« 2020. № 6 (156)

Народознавчі зошити. 2020. № 6 (156). С. 1256—1272

УДК 17.035.3(477):(470-045.625)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.06.1256

ОСТРАКІЗМ, ЦЬКУВАННЯ І РОСІЙСЬКА АСИМІЛЯЦІЯ В ОНТОЛОГІЧНОМУ ВИМІРІ СУЧАСНОГО УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

Оксана КУЛІШ

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9625-0690
  • кандидат мистецтвознавства, викладач,
  • Черкаський фаховий коледж харчових технологій та бізнесу,
  • вул. Смілянська, 84, 18008, м. Черкаси, Україна,
  • e-mail: kulish_oxana_andre@ukr.net

Актуальність дослідження формує висвітлення укоріненої світоглядної установки на остракізм і цькування в українському суспільстві. Проблема: хаотичне сприйняття понять «остракізм, булінг, мобінг» і їх детермінізм в онтологічному вимірі сучасного українського суспільства. Об’єкт дослідження: явища остракізму, цькування всередині українського соціуму і щодо України. Предмет дослідження: російська асиміляція в онтологічному вимірі сучасного українського суспільства. Мета: з’ясувати співвідношення явищ остракізму і цькування до російської асиміляції в онтологічному вимірі сучасного українського суспільства за напрямками етичних конструктів толерантності та інтолерантності. Методологічну основу складає тип дослідження — етноетика в контексті соціальної антропології за дескриптивним підходом, методами ретроспекції і синтезу, аналізу в історичній динаміці ХХ — першої третини ХХІ ст. функціонування феноменів остракізм, булінг-мобінг, понять толерантність, інтолерантність в українському соціумі.

Здійснено аналіз вітчизняних джерел соціо-гуманітарних досліджень за обраними поняттями «остракізм, булінг, мобінг» для їх експлікаціїв річищі соціальної антропології і вивчення їх проявів. У ретроспективі до українського буття радянських часів проаналізовано функціонування остракізму, булінгу, мобінгу та російської асиміляції. Розглянуто вплив російської культурної дифузії через соціально-комунікаційні технології Кремля на сучасне українське суспільство на етапах його мирного і мілітаризованого станів.

Ключові слова: остракізм, булінг, мобінг, цькування, толерантність, інтолерантність, українське суспільство, російська асиміляція, російська культурна дифузія.

  • 1. Бекешкіна І., Печончик Т., Яворський В. Що українці знають і думають про права людини: загальнонаціональне дослідження. Під заг. ред. Т. Печончик. Київ. 2017. 308 с. URL: http://osvita.khpg.org/files/docs/ 1504784497.pdf (дата звернення: 11.05.20).
  • 2. Алєксєєнко Тетяна. Явища мобінгу й булінгу у взаєминах особистості та колективу. Управління освітою. 2019. № 4. С. 46—53.
  • 3. Корабльова Олена.Вплив мобінгу на формування та соціалізацію особистості. Збірник наукових праць Хмельницького інституту соціальних технологій Університету «Україна». 2010. № 4. С. 120—124.
  • 4. Корабльова О.О.Причини виникнення мобінгу як соціально-педагогічної проблеми школярів підліткового віку. Збірник наукових праць Хмельницького інституту соціальних технологій Університету «Україна». 2011. № 4. С. 66—69.
  • 5. Бойко-Бузиль Ю.Ю., Процик Л.С. Особливості прояву дитячого та учительського булінгу в шкільному середовищі. Науковий вісник Херсонського державного університету. 2020. № 1. С. 86—94.
  • 6. Назаревич Вікторія. Остракізм як передумова булінгу. Теорія і практика сучасної психології. 2019. № 6. Т. 1. С. 70—77.
  • 7. Назаревич Вікторія. Функції остракізму в освітньому середовищі. Психологія: реальність і перспективи: збірник наукових праць РДГУ. 2020. Вип. 14. С. 177—186.
  • 8. Борщевська А.В. Булінг у школах як чинник психічного нездоров’я. Науковий вісник міжнародного гуманітарного університету. 2014. № 6. С. 48—52.
  • 9. Гордієнко Наталія. Проблема булінгу в учнівських колективах інтернатних навчальних закладів: соціоло­гічний аспект. Evropský politický a právní diskurz. 2018. № 5 (1). С. 201—209.
  • 10.    Ожийова О.М. Булінг. Шкільний булінг: поняття та основні форми. Вчені записки Харківського гуманітарного університету «Народна українська академія». 2009. Т. 15. С. 158—163.
  • 11.    Замятіна Н.В., Долга Г.В. Теоретичні аспекти явища мобінгу у трудових колективах. Вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту. 2015. № 3. С. 98—106.
  • 12.    Словник української мови: у 11 т. Третирувати. Редактори тому А. Бурячок, Г. Гнатюк. 1979. Т. 10. С. 248; Цькувати. Редактор тому С. Головащук. 1980. Т. 11. С. 259. Київ: Наукова думка.
  • 13.    Лесько Наталія. Захист дітей від насильства в освіт­ньому середовищі України. Jurnalul juridic naţional: teorie şi practică. 2017. № 5 (27). С. 65—68.
  • 14.    Новіков Д.О., Лук’янчиков О.М. Правові аспекти протидії насильству на роботі (мобінгу). Порівняльно-аналітичне право. 2019. № 2. С. 94—97.
  • 15.    Шпак Володимир. Україна: від «російського комунізму» — до європейської інтеграції. Видання друге, доповнене. Черкаси: Брама. 2003. 280 с.
  • 16.    Словник іншомовних слів. За редакцією О.С. Мельничука. Київ: Головна редакція УРЕ, 1974. 775`с.
  • 17.    Бистров А.Є. Особливості віктимної поведінки розумово відсталих підлітків: дисертація на здобуття наук. ступеня к. психолог. наук: 19.00.08. Національний педагогічний ун-т ім. М. Драгоманова. Київ, 2019. 227 с.
  • 18.    Ставицький О.О. Інтолерантність як основний прояв гандикапізму. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія: Психологія і педагогіка. 2011. Вип. 18. С. 230—239.
  • 19.    Назаревич Вікторія. Явище остракізму в системі трансцендетальних понять життєвої форми. Психологічні перспективи. 2019. Вип. 34. С. 155—174.
  • 20.    Юрчик О.М. Психологічна профілактика шкільного насильства в початкових класах: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психолог. наук: 19.00.07. Острог, 2016. 22 с.
  • 21.    Николаев В.Г. Ассимиляция. Культурология. ХХ век. Энциклопедия. Гл. ред. С.Я. Левит. СПб.: Университетская книга; Алетейя, 1998. Т. 1. С. 39—40.
  • 22.    Dyfuzja kulturova. URL: https://encyklopedia.interia.pl/nauki-spoleczne-humanistyka/news-dyfuzja-kulturowa,nId,2017695 (дата звернення: 23.07.2020).
  • 23.    Горбулін В.П., Литвиненко О.В. Великий сусід визначився. Що Україні робити далі? Дзеркало тижня. 2009. № 35 (763) 19—25 вересня. С. 5.
  • 24.    Лісовий Василь. Толерантність. Філософський енциклопедичний словник. Інститут філософії ім. Г.С. Ско­вороди. Київ: Абрис. 2002. С. 642.
  • 25.    Єрмоленко А., Малахов В., Пазенок В. Етноетика — народження нового напряму? Філософська і соціологічна думка. 1995. № 11—12. С. 225—229.
  • 26.    Пазенок Віктор. Етноетика. Філософський енциклопедичний словник. Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди. Київ: Абрис. 2002. С. 207—208.
  • 27.    Маєрчик М., Марков І., Одинець С. У пошуках соціальної антропології в Україні. Народознавчі зошити. 2015. № 6 (126). С. 1257—1261.
  • 28.    Богуцький Ю., Корабльова Н., Чміль Г. Нова культурна реальність як соціодинамічний процес людинотворення через ролі. Київ: Інститут культурології НАМ України, 2013. 272 с.
  • 29.    Бірчак В., Рябенко С. Дві агресії і ще одна. Як Москва «гібридно» воювала з Україною. URL: https://www.istpravda.com.ua/articles/2019/02/23/153726/ (дата звернення: 05.07.2020).
  • 30.    Montefiore Simon Sebag. Young Stalin. London: Weidenfeld & Nicolson, 2007. 397 p.
  • 31.    Депортації. Музей «Територія терору»: веб-сайт. URL: http://www.territoryterror.org.ua/uk/history/ 1945-1953/deportations/ (дата звернення: 26.07.2020).
  • 32.    Рубльов О.С., Черненко Ю.А. Сталінщина й доля західноукраїнської інтелігенції (20-ті — 40-ві роки XX ст.). (Закінчення). Український історичний жур­нал. 1991. № 7. С. 3—15.
  • 33.    Allport Gordon W. Die Natur des Vorurteils. Hrsg. und komm. von Carl Friedrich Graumann. Köln: Kiepenheuer und Witsch, 1971.
  • 34.    Чуйко Г.В., Чаплак Я.В. Толерантність у житті людини і суспільства. Психологічний часопис. 2020. Вип. 6. № 2. С. 29—42.
  • 35.    Розкрадання в ЗСУ у 2004—2017 рр. — звіт слідчої комісії. Ч. 1. URL: https://www.ukrmilitary.com/2019/ 06/rozkradannya-zvit-1.html (дата звернення: 08.07.2020).
  • 36.    Хилько Максим. Масово- та соціально-комунікаційні технології в реалізації цілей зовнішньої політики Російської Федерації у ХХІ ст. Наукові праці Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського. 2014. Вип. 39. С. 84—93.
  • 37.    «Крим. Війна: передумови російської агресії». Директор національного інституту стратегічних досліджень, академік НАН України Володимир Горбулін презентував аналітичні матеріали. URL: https://www.rnbo.gov.ua/ua/Diialnist/2399.html (дата звернення: 15.07.2020).
  • 38.    Мудрак Лариса. Конвергентні медіа як наукова категорія та суб’єкт інформаційного простору. Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. 2013. № 2. С. 256—267.
  • 39.    Порошенко ввів у дію санкції проти «Яндекса», mail.ru, російських соцмереж, програмних розробників і телерадіокомпаній. ГО «Детектор медіа»: веб-сайт. URL: https://detector.media/infospace/article/125989/ 2017-05-16-poroshenko-vviv-u-diyu-sanktsii-proti-yandeksa-mailru-rosiiskikh-sotsmerezh-programnikh-rozrobnikiv-i-teleradiokompanii-dopovneno/ (дата звернення: 23.07.2020).
  • 40.    Європарламент прийняв резолюцію про протидію російській пропаганді. URL: https://news.dt.ua/WORLD/ yevroparlament-priynyav-rezolyuciyu-pro-protidiyu-rosiyskiy-propagandi-225409_.html (дата звернення: 22.07.2020).
  • 41.    Снєгирьов Дмитро.Громадяни Італії, які їхали на Донбас вбивати українців. Список публікується вперше. URL: https://glavcom.ua/country/incidents/gromadya­ni-italiji-yaki-jihali-na-donbas-vbivati-ukrajinciv-spisok-publikujetsya-vpershe-694580.html (дата звернення: 24.07.2020).
  • 42.    Стельмах А., Холодов П. Сербські найманці на Дон­басі: як Росія вербує сербів у ряди бойовиків. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/28809252.html (дата звернення: 29.07.2020).
  • 43.    Назаревич Вікторія. Визначення остракізму в системі наукових понять. Humanitarium. 2019. Т. 42. № 1. С. 110—119.
  • 44.    Кремень Василь. Україна: ідентичність у добу глобалізації (начерки метадисциплінарного дослідження). В. Кремень, В. Ткаченко. Видання друге, доповнене. Київ: Знання України, 2013. 471 с.
  • 45.    Шапталенко М.І., Гріненко О.І., Кутовий О.П. Воєнна доктрина Російської Федерації: основні напрями імперських експансій, що несуть загрози світу. Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України ім. Івана Черняховського. 2016. № 3. С. 70—74.

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »