« 2023. № 1 (168)

Народознавчі зошити. 2023. № 1 (169).  С. 44—57

УДК [[392.8/.86:641.564/.568]:316.47](477.86-11)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.01.044

ХАРЧУВАННЯ В СІМЕЙНОМУ ПОБУТІ ТА КАЛЕНДАРНІЙ ОБРЯДОВОСТІ НА ПОКУТТІ

ТАРАС Ярослав

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7241-9466
  • доктор історичних наук, професор,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • завідувач відділу етнології сучасності,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: etnomod@ukr.net

Анотація. Мета статті — розглянути народне харчування По­куття, чинники, на яких воно базувалося і які визначили появу тієї чи іншої страви, її споживання впродовж року та вплив на сімейний побут і характер покутян. З’ясовано, що воно залежало від господарського напрямку, впливали на нього економічна політика держави та регіону, Церква, урбанізація, дрібна шляхта, нестача сільськогосподарських продуктів. Висвітлено харчування в будні, недільні, святкові дні, пости та м’ясниці.

Хронологічні межі дослідження — друга половина XIX  — се­редина ХХ століття.

Сільськогосподарські культури, які вирощувалися на Покутті (територіальні межі дослідження), виробили місцеві традиції вегетаріанського характеру та етикет під час приготування та споживання їжі. Встановлено, що дефіцитність продуктів привела до строгої регуляції їх використання протягом року. З’ясовано, що харчування вплинуло на характер покутян, родинні відносини, створило в сім’ї рольову, статеву і вікову диференціацію.

Методологія дослідження базується на теоретичному аналізі, систематизації і узагальненні, історичному огляді та спостереженнях автора.

Ключові слова: Покуття, Снятинщина, Коломийщина, харчування, їжа, народна кулінарія, народна пожива, вегетаріанське харчування, хліб, молоко, м’ясо, каша.

Надійшла 28.11.2022

Список використаних джерел

  • 1. Мрочко Фр. К. Снятинщина: Причинки до крайової етнографії. Дітройт, 1977. Ч. 1. 129 с.
  • 2. Kolberg O. Pokucie. Obraz etnograficzny. Kraków: Drukarniа Uniwersytetu Jagiellońskiego, 1882. Т. І. 360 s.
  • 3. Гнатюк В. Народня пожива і спосіб її приправи у східній Галичині. Матеріали до українсько-руської етнології. Львів: НТШ, 1899. Т. I. С. 96—110.
  • 4. Голубович І. Народня пожива в Снятинськім повіті (Покутє). Матеріали до української етнології. Львів, НТШ, 1918. Т. XVIII. С. 48—70.
  • 5. Волошинський І. Весілє в Далешеві Городенського повіту. Матеріали до української етнології. Львів, НТШ, 1919. Т. XIX—XX. С. 2—34.
  • 6. Голубовичева О. Весілє в селі Ілинцях Снятинського повіту. Матеріали до української етнології. Львів, НТШ, 1919. Т. XIX—XX. С. 177—193.
  • 7. Гонтар Т.О. Народне харчування українців Карпат. Київ, 1979. 138 с.
  • 8. Гонтар Т.О. Харчування. Гуцульщина. Історико-етнографічне дослідження. Київ: Наукова думка, 1987. С. 203—217.
  • 9. Артюх Л.Ф. Українська народна кулінарія. Київ, 1977. 157 с.
  • 10. Клодницький О. Народний побут, звичаї і фольклор Товмаччини. Альманах Станіславівської землі. Збірник матеріалів до історії Станіславова і Станіславщини. Нью-Йорк; Торонто; Мюнхен, 1975. С. 876—888.
  • 11. Коломия й Коломийщина. Збірник споминів і статей про недавнє минуле. Т. 1. Філадельфія, 1988. 959 с.; Т. 2. Філадельфія, 2008. 399 с.
  • 12. Городенщина. Історично-мемуарний збірник. Т. 1. Нью-Йорк; Торонто; Вінніпег, 1978. 864 с.; Т. 2. Нью-Йорк; Вінніпег; Городенка, 2002. 785 с.
  • 13. Бажанський М. Краса Снятинщини: ріки, потоки, ліси, луги, сади, міста і села та висока матеріальна і духовна культура їхніх жителів: Гаслова енци­клопедія. Дітройт, 1982. 272 с.
  • 14. Солянич Д. Хто винуватий?: Оповідання, листи. Снятин: ПрутПринт, 2004. 52 с.
  • 15. Снятинщина. Історико-етнографічний нарис. Снятин; Івано-Франківськ; Львів: Манускрипт. 2014. 732 с.
  • 16. Боренько Н. Локальні особливості народного харчування у ХХ столітті на порубіжжі Гуцульщини та Покуття. Народна творчість та етнологія. 2013. № 6. С. 37—48.
  • 17. Сапеляк О. Харчування покутян. Народознавчі зошити. 2017. № 1. С. 136—153.
  • 18. Артюх Л. Традиційна українська кухня в народному календарі. Київ: БалтіяДрук, 2006. 232 с.
  • 19. Україна. Їжа та історія. Київ: Їzhak, 2021. 288 с.
  • 20. Сливка Л. Галицька дрібна шляхта в Австро-Угорщині (1772—1914 рр.). Івано-Франківськ: Місто НВ, 2009. 220 c.
  • 21. Монолатій І. Цісарська Коломия 1772—1918. Драма на три дії з життя другого міста Галичини габсбурзької доби. Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2010.
  • 22. Podręcznik statystyki Galicji. Lwów, 1908. T. 9. Cz. 1.
  • 23. Statystyka rolnicza 1938. Warszawa: nakł. Głównego Urzędu Statystycznego, 1939.
  • 24. Франко І. Знадоби до вивчення мовиі етнографії українського народу. Зібрання творів: у 50 т. Т. 26. Київ, 1980. С. 180—204.
  • 25. Skorowidz Gminny Galicji, opracowany na podstawie wynikow spisu ludności z dnia 3 grudnia 1900 r., wydany przez Centralną Komisję Statystyczną. Wiedeń, 1907. T. 12: Galicja.
  • 26. ІФ ОДА. Ф. Р-1576. Оп. I. Од. зб. 309. Арк. 11—12.
  • 27. Encyklopedia powszechna. Warszawa, 1867. T. 24.
  • 28. Великочий В. Традиційні покутські свята новорічного циклу та їх використання в сучасній туристичній галузі краю. Ямгорів, 2014. Ч. 24—25. С. 279—286.

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »