« 2022. № 6 (168)

Народознавчі зошити. 2022. № 6 (168).  С. 1419—1431

УДК [391-055.2:746.1/.3]:069(477.83/.86)”18/195″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.06.1419

ПІДГІРСЬКІ ЖІНОЧІ ВЗОРИСТІ СОРОЧКИ

НИКОРАК Олена

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-0887-8929
  • докторка мистецтвознавства, професорка,
  • провідна наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ народного мистецтва,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: olenanykorak@gmail.com

КУЦИР Тетяна

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-6522-0640
  • кандидатка мистецтвознавства,
  • наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ народного мистецтва,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна
  • Контакти: e-mail: sonechko_29@ukr.net

ЮСИПЧУК Юрій

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7130-2338
  • кандидат мистецтвознавства, доцент,
  • Навчально-науковий Інститут мистецтв;
  • Прикарпатський національний університет
  • імені Василя Стефаника,
  • кафедра методики викладання образотворчого,
  • декоративно-прикладного мистецтва та дизайну,
  • вул. Грушевського, 33/6, м. Івано-Франківськ, Україна,
  • Контакти: e-mail: yusupchuk@meta.ua

БІЛИЙ Віктор

  • ORCID ID: http://orcid.org/000-0002-7107-4862
  • кандидат мистецтвознавства, доцент,
  • Косівський інститут прикладного та
  • декоративного мистецтва ЛНАМ,
  • відділ образотворчого мистецтва та академічних дисциплін,
  • вул. А. Міцкевича, 2, 78601, м. Косів,
  • Івано-Франківська обл., Україна
  • Контакти: e-mail: biluy61@meta.ua

Анотація. У статті досліджуються художні особливості підгірських жіночих взористих сорочок. У наявній на сьогодні науковій літературі є лише окремі згадки про це явище. Відсутність комплексного аналізу найприкметніших ознак своєрідності декору підгірських жіночих взористих сорочок, визначила актуальність і новизну дослідження.

Мета статті — виявити художньо-стилістичні особ ливості тканого та вишитого декору підгірських жіночих взористих сорочок, з’ясувати основні принципи поєднання оздоби, виконаної різними техніками, у єдину гармонійно цілісну композицію.

Об’єктом дослідження є збережені у музеях Львівської та Івано-Франківської областей жіночі сорочки та зразки вишивок із Підгір’я, а предметом — художні особливості їхнього тканого та вишитого декору.

Методологічною основою роботи стали мистецтвознавчий, структурний та порівняльний аналізи принципів формування схем композиції, окремих орнаментальних мотивів, які сприяли виявленню характерних ознак жіночих взористих сорочок Підгір’я другої половини ХІХ — першої половини ХХ ст.

Джерельною базою запропонованої розвідки послужили: фахові публікації українських вчених у галузі традиційного ткацтва та вишивки, а також речові пам’ятки (сорочки та їхні фрагменти, зокрема уставки із збірок Музею народної архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького (Львів) (МНАП), Музею етнографії та художнього промислу ІН НАН України (Львів) (МЕХП), Національного музею у Львові ім. А. Шептицького (Львів) (МНЛ), Стрийського краєзнавчого музею «Верховина» (Стрий) (СКМ), Музею Жидачівської землі (Жидачів) (МЖЗ), Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського (Коломия) (НМНМГП).

У статті охарактеризовано основні типи оздоблення жіночих взористих сорочок Підгір’я, виявлено варіативність схем композиції і кольорової гами, особливості поєднання тканого і вишитого, та декору, виконаного змережуванням, прослідковано еволюцію композиційних схем та мотивів орнаменту. У другій половині ХІХ ст. основною оздобою жіночих сорочок Підгір’я були ткані уставки, виконані техніками перебору, перетику, полотняного, репсового та саржевого ткання. У кінці ХІХ — на початку ХХ ст. уставки по периметру прикрашали рослинними візерунками, вишитими технікою «хрестик», доповненою «соснівкою», «циркою» із додатковою ниткою, «низинним шнурком», «кривулькою». Уставку з верхньою частиною рукава та пілками з’єднували за допомогою «подільської розшивки», яка об’єднувала тканий та вишитий декор. У першій половині ХХ ст. поступово відбувається перехід від тканої оздоби до вишитої. Спершу ткані геометричні візерунки імітували за допомогою вишивальної техніки «заволікання», згодом у дещо спрощеному вигляді їх відтворювали «занизуванням» та хрестиком. Врешті, композиція уставки спрощується до трьох горизонтальних стрічок (широкої основної та двох «поверхниць») рослинних орнаментів різного ступеня стилізації — від суттєво геометризованих до натуралістично потрактованих.

Вивчення взористотканих сорочок Підгір’я показало варіативність поєднання тканого та вишитого декору, а також поступовий перехід в оздобі від ткацтва до вишивки, який відбувся у першій половині ХХ ст.

Ключові слова: сорочка, узорнотканий, ткацтво, вишивка, орнамент, Підгір’я, Жидачів, Калуш.

Надійшла 10.11.2022

Список використаних джерел

  • 1. Вишивка Жидачівщини з колекції Музею народної архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького. Ч. 1. Під ред. І. Вачкової. Львів: Артклас, 2019. 92 с.
  • 2. Українське народне мистецтво: Вбрання. Під заг. ред. К.Г. Гуслистого. Київ: Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР, 1961. 325 с.
  • 3. Кара-Васильєва Т.В. Історія української вишивки. Київ: Мистецтво, 2008. 463 с.
  • 4. Гургула І. Народне мистецтво західних областей України. Київ: Мистецтво, 1966. 78 с.
  • 5. Виставка народної вишивки. Львів: Накладом Національного музею у Львові, 1936. 14 с.
  • 6. Сварник Л. Художні особливості народного одягу Жидачівщини з колекції Музею народної архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького. Вишивка Жидачівщини з колекції Музею народної архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького. Ч. 1. Під ред. І. Вачкової. Львів: Артклас, 2019. С. 4—5.
  • 7. МНАП АП-9757, сорочка жіноча, с. Чертіж Жидачівського р-ну Львівської обл. (тепер Стрийский р-н Львівської обл.).
  • 8. МНАП АП-9199, сорочка жіноча, с. Чертіж Жидачівського р-ну Львівської обл. (тепер Стрийский р-н Львівської обл.).
  • 9. МНАП АП-80430, сорочка жіноча, с. Чертіж Жидачівського р-ну Львівської обл. (тепер Стрийский р-н Львівської обл.).
  • 10. МЕХП ЕП-26340, уставки жіночої сорочки (фрагмент), Калушчина.
  • 11. МНАП АП-11904, сорочка жіноча, с. Збора Калуського р-ну Івано-Франківської обл.
  • 12. СКМ. Зразок вишивки з колекції О. Бачинської, с. Завій Калуського р-ну Івано-Франківської обл.
  • 13. МЕХП ЕП-80430, сорочка жіноча, с. Чертіж Жидачівського р-ну Львівської обл. (тепер Стрийский р-н Львівської обл.).
  • 14. МНАП АП-20040, сорочка жіноча, с. Чертіж Жидачівського р-ну Львівської обл. (тепер Стрийский р-н Львівської обл.).
  • 15. МНАП АП-9181, сорочка жіноча, с. Чертіж Жидачівського р-ну Львівської обл. (тепер Стрийский р-н Львівської обл.).
  • 16. МНАП АП-19213, сорочка жіноча, с. Чертіж Жидачівського р-ну Львівської обл. (тепер Стрийский р-н Львівської обл.).
  • 17. МЕХП ЕП-78007, фартух, с. Чертіж Жидачівського р-ну Львівської обл. (тепер Стрийский р-н Львівської обл.).
  • 18. МНАП АП-9144, фартух с. Чертіж Жидачівського р-ну Львівської обл. (тепер Стрийский р-н Львівської обл.).
  • 19. МНАП АП-6701, запаска, с. Чертіж Жидачівського р-ну Львівської обл. (тепер Стрийский р-н Львівської обл.).
  • 20. МНАП АП-8991, запаска, с. Чертіж Жидачівського р-ну Львівської обл. (тепер Стрийский р-н Львівської обл.).
  • 21. Никорак О.І. Українська народна тканина ХІХ—ХХ ст. Типологія, локалізація, художні особливості. Ч. 1. Інтер’єрні тканини (за матеріалами західних областей України). Львів, 2004. 584 с.
  • 22. Традиційні жіночі сорочки Волині й Західного Полісся. Збірка Волинського краєзнавчого музею. Каталог. Упоряд. Л.А. Мирошниченко-Гусак, Т.О. Хомова. Луцьк, 2013. 86 c.
  • 23. Угнатюк І., Кара-Васильєва Т. Народний одяг українців Холмщини й Підляшшя. Холмщина й Підляшшя. Історико-етнографічне дослідження. Київ: Родовід, 1997. С. 177—214.
  • 24. Романюк М. Беларускае народнае адзенне. Минск: Беларусь, 1981. 473 c.
  • 25. Lietuvių tradiciniai ir tautiniai drabužiai: tekstilė, grafika, tapyba. Katalogas. Sudarytojos D. Bernotaitė-Beliauskienė, R. Rutkauskienė. Vilnius: Lietuvos dailės muziejus, 2017. 512 psl.

читати публікацію»

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »