« 2022. № 6 (168)

Народознавчі зошити. 2022. № 6 (168).  С. 1432—1438

УДК [[7.05:62]:378](477.8)”18/19″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.06.1432

ОСОБЛИВОСТІ СТАНОВЛЕННЯ ДИЗАЙНУ В ХУДОЖНЬО-ПРОМИСЛОВІЙ ОСВІТІ ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ

ДЯЧЕНКО Алла

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-4496-5931
  • кандидатка педагогічних наук,
  • доцентка кафедри промислового дизайну
  •  та комп’ютерних технологій,
  • в. о. декана факультету декоративно-прикладного мистецтва,
  • Київська державна академія декоративно-прикладного
  • мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука,
  •  вул. М. Бойчука (Кіквідзе), 32, 01014, м. Київ, Україна,
  • Контакти: e-mail: alla.diachenko0107@gmail.com

Анотація. Враховуючи актуальність розвитку сучасної дизайн-освіти в Україні, особливо важливими є питання, що висвітлюють системні, методичні основи викладання художньо-мистецької освіти, що дає змогу згадати кращі традиції старих шкіл, виділити нові напрями та виявити найефективніші методи вдосконалення навчального плану. З розвитком промислового виробництва в Україні в ХІХ ст. дизайн почав формуватися як самостійний вид професійної діяльності. Тому дослідження проблеми зародження загальноєвропейських тенденцій у розвитку дизайну та його становлення на західноукраїнських землях у ХІХ  на початку ХХ ст. сьогодні є актуальними, оскільки практичний аспект пов’язаний з необхідністю підвищення професійного рівня фахівців дизайну у закладах вищої освіти. Метою дослідження є визначення основних етапів розвитку та становлення дизайну в художньо-промисловій освіті Західної України.

Для розкриття мети використано методи аналізу, синтезу, порівняння, опису та узагальнення. Сукупність цих методів дала можливість висвітлити особливості становлення дизайну у художньо-промисловій освіті Західної України.

Висновки. За результатами проведених досліджень зауважимо, що основи професійної освіти, закладені нашими попередниками в ХІХ ст., забезпечили сприятливі умови для подальшого розвитку дизайнерської школи в Західній Україні.

Ключові слова: дизайн-освіта, дизайнерська діяльність, художньо-промислова освіта, Західна Україна, Галичина, Буковина, Закарпаття.

Надійшла 2.11.2022

Список використаних джерел

  • 1. Вергунов С.В. Дизайн Украины: аспекты становления и развития. Вісник ХДАДМ. 2009. № 2. С. 18—31.
  • 2. Даниленко В.Я. Дизайн України у світовому контексті художньо-проектної культури ХХ століття (національний та глобалізаційний аспекти): дис… д-ра мистецтвознавства: 05.01.03. Львівська національна академія мистецтв. Львів, 2006.
  • 3. Павлів А.П., Мільчевич С. До питання про становлення і розвиток дизайну на Закарпатті ХІХ—ХХ століття. Вісник НУ «Львівська Політехніка». 2004. № 505. С. 393—396.
  • 4. Прусак В. Становлення та розвиток дизайн-освіти в Україні (кінець ХХ — початок ХХІ ст.). Вісник Львівської національної академії мистецтв. 2017. Вип. 31. С. 71—82.
  • 5. Дяків М.В. Міське меблярство Галичини XIX—XX ст.: історія, типологія, стилістичні особливості: автореф. дис. канд. мистецтвознавства: 17.00.06. Прикарпат. нац. ун-т ім. В. Стефаника; Ін-т мистецтв. Івано-Франківськ, 2010. 16 с.
  • 6. Мигаль С.П. Львівська дизайнерська школа: становлення, проблеми, перспективи. Діалог культур: Україна у світовому контексті. Художня освіта: зб. наук. праць. 2000. Вип. 5. С. 387—399.
  • 7. Мільчевич С.І. До питання про особливості становлення і розвиток художньо-промислової освіти на Закарпатті в другій половині ХІХ — початку ХХ століття. Вісник ХДАДМ. 2005. № 1. С. 114—122.
  • 8. Небесник І.І. Художня освіта на Закарпатті у ХХ столітті: історико-педагогічний аспект. Ужгород: Закарпаття, 2000. 168 с.
  • 9. Хілько І. Передумови розвитку художньої освіти на Буковині (кінець ХIХ — перша третина ХХ століття). Наукові записки. Серія: Педагогіка і психологія. 2005. Випуск 13. С. 205—208.
  • 10. Хілько І. Розвиток художньої освіти на Буковині (друга половина XIX — 30-і роки XX ст.): автореф. дис… канд. пед. наук: 13.00.01. Прикарпатський нац. ун-т ім. В. Стефаника. Івано-Франківськ, 2007. 21 с.
  • 11. Шмагало Р. Мистецька освіта в Україні середини ХІХ — середини ХХ століття: структурування, методологія, художні позиції: автореф. дис… д-ра мистецтвознавства: 17.00.06 «Декоративне і прикладне мистецтво». Львівська національна. академія мистецтв. Львів: ЛНАМ, 2005. 44 с.
  • 12. Шмагало Р.Т. Історичний шлях художньо-промислової школи у Львові (1876—1939; 1939—1944). Інформаційний випуск. 2006. Бюлетень 8. С. 170—175.
  • 13. Львівська академія мистецтв. Історично-іміджеве видання. Київ: ВЦ Логос Україна, 2011. 256 с.
  • 14. Коломия — центр гончарства. URL: http://hutsul.museum/museum/articles/kolomya-keramika-schkola.
  • 15. Odzywolski S. Rzut oka na rozwoj szkolnictwa przemyslowego w Odbitka ze «Szkoly». Lwów, 1914.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »