« 2023. № 4 (172)

Народознавчі зошити. 2023. № 4 (172). С. 964—977

УДК [394.46:94](477)”19/20″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.04.964

ПОМИНАЛЬНІ ПРАКТИКИ КІНЦЯ XX — ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТТЯ: КОНТАМІНАЦІЯ ТРАДИЦІЙ

ІВАННІКОВА Людмила

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-0617-5082
  • кандидатка філологічних наук,
  • Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології
  • ім. М.Т. Рильського НАН України,
  • вул. Грушевського, 4, 01001, Київ, Україна,
  • Контакти: e-mail: ivannikovafoik@ukr.net

Анотація. Стаття присвячена сучасним меморіальним та комеморативним практикам, до яких вдавалися українці в кінці XX — на початку XXI ст. Згідно зі спостереженнями авторки, в цей період у комеморативних практиках українців спостерігалась контамінація трьох різних елементів: традиційної народної культури, радянських ритуалів та цілком нових явищ, які виникли на основі світових релігійних практик.

Предметом дослідження є меморіалізація жертв комуністичного режиму в кінці 80-х — на початку 90-х років у Центральній Україні та в Києві, а також динаміка поминальних практик у окремо взятому локальному осередку.

Джерельною базою статтістали власні спостереження авторки та спогади очевидців. Мета статті — розглянути локальні поминальні практики в контексті загальноукраїнських, показати їхню єдність із давньою фольклорною традицією та різночасові нашарування, взаємодію традиційних, радянських та пострадянських форм комеморації.

При дослідженні використано описовий та порівняльно-типологічний методи, метод включеного спостереження та польового дослідження.

Наукова новизна полягає у введенні до наукового дискурсу оригінальних фактів локальної народної культури, виявлення та опис контамінованих форм комеморації, які включають елементи як традиційної культури, так і сучасних форм поминання.

Ключові слова: комеморація, колективна пам’ять, місце пам’яті, комеморативні практики, поминальні практики.

Надійшла 12.07.2023

Список використаних джерел

  • 1. Боса Л.В. Ландшафт як дзеркало спогадів: сучасні меморіальні практики наддніпрянців у контексті постколоніальних студій (за польовими матеріалами). Народна творчість та етнологія. 2021. № 4 (392). С. 17—27.
  • 2. Демедюк М.В. Могили-кургани загиблим героям як символ національно-визвольної боротьби українців: від козацької епохи до періоду Другої світової війни. Література й історія: Матеріали Всеукраїнської наукової конференції (17—18 листопада 2022 р.). Запоріжжя: Запорізький Національний університет, 2022. С. 71—74.
  • 3. Коваль-Фучило І.М. Історична пам’ять місця: люди і споруди (село Яхники Лохвицького району Полтавської області). Слов’янський світ. Вип. 19. Київ, 2020. С. 131—155.
  • 4. Коваль-Фучило І.М. Сучасні комеморативні практики переселенців із затоплених сіл (Київська, Чернігівська, Хмельницька області). Сіверянський літопис. 2021. № 2. С. 123—133.
  • 5. Кухаренко С. Придорожні пам’ятники: сучасний феномен або тяглість народних традицій. Народознавчі зошити. 2010. № 3—4. С. 371—377.
  • 6. Роїк Наталія. Місця пам’яті та комеморативні практики як елементи та інструменти політики історичної па­м’яті України та Польщі 1991—2013 рр. Гілея: Науковий вісник. Зб. наук. пр. Київ, 2020. Вип. 155 (4).
  • 7. Украинские народные песни, изданные Михаилом Максимовичем. Москва: В университетской типографии, 1834. 180 с.
  • 8. Чорна рілля ізорана. URL: https://www.youtube.com/ watch?v=OacloJi50lA
  • 9. Милорадович В.П. Прощание рекрута и рекрутские песни в Лубенском уезде Полтавской губернии. Киевская старина. 1897. № 7. С. 80—95.
  • 10. Ішла вдова долиною. URL: https://www.youtube.com/watch?v=N7U47IIaPxs
  • 11. Скальковский А.А. Похороны запорожца в 1772 году. Киевская старина. 1898. № 2. С. 43—47.
  • 12. Орлова Н. Смерть, похорон і перепоховання в Україні. Шевченківська енциклопедія: у 6 т. Т. 5 (Пе — С). Гол. ред. М.Г. Жулинський. Київ: Ін-т літератури ім. Т.Г. Шевченка, 2015. С. 852—862.
  • 13. Національна книга пам’яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Хмельницька область. Книга 2. Хмельницький, 2008. С. 708—712.
  • 14. Іваннікова Л.В. Голодомор у селі Губча Хмельницької обл.: причини, наслідки, історичнна пам’ять. Подвижник. Ювілейний наук. збірник на пошану д. філол. н., проф. Миколи Дмитренка. Упоряд. Ю. Шутенко. Київ: Сталь, 2015. С. 316—327.
  • 15. Український голокост 1932—1933: Свідчення тих, хто вижив: у 10 т. Київ: Києво-Могилянська академія, 2006. Т. 3. Упоряд. Ю. Мицик, Л. Іваннікова. С. 372—375.
  • 16. Український голокост 1932—1933: Свідчення тих, хто вижив: у 10 т. Київ, 2012. Т. 8. Упоряд. Ю. Мицик, Л. Іваннікова. С. 395.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »