« 2023. № 1 (168)

Народознавчі зошити. 2023. № 1 (169).  С. 44—57

УДК [[392.8/.86:641.564/.568]:316.47](477.86-11)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.01.044

ХАРЧУВАННЯ В СІМЕЙНОМУ ПОБУТІ ТА КАЛЕНДАРНІЙ ОБРЯДОВОСТІ НА ПОКУТТІ

ТАРАС Ярослав

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7241-9466
  • доктор історичних наук, професор,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • завідувач відділу етнології сучасності,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: etnomod@ukr.net

Анотація. Мета статті — розглянути народне харчування По­куття, чинники, на яких воно базувалося і які визначили появу тієї чи іншої страви, її споживання впродовж року та вплив на сімейний побут і характер покутян. З’ясовано, що воно залежало від господарського напрямку, впливали на нього економічна політика держави та регіону, Церква, урбанізація, дрібна шляхта, нестача сільськогосподарських продуктів. Висвітлено харчування в будні, недільні, святкові дні, пости та м’ясниці.

Хронологічні межі дослідження — друга половина XIX  — се­редина ХХ століття.

Сільськогосподарські культури, які вирощувалися на Покутті (територіальні межі дослідження), виробили місцеві традиції вегетаріанського характеру та етикет під час приготування та споживання їжі. Встановлено, що дефіцитність продуктів привела до строгої регуляції їх використання протягом року. З’ясовано, що харчування вплинуло на характер покутян, родинні відносини, створило в сім’ї рольову, статеву і вікову диференціацію.

Методологія дослідження базується на теоретичному аналізі, систематизації і узагальненні, історичному огляді та спостереженнях автора.

Ключові слова: Покуття, Снятинщина, Коломийщина, харчування, їжа, народна кулінарія, народна пожива, вегетаріанське харчування, хліб, молоко, м’ясо, каша.

Надійшла 28.11.2022

Список використаних джерел

  • 1. Мрочко Фр. К. Снятинщина: Причинки до крайової етнографії. Дітройт, 1977. Ч. 1. 129 с.
  • 2. Kolberg O. Pokucie. Obraz etnograficzny. Kraków: Drukarniа Uniwersytetu Jagiellońskiego, 1882. Т. І. 360 s.
  • 3. Гнатюк В. Народня пожива і спосіб її приправи у східній Галичині. Матеріали до українсько-руської етнології. Львів: НТШ, 1899. Т. I. С. 96—110.
  • 4. Голубович І. Народня пожива в Снятинськім повіті (Покутє). Матеріали до української етнології. Львів, НТШ, 1918. Т. XVIII. С. 48—70.
  • 5. Волошинський І. Весілє в Далешеві Городенського повіту. Матеріали до української етнології. Львів, НТШ, 1919. Т. XIX—XX. С. 2—34.
  • 6. Голубовичева О. Весілє в селі Ілинцях Снятинського повіту. Матеріали до української етнології. Львів, НТШ, 1919. Т. XIX—XX. С. 177—193.
  • 7. Гонтар Т.О. Народне харчування українців Карпат. Київ, 1979. 138 с.
  • 8. Гонтар Т.О. Харчування. Гуцульщина. Історико-етнографічне дослідження. Київ: Наукова думка, 1987. С. 203—217.
  • 9. Артюх Л.Ф. Українська народна кулінарія. Київ, 1977. 157 с.
  • 10. Клодницький О. Народний побут, звичаї і фольклор Товмаччини. Альманах Станіславівської землі. Збірник матеріалів до історії Станіславова і Станіславщини. Нью-Йорк; Торонто; Мюнхен, 1975. С. 876—888.
  • 11. Коломия й Коломийщина. Збірник споминів і статей про недавнє минуле. Т. 1. Філадельфія, 1988. 959 с.; Т. 2. Філадельфія, 2008. 399 с.
  • 12. Городенщина. Історично-мемуарний збірник. Т. 1. Нью-Йорк; Торонто; Вінніпег, 1978. 864 с.; Т. 2. Нью-Йорк; Вінніпег; Городенка, 2002. 785 с.
  • 13. Бажанський М. Краса Снятинщини: ріки, потоки, ліси, луги, сади, міста і села та висока матеріальна і духовна культура їхніх жителів: Гаслова енци­клопедія. Дітройт, 1982. 272 с.
  • 14. Солянич Д. Хто винуватий?: Оповідання, листи. Снятин: ПрутПринт, 2004. 52 с.
  • 15. Снятинщина. Історико-етнографічний нарис. Снятин; Івано-Франківськ; Львів: Манускрипт. 2014. 732 с.
  • 16. Боренько Н. Локальні особливості народного харчування у ХХ столітті на порубіжжі Гуцульщини та Покуття. Народна творчість та етнологія. 2013. № 6. С. 37—48.
  • 17. Сапеляк О. Харчування покутян. Народознавчі зошити. 2017. № 1. С. 136—153.
  • 18. Артюх Л. Традиційна українська кухня в народному календарі. Київ: БалтіяДрук, 2006. 232 с.
  • 19. Україна. Їжа та історія. Київ: Їzhak, 2021. 288 с.
  • 20. Сливка Л. Галицька дрібна шляхта в Австро-Угорщині (1772—1914 рр.). Івано-Франківськ: Місто НВ, 2009. 220 c.
  • 21. Монолатій І. Цісарська Коломия 1772—1918. Драма на три дії з життя другого міста Галичини габсбурзької доби. Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2010.
  • 22. Podręcznik statystyki Galicji. Lwów, 1908. T. 9. Cz. 1.
  • 23. Statystyka rolnicza 1938. Warszawa: nakł. Głównego Urzędu Statystycznego, 1939.
  • 24. Франко І. Знадоби до вивчення мовиі етнографії українського народу. Зібрання творів: у 50 т. Т. 26. Київ, 1980. С. 180—204.
  • 25. Skorowidz Gminny Galicji, opracowany na podstawie wynikow spisu ludności z dnia 3 grudnia 1900 r., wydany przez Centralną Komisję Statystyczną. Wiedeń, 1907. T. 12: Galicja.
  • 26. ІФ ОДА. Ф. Р-1576. Оп. I. Од. зб. 309. Арк. 11—12.
  • 27. Encyklopedia powszechna. Warszawa, 1867. T. 24.
  • 28. Великочий В. Традиційні покутські свята новорічного циклу та їх використання в сучасній туристичній галузі краю. Ямгорів, 2014. Ч. 24—25. С. 279—286.

читати публікацію»

Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »