« 2022. № 2 (164)

Народознавчі зошити. 2022. № 2 (164).  С. 337—348

УДК 394(477.86/.87):329.614]82-94-043.3:316.62

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.02.337

(НЕ)ПРИЧЕТНІСТЬ ДО НАЦІОНАЛІСТИЧНОГО ПІДПІЛЛЯ ЯК ЧИННИК ПЕРЕМІН ЛЮДСЬКИХ ДОЛЬ: НА ПРИКЛАДІ НАРАТИВІВ ПЕРЕСЕЛЕНЦІВ ІЗ ЗАХІДНОЇ БОЙКІВЩИНИ

КОЛОМИЙЧУК Олександр

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-2865-2396
  • кандидат історичних наук, молодший науковий співробітник,
  • Інститут мистецтвознавства, фольклористики
  • та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України,
  • відділ «Український етнологічний центр»,
  • вул. Грушевського, 4, 01001, м. Київ, Україна,
  • Контакти: e-mail: kolsasha7@gmail.com

Анотація. Зміна суспільно-політичних акцентів у справі визнання вимушених міграцій 1944—1951 рр. на державному рівні актуалізує обрану проблематику. Об’єктом і джерельною базою дослідження є наративи переселенців із теренів Західної Бойківщини, що були депортовані в рамках двох сумнозвісних акцій із виселення — операції «Вісла» 1947 р. та акції 1951 р. Мета статті — на основі вперше введених до наукового обігу усних спогадів переселенців із Західної Бойківщини, опублікованих збірників мемуарів та доступної наукової літератури простежити, як факт участі в націоналістичному підпіллі когось із членів сім’ї впливав на подальшу долю самих переселенців. Крізь призму наративів вихідців із Західної Бойківщини з’ясовуються обставини, при яких особи зазнавали кардинальних змін у власному житті, фактично не будучи причетними до повстанського спротиву. У світлі розповідей очевидців, їх взаємозв’язку простежено історичний контекст та умови, в яких діяло націоналістичне підпілля на теренах Західної Бойківщини в другій половині 40‑х рр. ХХ ст.

В основу дослідження, окрім загальнонаукових принципів, покладено компаративний, текстологічний методи, методи польових досліджень. Вперше введено до наукового обігу цінні усноісторичні матеріали осіб, переселених із теренів Західної Бойківщини, що становить новизну дослідження.

Ключові слова: переселенці, Західна Бойківщина, наратив, націоналістичне підпілля, повстанський спротив, травма.

Надійшла 14.04.2022

Список використаних джерел

  • 1. Юристовський І., Юристовський О., Коростенко С. Депортації. Західні землі України кінця 30‑х — початку 50‑х рр.: документи, матеріали, спогади: у 3 т. Упоряд. Ю. Сливка, М. Литвин, О. Луцький; НАН України; Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. Львів, 2002. Т. 3. Спогади. С. 34—37.
  • 2. Токарчик В. У людей відпадало тіло… Явожно: Спогади в’язнів польського концентраційного табору. Упоряд. Б. Гук, М. Іваник. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2007. С. 127—130.
  • 3. Щербик М. Вода й вода — раз звали її кавою, раз зупою. Явожно: Спогади в’язнів польського концентраційного табору. Упоряд. Б. Гук, М. Іваник. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2007. С. 229—231.
  • 4. Buczyło M. Wypędzić, rozproszyć. Karta: kwartalnik historyczny, 2006. № 49. S. 32—63.
  • 5. Кривда. За розповідями Олександри Білої‑Карпи. Віра. Надія. Любов. За ред. М. Паньків. Варшава, 2001. С. 340—345.
  • 6. Криштопа О. Останні українці Польщі. Брустурів: Дискурсус, 2019. 224 с.
  • 7. Smoleński P. Syrop z piołunu. Wygnani w akcji «Wisła». Wołowiec: Zarne, 2017. 223 s.
  • 8. Кляшторна Н. Акція-51. Книга пам’яті. Брошнів; Оса да, 2009. 448 с.
  • 9. Кляшторна Н. Акція-51. Останні свідки. Передм. О. Юристовського; післям. Д. Петречко. Вінниця: ДКФ, 2006. 232 с.
  • 10. Петречко Д. Втрачені українські села. Чорна. Брошнів; Осада: Таля, 2010. 528 с.
  • 11. Кузьменко О. Драматичне буття людини в українському фольклорі: концептуальні форми вираження (період Першої та Другої світових воєн): монографія. Інститут народознавства НАН України. Львів, 2018. 728 с.
  • 12. Krukar W. Wojenne i powojenne migracje Bojkуw. Bojkowszczyzna Zachodnia — wczoraj, dziś i jutro. Red. J. Wolski. Warszawa: Instytut Geografii i Przestrzennego Zagospodarowania im. Stanisława Leszczyckiego; Polska Akademia Nauk, 2016. T. 2. S. 17—63.
  • 13. Syrnyk J. Trуjkąt bieszczadzki. Tysiąc dni i tysiąc nocy anarchii w powiecie leskim 1944—1947. Rzeszуw: Libra PL Sp. z.o.o., 2018. 464 s.
  • 14. Brocki M. Semioza pamięci w etnografii. Polska Sztuka Ludowa. Konteksty. 2003. № 3—4. S. 92—94.
  • 15. Kaniowska K. Antropologia i problem pamięci. Polska Sztuka Ludowa. Konteksty. 2003. № 3—4. S. 57—65.
  • 16. Сорока Ю. Населення західноукраїнських земель: етнополітичний та демографічний вимір (1939—1950 ті роки). Київ: Київський університет, 2013. 415 с.
  • 17. Assmann J. Pamięćkulturowa. Pismo, zapamiętywanie i polityczna tożsamość w cywilizacjach starożytnych. Przekł. Anna Kryczyńska Pham. Warszawa: Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, 2008. 362 s.
  • 18. Kurpiel A. Pamięci opowiadane. Wrocławski Rocznik Historii Mуwionej. 2014. Rocznik IV. S. 21—45.
  • 19. Ratkowska Widlarz L. Narracje (ralacje świadkуw) w warsztacie antropologa kultury. Pamięć i antropologia. Wrocławski Rocznik Historii Mуwionej. 2011. Rocznik I. S. 35—56.
  • 20. Качмар М. Мотив надання допомоги в парадигмі відносин українських повстанців та місцевого населення (за фольклорними наративами з Івано-Франківщини). Народознавчі Зошити. 2021. № 1. С. 3—18.
  • 21. Павлів Ю. «Нас били, різали», «Такий був час»: до питання колективної травми та наративу страждання в депортованих українців з Польщі у 1944—1945 рр. Український історичний збірник. 2018. Вип. 20. С. 189—202. URL: http://resource.history.org.ua/publ/Uiz_2018_20_17 (дата звернення: 03.01.2021).
  • 22. Польсько-українські стосунки в 1942—1947 роках у документах ОУН та УПА: у 2 т. Відп. ред. та упоряд. В. В’ятрович. Т. 2. Війна після війни. 1945—1947. Львів: Центр досліджень визвольного руху, 2011. 576 с.
  • 23. Польща та Україна у тридцятих-сорокових роках XX століття: Невідомі документи з архівів спеціальних служб. Т. 2: Переселення поляків та українців 1944—1946 рр. Ред. кол.: М. Вінярчик-Коссаковська, З. Гайовнічек, П. Кулаковський та ін. Варшава; Київ, 2000. 1035 с.
  • 24. Ониськів М. Сліди на мапах. Де шукати пам’ять про німецьких колоністів Прикарпаття. URL: https://kufer.media/lyudy/slidy-na-mapah-de-shukaty-pam-yat-pro-nimetskyh-kolonistiv-prykarpattya/?fbclid=IwAR3cbugJ6HelTCgLSat_fHqGu3_-DUmSDEDZKCSGViryh5y2JocASfWntLI (дата звернення: 29.09.2021).
  • 25. Паньків М. Схрони, криївки і бункери ОУН-УПА. Документи. Спогади. Короткі біографії. До 75 річчя УПА. Івано Франківськ: Місто НВ, 2017. 240 с.

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »