« 2022. № 6 (168)

Народознавчі зошити. 2022. № 6 (168).  С. 1439—1447

УДК: 232.931:398.332.39:264-94(477)(045)”18/20″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.06.1439

РІЗДВО БОГОРОДИЦІ: НАРОДНО-РЕЛІГІЙНІ ВІРУВАННЯ ТА УЯВЛЕННЯ НА ТЛІ ПЕРЕДУМОВ ПЕРЕДРІЗДВЯНО-НОВОРІЧНОГО ПЕРІОДУ У КАЛЕНДАРНІЙ ОБРЯДОВОСТІ УКРАЇНЦІВ

ДЯКІВ Володимир

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9513-4364
  • кандидат філологічних наук,
  • старший науковий співробітник,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ етнології сучасності,
  • проспект Свободи, 15, 79008, м. Львів, Україна,
  • Національний університет “Львівська політехніка”,
  • катедра української мови
  • Інституту гуманітарних та соціальних наук.
  • вул. С. Бандери 12, 79013, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: d.v.m.1029@gmail.com

Анотація. Актуальність статті зумовлена потребою дослідити народно-релігійні вірування та уявлення українців, що пов’язані зі святом Різдва Богородиці, у контексті передумов передріздвяно-новорічного періоду у календарній обрядовості. Мета дослідження полягає у виокремленні прикметних традиційному ранньозимовому періоду народно-релігійних уявлень і вірувань, визначенні традиційної основи та інноваційних змін, особливостей розвитку ідейно-змістових і структурних складових, елементів та деталей. Об’єктом дослідження є народні календарні обряди українців, що пов’язані зі святом Різдва Богородиці, а предметом — певні прояви народної християнської релігійності у цій обрядовості. Територіально і хронологічно зосереджено увагу на охопленні етнографічних регіонів України у період першої половини XIX — початку XXI століття.

На основі архівних і польових джерел, а також наукової літератури, на прикладі свята Різдва Богородиці проаналізовано розвиток своєрідної народної релігійності у традиційній календарній обрядовості українців у контексті передумов передріздвяно-новорічного періоду. Використано в основному порівняльно-типологічний та історично-культурологічний методи, а також елементи структурно-типологічного, географічного та інших методів етнологічної науки.

Ключові слова: Різдво Богородиці, народна релі гій ність, календарна обрядовість, традиція, вірування, функціонування.

Надійшла 18.10.2022

Список використаних джерел

  • 1. Дяків В. Свято Семена: народна релігійність у традиційній календарній обрядовості українців на тлі передумов передріздвяно-новорічного періоду. Народознавчі зошити. 2019. № 2 (146). С. 293—302. DOI: 10.15407/nz2019.02.293.
  • 2. Дяків В. Свято Михайлове чудо: народна релігійність у контексті передумов передріздвяно-новорічного періоду календарної обрядовості українців. SWorld Journal: International periodic scientific journal. Indexed in INDEX COPERNICUS. Issue № 2. Part 3. October 2019. Bulgaria: D.A. Tsenov Academy of Economics — Svishtov. С. 66—76. DOI: 10.30888/2410-6615.2019-02-03-001.
  • 3. Дяків В. Свято Михайлове чудо: народна релігійність у контексті передумов передріздвяно-новорічного періоду календарної обрядовості українців. SCIENCE FOR MODERN HUMANITY: Conference proceedings. Indexed in INDEX COPERNICUS. October 2019. Bulgaria: SWorld & D.A. Tsenov Academy of Economics — Svishtov. С. 94—96.
  • 4. Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні: в V т. Вінніпеґ; Торонто, 1963. Т. V: Осінній цикль. 288 с.
  • 5. Воропай О. Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис. Мюнхен: Українське видавництво, 1958. Том II. 290 с.
  • 6. Слово святого Григорія. URL: http://litopys.org.ua/oldukr2/oldukr14.htm (дата звернення: 11.09.2022).
  • 7. Слово святого Григорія. Християнство на теренах України I—XI ст. Україна на сторінках Святого Письма та витяги з першоджерел, що засвідчують процес поширення християнства на теренах України від апостола Андрія до князя Володимира. Київ, 2000. С. 407—409.
  • 8. Слово реченого Христолюбцем. URL: http://litopys.org.ua/oldukr2/oldukr15.htm (дата звернення: 11.09.2022).
  • 9. Колодний А. Історія релігії в Україні: у 10 т. Київ: Український Центр духовної культури, 1996. Т. 1. С. 327.
  • 10. Тихонравов Н. Слова и поучения, направленные против языческих верований и обрядов. Летописи русской литературы и древности, издаваемые Николаем Тихонравовым. Москва, 1862. Т. IV. С. 83—112.
  • 11. Пономарев А. «Къ поученіямъ противъ древне-русскаго язычества» П.В. Владимирова. Пам’ятники древне-русской учительной литературы. С.-Петербург, 1897. Выпуск III. С. 316—322.
  • 12. Грушевський М. Історія української літератури: в 6 т., 9 кн. Київ, 1993. Т. 1. 392 с.
  • 13. Онищук А. Народний калєндар. Звичаї й віруваня прив’язані до поодиноких днів у році, записав у 1907—10 р. в Зеленици, Надвірнянського пов. Антін Онищук, народ. учитель. Матеріяли до української етнольоґії. Львів, 1912. Т. XV. С. 1—61.
  • 14. Шекерик-Доників П. Рік у віруваннях гуцулів. Вибрані твори. Верховина: Редакція журналу (видавництво) «Гуцульщина», 2009. 352 с.
  • 15. АгапкинаТ.А., ВаленцоваМ.М., ПлотниковаА.А. Рож дество Богородицы. Славянские древности. Т. 4. Мо сква: Международные отношения, 2009. С. 460—461.

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »