« 2023. № 4 (172)

Народознавчі зошити. 2023. № 4 (172). С. 951—963

УДК [392.51:635.054](=161.2:292.451/.454)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.04.951

АЛОФОРМИ ОБРЯДОВОГО ДЕРЕВА У ТРАДИЦІЙНІЙ ВЕСІЛЬНІЙ ОБРЯДОВОСТІ УКРАЇНЦІВ КАРПАТ

НАКОНЕЧНА (ГОЩІЦЬКА) Тетяна

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-8596-8974
  • кандидат історичних наук, науковий співробітник,
  •  Інститут народознавства НАН України,
  • відділ історичної етнології,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: hoshchitska.tetiana@gmail.com

Анотація. Важливим та містким атрибутом традиційної весільної обрядовості українських горян було весільне деревце, яке, з одного боку, виступало символічним втіленням індивіда у ритуалі, а з іншого, — виконувало роль своєрідного «мостика» чи «дороги» між світом живих та потойбіччям. В ареалі Українських Карпат воно побутувало не тільки у вигляді звиклого для нас прикрашеного деревця, але й його алоформ (весільна хоругва та коровай), які хоч і відрізнялися за формою, проте несли аналогічне семантичне навантаження.

Метою пропонованої розвідки є спроба комплексно окреслити картину побутування саме алоформ обрядового деревця у шлюбних ритуалах українських горян, визначити ступінь локальної специфіки у загальноукраїнському контексті, та дослідити їхню семантику.

Об’єктом дослідження є традиційна весільна обрядовість українців Карпат, а предметом — алоформи обрядового дерева як важливий її атрибут.

Методологічну основу дослідження складає комплексне залучення низки загальнонаукових методів, основними з яких стали типологічний, структурний та компаративний методи.

Ключові слова: обрядове дерево, весільна хоругва, коровай, весільна обрядовість, сімейна обрядовість, Українські Карпати, бойки, лемки, гуцули.

Надійшла 21.06.2023

Список використаних джерел

  • 1. Мисевич О. Український весільний обряд на Бойківщині. Львів, 1937. 95 с.
  • 2. Борисенко В. Весільні звичаї та обряди на Україні: історико-етнографічне дослідження. Київ: Наукова думка, 1988. 188 c.
  • 3. Несен І. Весільний ритуал Центрального Полісся: традиційна структура та реліктові форми (середина ХІХ—ХХ ст.). Київ, 2007. 347 с.: іл.
  • 4. Вархол Й. Календарна та сімейна обрядовість українців Словаччини. Київ: ІМФЕ, 2019. 268 с.
  • 5. Жаткович Ю. Етнографический очерк угро-русских: комплексне видання. Упор. та передм. О.С. Мазурка. Ужгород: Мистецька лінія, 2007. 392 с.
  • 6. Кміт Ю. Словник бойківського говору. Ч. V. Літопис Бойківщини: записки присвячені дослідам історії, культури і побуту бойківського племені. Самбір. 1936. Ч. VI. Р. 7. С. 61—76.
  • 7. Сявалко Є. Народні звичаї та обряди. Сімейна обрядовість. Гуцульщина: історико-етнологічне дослідження. Київ: Наукова думка, 1987. С. 302—318.
  • 8. Гура А.В. Деревце свадебное. Славянские древности: етнолингвистический словарь. Под ред. Н.И. Тол­стого. Москва: Международные отношения, 1995. Т. 2. Д—К. С. 83—84.
  • 9. Бардавелидзе В.В. Древнейшие религиозные верования и обрядовое графическое искусство грузинских племен. Тбилиси: Caucasian House, 2006. 269 с.: ил.
  • 10. Боплан Г.Л. Опис України. Львів: Каменяр, 1990. 301 с.
  • 11. Желем М. Мацина Велика — село лемківське. Істо­рико-краєзнавчий нарис. Дрогобич, 2008. 132 с.
  • 12. Яківчук А. Весілля в селі Гошова. Запис 1966 р. Літопис Борщівщини. Борщів, 2010. Вип. 10. С. 18—57.
  • 13. Герус Л. Хліб і тканина в обрядовості українців: функції та змістове навантаження. Народознавчі зошити. 2018. № 5. С. 1100—1105.
  • 14. Агапкина Т.А. Мифология деревьев в традиционной культуре славян: лещина (Corylus avellana). Studia mithologica slavica I. 1998. С. 183—194.
  • 15. Маркович М. Коли люди боялись фотоапарата: як на Закарпатті працювала перша фотографка Амалія Кож­мінова). Локальна історія. URL: https://local­history.org.ua/texts/reportazhi/koli-liudi-boialis-foto­aparata-iak-na-zakarpatti-pratsiuvala-persha-fotografka-amaliia-kozhminova/?fbclid=IwAR24o-f9WYsBs1­TazF-w1VBjj3pTOYki2p5xbyXOUqrHLl9NF4NUJY3M­5gc) (дата звернення: 19.03.2023).
  • 16. Леньо Т. Традиційна весільна обрядовість бойків Закарпаття: середини ХХ — поч. ХХІ ст.: дис… кандидата історичних наук. Київ, 2015 (На правах рукопису. Зберігається у науковій бібліотеці Інституту фольклористики, етнографії та мистецтвознавства ім. М.Т. Рильського). 283 с.
  • 17. Етнографічний образ сучасної України. Корпус експедиційних етнографічно-фольклорних матеріалів. Т. 4. Весільна обрядовість. Київ: ІМФЕ ім. М. Рильського, 2016. 688 с. з іл.
  • 18. Кузеля З. Бойківське весілля в Лав очнім. Матеріали до українсько-руської етнології. Львів, 1908. Т. Х. Ч. ІІ. С. 121—150.
  • 19. Охримович О. Похоронні звичаї і обряди в селї Волосянці, Скільського повіта. Етнографічний збірник. Львів, 1912. Т. ХXXI—XXXII. С. 226—231.
  • 20. Вовк Х. Шлюбний ритуал та обряди на Україні. Студії з української етнографії та антропології. Київ: Мистецтво, 1995. С. 219—323.
  • 21. Паньків М. Весілля в селі Вербівцях на Городенківщині. Івано-Франківськ, 2000. 108 с.
  • 22. Мушинка М. Семейно-бытовая обрядность села Куров Бардеевского округа (Родильные, крестильные и свадебные обычаи и обряды). Від отчого порога. Зібрані твори. Упор. Олесь Мушинка. Пряшів, 2008. Т. 1. Автобіографія. Праці про с. Курів та його околицю. С. 499—586.
  • 23. Гузій Р., Вархол Н., Вархол Й., Остапик О. Весільні обряди. Лемківщина. Львів: Інститут народознавства НАНУ, 2002. Т. 2. Духовна культура. С. 75—93.
  • 24. Дольницький М. Весілля в закарпатських лемків. Жит­тя і Знання. Львів, 1935. Р. VIII. Ч. 7—8. С. 223—226.
  • 25. Бодак Я. Весілля на Лемківщині. Лемківське весілля у записах ХІХ—початку ХХ ст. Упор. О. Маслей, В. Пилипович. Горлиці, 2007. С. 7—43.
  • 26. Драгун Ю. Ой віночку з барвіночку: звичаї, обряди та коломийки Карпат. Упор., підготовка матеріалів, вступ. стаття та післяслово І.В. Хланти. Ужгород, 2017. 336 с.
  • 27. Кутельмах К. Прадавня основа у календарній обрядовості українців Карпат. Народознавчі зошити. Львів, 1995. № 4. С. 204—208.
  • 28. Богатырев П.Г. Магические действия, обряды и верования Закарпатья. Вопросы теории народного искусства. Москва: Искусство, 1971. С. 167—296.
  • 29. Зеленин Д.К. Восточнославянская этнография. Москва: Наука, 1991. 507 с.
  • 30. Галичина ХХ ст. у світлинах Юліана Дороша. Упорядники Лариса Караваєва, Михайло Лабойко, Наталія Тимець. Львів: Апріорі, 2021. 120 с.
  • 31. Главацька Л. Весільна обрядовість східної Бойківщини 30—60-х рр. ХХ ст. Джерела до української етнології: матеріали польових досліджень. Київ: Задруга, 2011. С. 119—137.
  • 32. Архів ЛНУ ім. І. Франка. Ф. 119. Оп. 17. Од. зб. 299-Е (Польові етнографічні матеріали до теми «Весільна обрядовість», зафіксовані Нємцом Віктором Ришардовичем 11—17 липня 2008 р. у Богородчанському районі, Івано-Франківської області). 118 арк.
  • 33. Тороньский О. Весільні пісні (Весільны співанкы) 1878 р. Лемківське весілля у записах ХІХ — початку ХХ ст. Упор. О. Маслей, В. Пилипович. Горлиці, 2007. С. 15—75.
  • 34. Тарнавський Р. Нотатки Бальтазара Аке про гуцуль­ське весілля як матеріал для роздумів над ети­мо­логією слова «коровай». Наукові зошити історичного факуль­тету Львів­ського університету. Львів, 2014. Вип. 15. С. 131—140.
  • 35. Schnajder J. Lud Peczeniżyński. Część II. Lud. 1907. T. ХIII. Zesz. I. S. 21—33.
  • 36. Брак у народов Западной и Южной Европы. Москва: Наука, 1989. 242 с.
  • 37. Кузъвъ І. Житє-бутє, звичаъ и обичаъ горского на­ро­ду. Зфбравъ въ селѣ Дыдовѣ Иванъ Кузѣвъ. Зоря: письмо литературно-наукове для рускихъ родинъ. Львів. 1889. Р. Х. № 17. С. 282—287.
  • 38. Українські народні пісні у записах Володимира Гнатюка. Упор. М. Яценко. Київ: Музична Україна, 1971. 322 с.
  • 39. Ковчег. Українське народне мистецтво: альбом-ка­талог. Львів: Коло, 2021. 432 с.: іл.
  • 40. Леньо Т.В. Традиційна весільна обрядовість бойків Закарпаття середини ХХ — початку ХХІ ст. авто­реферат дис. на здобуття наук. ступеня к. і. н. Київ, 2015. 21 с.
  • 41. Леньо Т.В. Традиційна весільна обрядовість бойків Закарпаття: міжетнічні паралелі. Етнічна історія народів Європи. 2013. Вип. 40. С. 49—60.
  • 42. Герус Л. Оздоблення українського короваю: типи, художні ознаки, символіка. Мистецтвознавство. 2006. С. 37—46.
  • 43. Шухевич В. Гуцульщина (репринтне видання). Вер­ховина, 1999. Кн. 3. 272 с.
  • 44. Архів ЛНУ ім. І. Франка. Ф. 119. Оп. 17. Од. зб. 128-Е (Польові етнографічні матеріали до теми «Весільна обрядовість», зафіксовані студентом четвертого курсу Нєм­цом Віктором Ришардовичем 9—15 липня 2005 р. у Старосамбірському районі, Львівської області). 35 арк.
  • 45. Випікання весільних утят у селі Річки. URL: http://www.virtmuseum.uccs.org.ua/ua/site/post/35?fbclid=IwAR10rwcJTfREBjldHaH1OO-UYMseEAZdsQ5bJ_EVeV05lFKXRsYIeKPUu1A (дата звер­нен­ня: 19.03.2023).
  • 46. Гакет Б. Нові природничо-політичні подорожі в 1788—1795 рр. через Дакські та Сарматські або ж північні Карпати. Ч. ІІІ. Нюрнберг, 1794 (фрагменти). Бальтазар Гакет і Україна: статті та матеріали. Автор-упо­ряд­ник Марія Вальо. Львів, 1997. С. 30—36.
  • 47. Pol W. Prace z etnografii pólnocnnych stoków Karpat. Wrocław, 1966. 211 s.
  • 48. Kolberg O. Rus Chervona. Cz. 1. Dzieła wszyztkie. Wrocław; Poznań, 1972. Т. 56. 441 s.
  • 49. Гнатюк В. Бойківське весіллє в Мшанці. Матеріали до українсько-руської етнології. Львів, 1908. Т. Х. Ч. ІІ. С. 1—29.
  • 50. Береза Я.М. «Короваю-короваю…». Життя і знання. Львів, 1934. № 7. Р. 2. С. 42—43.
  • 51. Шагала В. Розповіді та ілюстрації про життя на селі в Західній Україні. Львів, 2002. 267 с.: іл.

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »