« 2023. № 4 (172)

Народознавчі зошити. 2023. № 4 (172). С. 978—985

УДК [398.3:393](477.86)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.04.978

КОЛИ ЧОЛОВІК «ХОЧЕ ЦЕМУ СВІТОВИ ДЄКУВАТИ»: ПРИКМЕТИ, ВІРУВАННЯ І НАСТАНОВИ, ПОВ’ЯЗАНІ З НАСТАННЯМ СМЕРТІ НА ПОКУТТІ   

ГОРОШКО-ПОГОРЕЦЬКА Леся

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8741-2467
  • кандидатка історичних наук,
  • старша наукова співробітниця,
  •  Інститут народознавства НАН України,
  • відділ етнології сучасності,
  • проспект Свободи, 15, Львів, 79000, Україна,
  • Контакти: e-mail: horoshyna@gmail.com

Анотація. Про актуальність зазначеної теми свідчить та обставина, що смерть є невід’ємною частиною життя кожної людини. Відтак метою статті є розгляд комплексу звичаєво-обрядових і світоглядних явищ, пов’язаних із настанням смерті. Об’єктом дослідження є традиційний світогляд і звичаєво-обрядова ку­ль­ту­ра жителів Покуття, а предметом—вірування, прикмети і настанови, яких дотримувались і на які зважали у час смерті на Покутті. Поміж ними — знаки, які могли віщувати про наближення смерті, а також низка заходів, за допомогою яких намагалися полегшити недужому відхід у потойбіччя.

Джерельною основою дослідження є матеріали власних польових досліджень авторки впродовж 2013—2014 рр. у селах Коломийського, Городенківського, Снятинського, Тлумацького і Тисменицького р-нів Івано-Франківської обл., а також праці кінця ХІХ — поч. ХХІ ст.

Методологія ж роботи ґрунтується на загальнонаукових методоло­гічних принципах та основних вимогах, які ставляться щодо праць історико-ет­­­нологічного спрямування. З’ясовано, що розглянутий етнолокальний варіант поховальної звичаєвості Покуття має питомі українські риси, зберігаючи при цьому самобутній вияв.

Ключові слова: прикмети, вірування, смерть, агонія, помирання, недужий, Покуття.

Надійшла 26.06.2023

Список використаних джерел

  • 1. Kolberg O. Dzieła wszystkie. Wrocław; Poznań: Polskie Wydawnictwo Muzyczne; Ludowa Spółdzielnia Wydawnicza, 1961. T. 29: Pokucie. Cz. 1. 358 s.
  • 2. Kolberg O. Dzieła wszystkie. Wrocław; Poznań: Polskie Wydawnictwo Muzyczne; Ludowa Spółdzielnia Wydaw­nicza, 1963. T. 31: Pokucie. Cz. 3. 241 s.
  • 3. Mroczko K.F. Śniatyńszczyzna. (Przyczynek do etnografii krajowej). Przewodnik naukowy i literacki. 1897. T. XXV. Z. VI. S. 481—498; Z. VІI. S. 577—595.
  • 4. Волошинський І. Похоронні звичаї і голосіня в Городенщині. Матеріяли до української етнольоґії. Львів, 1919. Т. ХІХ—ХХ. С. 194—213.
  • 5. Кисілевська О. Похоронні звичаї й обряди в селі Товмачику, Коломийського повіта. Гнатюк В. Похоронні звичаї й обряди. Етноґрафічний збір­ник. Львів, 1912. Т. XXXI—XXXII. С. 299—302.
  • 6. Михайловський О. Похоронні звичаї й обряди в селі Тростянци, Снятинського повіта. Гнатюк В. Похоронні звичаї й обряди. Етноґрафічний збір­ник. Львів, 1912. Т. XXXI—XXXII. С. 302—315.
  • 7. Онищук А. Похоронні звичаї й обряди в селі Карлові, Снятинського повіта. Гнатюк В. Похоронні звичаї й обряди. Етноґрафічний збір­ник. Львів, 1912. Т. XXXI—XXXII. С. 315—338.
  • 8. Етнографічний образ сучасної України. Корпус експедиційних фольклорно-етнографічних матеріалів. Т. 5. Поховально-поминальні звичаї та обряди. Гол. ред. Г. Скрипник. Київ: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2020. 464 с.
  • 9. Архів Інституту народознавства НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 704. Арк. 1—51. Серебрякова О.Г. Покуття (польові матеріали, зібрані в Коломийському та Снятинському р-нах Івано-Франківської обл., 2013 р.).
  • 10. Архів Інституту народознавства НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 771. Арк. 1—175. Серебрякова О.Г. Покуття (польові матеріали, зібрані в Тлумацькому, Тисменицькому та Городенківському р-нах Івано-Франківської обл., 2014 р.).
  • 11. Архів Інституту народознавства НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 782. Арк. 1—253. Серебрякова О.Г. Покуття (польові матеріали, зібрані в Городенківському р-ні Івано-Франківської обл., 2016, 2017 рр.).
  • 12. Архів ІН НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 698. Арк. 1—116. Горошко Л.М. Польові матеріали з Покуття (Коломийський, Городенківський, Тлумацький, Снятинський р-ни Івано-Франківської обл., 2013 р.).
  • 13. Архів Інституту народознавства НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 736. Арк. 1—97. Горошко-Погорецька Л.М. Польові матеріали з Покуття (Тлумацький, Тисменицький, Городенківський р-ни Івано-Франківської обл., 2014 р.).
  • 14. Архів Інституту народознавства НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 355 б. Арк. 99—106. Панькив М.И.Семья и семейный быт на Покутье (1850—1980). Дисерт. канд. истор. наук. Ивано-Франковск, 1988. 188 с.
  • 15. Паньків М. «Мамко моя, зозуленько моя…» (Похо­ронно-поминальні звичаї і обряди на Покутті). Берегиня. 2002. № 1. С. 37—54.
  • 16. Возняк В. Село моє — України цвіт. Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2003. 208 с.
  • 17. Гетьман І.В. Історія села двох братів (Братківці). Іва­но-Франківськ: Бібліотечка газети «Вперед», 2002. 238 с.
  • 18. Петрук М., Петрук Д. Історія Товмачика: історико-крає­знавчий нарис. Коломия: Вільний голос, 2000. 96 с.
  • 19. Паньків М. Весілля у селі Вербівцях на Городенківщині. Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2000. 108 с.
  • 20. Серебрякова О. Поминальні мотиви різдвяно-водо­хрес­ного циклу свят українців (на прикладі мантичних дій з ложками). Народознавчі зошити. 2022. № 5 (167). С. 1121—1132.
  • 21. Борисенко В.К. Поховальні звичаї та обряди. Поділля: історико-етнографічне дослідження. Київ: До­ля, 1994. С. 228—232.
  • 22. Горошко Л. Маністичний аспект застосування води з очисною метою у поховальній обрядовості українців (гуцульський етнолокальний варіант). Ґражда. 2005. Ч. 11. С. 45—47.
  • 23. Гузій Р. З народної танатології: карпатознавчі розсліди. Львів: ІН НАНУ, 2007. 352 с.
  • 24. Гузій Р. Народні засоби полегшення процесу помирання (Карпатська тра­ди­ція). Народознавчі зошити. 1998. № 3. С. 330—334.
  • 25. Гузій Р. Похоронні звичаї та обряди. Етногенез та етнічна історія населення Українських Карпат: у 4 т. Львів, 2006. Т. 2. Етнологія та мистецтвознавство. С. 569—589.
  • 26. Гузій Р. Ритуальне оплакування померлих у похоронній звичаєвості українців Карпат. Народознавчі зошити. 2000. № 5. С. 809—815.
  • 27. Гузій Р.Б. Похоронні звичаї та обряди українців Карпат (ХІХ—ХХ ст.): дис. канд. іст. наук: спец. 07.00.05 «Етнологія». Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України; Інститут народознавства НАН України. Львів, 2002. 242 с.
  • 28. Гузій Р., Вархол Й., Вархол Н. Похоронні обряди. Лемківщина: історико-ет­но­гра­фіч­не дослідження: у 2 т. Львів: ІН НАНУ, 2002. Т. 2. Духовна культура. С. 94—109.
  • 29. Коваль-Фучило І. Гуцульський поховальний обряд: динаміка і семантика. Јemkowie, Bojkowie, Rusini: his­to­ria, wspуіczesnoњж, kultura materialna i duchowa. Sіupsk; Zielona Gуra; Svidnik: Oficyna wydawnicza Uniwersytetu Zielonogуrskiego. Sіupsk; Zielona Gуra; Svidnik: Oficyna wydawnicza Uniwersytetu Zielonogуrskiego, 2015. T. V. S. 571—586.
  • 30. Кривенко А. Сімейні звичаї та обряди. Повсякденне життя галичан у ХІХ — на початку ХХ століття. Харків: Фоліо, 2020. С. 135—141.
  • 31. Кутельмах К. Поминальні мотиви в календарній обрядовості поліщуків. Полісся України: матеріали істо­рико-етнографічного дослідження. Львів: ІН НАНУ, 1997. Вип. 1. Київське Полісся. 1994. С. 172—203.
  • 32. Серебрякова О. Піромантика в календарній обрядовості (звичаї та повір’я українців Карпат). Історія релігій в Україні: науковий щорічник. Львів: Логос, 2008. Кн. І. С. 128—134.
  • 33. Сушко В.А. Життя нескінченне: поховальна обрядовість українців Слобожанщини ХІХ—ХХІ ст. Харків: СПДФО Бровін О.В., 2012. 236 с.
  • 34. Сявавко Є.І. Сімейна обрядовість. Гуцульщина: істо­рико-етнографічне дослідження. Київ: Наукова думка, 1987. С. 314—316.
  • 35. Таран О. Архаїчні елементи передпоховального циклу українців (за польовими дослідженнями Північної Миколаївщини). Локальна та регіональна специфіка традиційної культури: зб. наук. пр.: матеріали між­народної наукової конференції «Одеські етнографічні читання». Одеса: КП ОМД, 2013. С. 505—512.
  • 36. Ткаченко Г. Поховальний обряд на Переяславщині в кінці ХІХ — на початку ХХ ст. Pereyaslavica: наукові записки Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав»: зб. наук. ст. Переяслав-Хмельницький, 2009. Вип. 3 (5). С. 263—266.
  • 37. Ульяновська С. Магічні елементи поліського поховального ритуалу (на матеріалах Волинського та Центрального Полісся). Народна творчість та етнографія. 1992. № 2. С. 69—74.
  • 38. Черленяк І.В. Поховально-поминальні обряди україн­ців Закарпаття кін. ХІХ — п. п. ХХ ст. Записки іс­торич­ного факультету. Одеса: Одеський національ­ний університет ім. І.І. Мечнікова, 2016. Вип. 27. С. 197—221.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »