Ско­вороди. Київ: Абрис. 2002. С. 642.
  • 25.    Єрмоленко А., Малахов В., Пазенок В. Етноетика — народження нового напряму? Філософська і соціологічна думка. 1995. № 11—12. С. 225—229.
  • 26.    Пазенок Віктор. Етноетика. Філософський енциклопедичний словник. Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди. Київ: Абрис. 2002. С. 207—208.
  • 27.    Маєрчик М., Марков І., Одинець С. У пошуках соціальної антропології в Україні. Народознавчі зошити. 2015. № 6 (126). С. 1257—1261.
  • 28.    Богуцький Ю., Корабльова Н., Чміль Г. Нова культурна реальність як соціодинамічний процес людинотворення через ролі. Київ: Інститут культурології НАМ України, 2013. 272 с.
  • 29.    Бірчак В., Рябенко С. Дві агресії і ще одна. Як Москва «гібридно» воювала з Україною. URL: https://www.istpravda.com.ua/articles/2019/02/23/153726/ (дата звернення: 05.07.2020).
  • 30.    Montefiore Simon Sebag. Young Stalin. London: Weidenfeld & Nicolson, 2007. 397 p.
  • 31.    Депортації. Музей «Територія терору»: веб-сайт. URL: http://www.territoryterror.org.ua/uk/history/ 1945-1953/deportations/ (дата звернення: 26.07.2020).
  • 32.    Рубльов О.С., Черненко Ю.А. Сталінщина й доля західноукраїнської інтелігенції (20-ті — 40-ві роки XX ст.). (Закінчення). Український історичний жур­нал. 1991. № 7. С. 3—15.
  • 33.    Allport Gordon W. Die Natur des Vorurteils. Hrsg. und komm. von Carl Friedrich Graumann. Köln: Kiepenheuer und Witsch, 1971.
  • 34.    Чуйко Г.В., Чаплак Я.В. Толерантність у житті людини і суспільства. Психологічний часопис. 2020. Вип. 6. № 2. С. 29—42.
  • 35.    Розкрадання в ЗСУ у 2004—2017 рр. — звіт слідчої комісії. Ч. 1. URL: https://www.ukrmilitary.com/2019/ 06/rozkradannya-zvit-1.html (дата звернення: 08.07.2020).
  • 36.    Хилько Максим. Масово- та соціально-комунікаційні технології в реалізації цілей зовнішньої політики Російської Федерації у ХХІ ст. Наукові праці Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського. 2014. Вип. 39. С. 84—93.
  • 37.    «Крим. Війна: передумови російської агресії». Директор національного інституту стратегічних досліджень, академік НАН України Володимир Горбулін презентував аналітичні матеріали. URL: https://www.rnbo.gov.ua/ua/Diialnist/2399.html (дата звернення: 15.07.2020).
  • 38.    Мудрак Лариса. Конвергентні медіа як наукова категорія та суб’єкт інформаційного простору. Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. 2013. № 2. С. 256—267.
  • 39.    Порошенко ввів у дію санкції проти «Яндекса», mail.ru, російських соцмереж, програмних розробників і телерадіокомпаній. ГО «Детектор медіа»: веб-сайт. URL: https://detector.media/infospace/article/125989/ 2017-05-16-poroshenko-vviv-u-diyu-sanktsii-proti-yandeksa-mailru-rosiiskikh-sotsmerezh-programnikh-rozrobnikiv-i-teleradiokompanii-dopovneno/ (дата звернення: 23.07.2020).
  • 40.    Європарламент прийняв резолюцію про протидію російській пропаганді. URL: https://news.dt.ua/WORLD/ yevroparlament-priynyav-rezolyuciyu-pro-protidiyu-rosiyskiy-propagandi-225409_.html (дата звернення: 22.07.2020).
  • 41.    Снєгирьов Дмитро.Громадяни Італії, які їхали на Донбас вбивати українців. Список публікується вперше. URL: https://glavcom.ua/country/incidents/gromadya­ni-italiji-yaki-jihali-na-donbas-vbivati-ukrajinciv-spisok-publikujetsya-vpershe-694580.html (дата звернення: 24.07.2020).
  • 42.    Стельмах А., Холодов П. Сербські найманці на Дон­басі: як Росія вербує сербів у ряди бойовиків. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/28809252.html (дата звернення: 29.07.2020).
  • 43.    Назаревич Вікторія. Визначення остракізму в системі наукових понять. Humanitarium. 2019. Т. 42. № 1. С. 110—119.
  • 44.    Кремень Василь. Україна: ідентичність у добу глобалізації (начерки метадисциплінарного дослідження). В. Кремень, В. Ткаченко. Видання друге, доповнене. Київ: Знання України, 2013. 471 с.
  • 45.    Шапталенко М.І., Гріненко О.І., Кутовий О.П. Воєнна доктрина Російської Федерації: основні напрями імперських експансій, що несуть загрози світу. Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України ім. Івана Черняховського. 2016. № 3. С. 70—74.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »