« 2023. № 4 (172)

Народознавчі зошити. 2023. № 4 (172). С. 917—932

УДК [061.22:027.9](477.83-22Дуліби):930.2

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.04.917

ДІЯЛЬНІСТЬ ЧИТАЛЬНІ «ПРОСВІТИ» В СЕЛІ ДУЛІБИ НА СТРИЙЩИНІ (1898—1944): ЗА АРХІВНИМИ МАТЕРІАЛАМИ (ДО 125-РІЧЧЯ ЗАСНУВАННЯ)

ТАРАС Ярослав

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7241-9466
  • доктор історичних наук, професор,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • завідувач відділу етнології сучасності,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: etnomod@ukr.net

Анотація. Мета публікації — охарактеризувати культурно-освітню діяльність читальні «Просвіти» в селі Дуліби Стрийського району від 1898 до 1944 року, окреслити її громадсько-політичну роботу за Австро-Угорщини, Польщі, німецької окупації, показати її вплив на свідомість дулібчан, висвітлити діяльність її засновників, голів та членів.

Об’єкт дослідження — читальня «Просвіти» в селі Дуліби та особливості, які з нею пов’язані; предмет — загальні обставини та напрямки діяльності читальні «Просвіти».

Методи дослідження — порівняльно-історичний аналіз, використаний для проведення реконструкції діяльності читальні «Просвіти» від заснування до завершення її роботи в 1944 році; порівняльно-типологічний для верифікації залученої інформації.

Відзначено роль у заснуванні читальні «Просвіти» в селі Дуліби Є. Олесницького, О. Бобикевича; прослідкована діяльність читальні, коли її головами були отці Лев і Петро Шанковські, отець М. Матковський; висвітлена участь дулібчан в її роботі; проаналізована її діяльність за 1899 р., 1903 р., 1908/1909 рр., 1925 р., 1933/1934 рр. та література читальні; розглянуто зв’язок читальні з філією «Просвіти» в Стрию, матірною «Просвітою» у Львові та будівництво нової читальні; окреслено роботу її аматорського гуртка, хору, дитячого садка, співпрацю з «Рідною школою», «Сільським господарем», кооперативом «Русалка», «Союзом українок», спілкою «Добробут», товариством «Сокіл», касою «Райфайзен».

Ключові слова: Товариство «Просвіта», Українське освітнє товариство, читальня товариства «Просвіта» в с. Дуліби, Є. Олесницький, О. Бобикевич, отці Лев та Петро Шанковські, отець М. Матковський.

Надійшла 17.07.2023

Список використаних джерел

  • 1. Пеленська І. Освітнє життя Стрийщини. Стрийщина: Історично-мемуарний збірник Стрийщини, Скіль­щини, Болехівщини, Долинщини, Рожнітивщини, Журавенщини, Жидачівщини і Миколаївщини: в 3 т. Нью-Йорк: Комітет Стрийщини, 1990. Т. 1. С. 390—403.
  • 2. «Просвіта». Стрийщина. Гол. ред. В. Романюк. Стрий: Щедрик, 2009. Кн. 1. Сторінки історії. С. 122—154.
  • 3. Ковба Ж. «Просвіта» — світло, знання, добро і воля українського народу (До 125-річчя заснування). Дрогобич: Відродження, 1993. 124 с.
  • 4. ЦДІА України у Львові. Ф. 348. Опис 1. Од. зб. 2350. 47 арк.
  • 5. Олесницький Є. Сторінки з мого життя. Передрук видання 1935 р. з додатковими матеріалами. Стрий: Щедрик, 2007. 381 с.
  • 6. Шанковський Л. Нарис історії Стрийщини. Стрийщина: Історично-мемуарний збірник Стрийщини, Скільщини, Болехівщини, Долинщини, Рожнітивщини, Журавенщини, Жидачівщини і Миколаївщини: в3 т. Нью-Йорк: Комітет Стрийщини, 1990—1993. Т. 1. 1990. С. 69—192.
  • 7. Мандрик М. Сторінки історії «Просвіти» Стрийщини. Стрий: Т-во «Просвіта»; Щедрик, 1998. 176 с.
  • 8. Галів М., Батюк Т. Діяльність товариства «Просвіта» на Стрийщині в період німецької окупації (1941—1944 рр.): за матеріалами періодичних видань. Актуальні питання гуманітарних наук: міжвузівський зб. наук. праць молодих вчених ДДПУ ім. І. Франка. Дрогобич, 2014. Вип. 9. С. 11—23.
  • 9. Перський С. Популярна історія Товариства «Просвіта» у Львові: з ілюстраціями. Львів: Накладом Т-ва «Просвіта», 1932. 268 с.: іл.
  • 10. Іваничук Р., Комаринець Т., Мельник І., Середяк А. Нарис історії «Просвіти». Львів; Краків; Париж: Просвіта, 1993. 232 с.
  • 11. Мандрик М. З історії «Просвіти» на Cтрийщині. Ук­раїна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Зб. наук. пр. Львів: Інститут україно­знавства ім. І. Крип’якевича НАН України. 2010. Вип. 19. С. 278—286.
  • 12. Діло. 1898. Ч. 243.
  • 13. Сокільський празник в Стрию. Свобода. Політична, просвітна і господарська часопись. Львів, 1907. 6 вересня. Число 38. С. 4—5.
  • 14. Козак Е. Як ми добували артилерійські казарми. В своїй хаті своя правда: Збірник. Київ: Всеукраїнська музична спілка; Стрий: Мале підприємство «Опришки», 1992. С. 72—73
  • 15. Фур Б. Той самий Еко. В своїй хаті своя правда: Збірник. Київ: Всеукраїнська музична спілка; Стрий: Мале підприємство «Опришки», 1992. С. 71.
  • 16. Учасник. Вистава п’єси «Про що тирса шелестіла». Стрийські вісті. 1941. № 28. 28 жовтня. С. 4.
  • 17. Дробіняк Д. Оснування куреня тв-а «Січ» в Дулібах. Стрийські вісті. 1941. № 12. 31 серпня. С. 4.

читати публікацію»

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »