« 2023. № 4 (172)

Народознавчі зошити. 2023. № 4 (172). С. 951—963

УДК [392.51:635.054](=161.2:292.451/.454)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.04.951

АЛОФОРМИ ОБРЯДОВОГО ДЕРЕВА У ТРАДИЦІЙНІЙ ВЕСІЛЬНІЙ ОБРЯДОВОСТІ УКРАЇНЦІВ КАРПАТ

НАКОНЕЧНА (ГОЩІЦЬКА) Тетяна

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-8596-8974
  • кандидат історичних наук, науковий співробітник,
  •  Інститут народознавства НАН України,
  • відділ історичної етнології,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: hoshchitska.tetiana@gmail.com

Анотація. Важливим та містким атрибутом традиційної весільної обрядовості українських горян було весільне деревце, яке, з одного боку, виступало символічним втіленням індивіда у ритуалі, а з іншого, — виконувало роль своєрідного «мостика» чи «дороги» між світом живих та потойбіччям. В ареалі Українських Карпат воно побутувало не тільки у вигляді звиклого для нас прикрашеного деревця, але й його алоформ (весільна хоругва та коровай), які хоч і відрізнялися за формою, проте несли аналогічне семантичне навантаження.

Метою пропонованої розвідки є спроба комплексно окреслити картину побутування саме алоформ обрядового деревця у шлюбних ритуалах українських горян, визначити ступінь локальної специфіки у загальноукраїнському контексті, та дослідити їхню семантику.

Об’єктом дослідження є традиційна весільна обрядовість українців Карпат, а предметом — алоформи обрядового дерева як важливий її атрибут.

Методологічну основу дослідження складає комплексне залучення низки загальнонаукових методів, основними з яких стали типологічний, структурний та компаративний методи.

Ключові слова: обрядове дерево, весільна хоругва, коровай, весільна обрядовість, сімейна обрядовість, Українські Карпати, бойки, лемки, гуцули.

Надійшла 21.06.2023

Список використаних джерел

  • 1. Мисевич О. Український весільний обряд на Бойківщині. Львів, 1937. 95 с.
  • 2. Борисенко В. Весільні звичаї та обряди на Україні: історико-етнографічне дослідження. Київ: Наукова думка, 1988. 188 c.
  • 3. Несен І. Весільний ритуал Центрального Полісся: традиційна структура та реліктові форми (середина ХІХ—ХХ ст.). Київ, 2007. 347 с.: іл.
  • 4. Вархол Й. Календарна та сімейна обрядовість українців Словаччини. Київ: ІМФЕ, 2019. 268 с.
  • 5. Жаткович Ю. Етнографический очерк угро-русских: комплексне видання. Упор. та передм. О.С. Мазурка. Ужгород: Мистецька лінія, 2007. 392 с.
  • 6. Кміт Ю. Словник бойківського говору. Ч. V. Літопис Бойківщини: записки присвячені дослідам історії, культури і побуту бойківського племені. Самбір. 1936. Ч. VI. Р. 7. С. 61—76.
  • 7. Сявалко Є. Народні звичаї та обряди. Сімейна обрядовість. Гуцульщина: історико-етнологічне дослідження. Київ: Наукова думка, 1987. С. 302—318.
  • 8. Гура А.В. Деревце свадебное. Славянские древности: етнолингвистический словарь. Под ред. Н.И. Тол­стого. Москва: Международные отношения, 1995. Т. 2. Д—К. С. 83—84.
  • 9. Бардавелидзе В.В. Древнейшие религиозные верования и обрядовое графическое искусство грузинских племен. Тбилиси: Caucasian House, 2006. 269 с.: ил.
  • 10. Боплан Г.Л. Опис України. Львів: Каменяр, 1990. 301 с.
  • 11. Желем М. Мацина Велика — село лемківське. Істо­рико-краєзнавчий нарис. Дрогобич, 2008. 132 с.
  • 12. Яківчук А. Весілля в селі Гошова. Запис 1966 р. Літопис Борщівщини. Борщів, 2010. Вип. 10. С. 18—57.
  • 13. Герус Л. Хліб і тканина в обрядовості українців: функції та змістове навантаження. Народознавчі зошити. 2018. № 5. С. 1100—1105.
  • 14. Агапкина Т.А. Мифология деревьев в традиционной культуре славян: лещина (Corylus avellana). Studia mithologica slavica I. 1998. С. 183—194.
  • 15. Маркович М. Коли люди боялись фотоапарата: як на Закарпатті працювала перша фотографка Амалія Кож­мінова). Локальна історія. URL: https://local­history.org.ua/texts/reportazhi/koli-liudi-boialis-foto­aparata-iak-na-zakarpatti-pratsiuvala-persha-fotografka-amaliia-kozhminova/?fbclid=IwAR24o-f9WYsBs1­TazF-w1VBjj3pTOYki2p5xbyXOUqrHLl9NF4NUJY3M­5gc) (дата звернення: 19.03.2023).
  • 16. Леньо Т. Традиційна весільна обрядовість бойків Закарпаття: середини ХХ — поч. ХХІ ст.: дис… кандидата історичних наук. Київ, 2015 (На правах рукопису. Зберігається у науковій бібліотеці Інституту фольклористики, етнографії та мистецтвознавства ім. М.Т. Рильського). 283 с.
  • 17. Етнографічний образ сучасної України. Корпус експедиційних етнографічно-фольклорних матеріалів. Т. 4. Весільна обрядовість. Київ: ІМФЕ ім. М. Рильського, 2016. 688 с. з іл.
  • 18. Кузеля З. Бойківське весілля в Лав очнім. Матеріали до українсько-руської етнології. Львів, 1908. Т. Х. Ч. ІІ. С. 121—150.
  • 19. Охримович О. Похоронні звичаї і обряди в селї Волосянці, Скільського повіта. Етнографічний збірник. Львів, 1912. Т. ХXXI—XXXII. С. 226—231.
  • 20. Вовк Х. Шлюбний ритуал та обряди на Україні. Студії з української етнографії та антропології. Київ: Мистецтво, 1995. С. 219—323.
  • 21. Паньків М. Весілля в селі Вербівцях на Городенківщині. Івано-Франківськ, 2000. 108 с.
  • 22. Мушинка М. Семейно-бытовая обрядность села Куров Бардеевского округа (Родильные, крестильные и свадебные обычаи и обряды). Від отчого порога. Зібрані твори. Упор. Олесь Мушинка. Пряшів, 2008. Т. 1. Автобіографія. Праці про с. Курів та його околицю. С. 499—586.
  • 23. Гузій Р., Вархол Н., Вархол Й., Остапик О. Весільні обряди. Лемківщина. Львів: Інститут народознавства НАНУ, 2002. Т. 2. Духовна культура. С. 75—93.
  • 24. Дольницький М. Весілля в закарпатських лемків. Жит­тя і Знання. Львів, 1935. Р. VIII. Ч. 7—8. С. 223—226.
  • 25. Бодак Я. Весілля на Лемківщині. Лемківське весілля у записах ХІХ—початку ХХ ст. Упор. О. Маслей, В. Пилипович. Горлиці, 2007. С. 7—43.
  • 26. Драгун Ю. Ой віночку з барвіночку: звичаї, обряди та коломийки Карпат. Упор., підготовка матеріалів, вступ. стаття та післяслово І.В. Хланти. Ужгород, 2017. 336 с.
  • 27. Кутельмах К. Прадавня основа у календарній обрядовості українців Карпат. Народознавчі зошити. Львів, 1995. № 4. С. 204—208.
  • 28. Богатырев П.Г. Магические действия, обряды и верования Закарпатья. Вопросы теории народного искусства. Москва: Искусство, 1971. С. 167—296.
  • 29. Зеленин Д.К. Восточнославянская этнография. Москва: Наука, 1991. 507 с.
  • 30. Галичина ХХ ст. у світлинах Юліана Дороша. Упорядники Лариса Караваєва, Михайло Лабойко, Наталія Тимець. Львів: Апріорі, 2021. 120 с.
  • 31. Главацька Л. Весільна обрядовість східної Бойківщини 30—60-х рр. ХХ ст. Джерела до української етнології: матеріали польових досліджень. Київ: Задруга, 2011. С. 119—137.
  • 32. Архів ЛНУ ім. І. Франка. Ф. 119. Оп. 17. Од. зб. 299-Е (Польові етнографічні матеріали до теми «Весільна обрядовість», зафіксовані Нємцом Віктором Ришардовичем 11—17 липня 2008 р. у Богородчанському районі, Івано-Франківської області). 118 арк.
  • 33. Тороньский О. Весільні пісні (Весільны співанкы) 1878 р. Лемківське весілля у записах ХІХ — початку ХХ ст. Упор. О. Маслей, В. Пилипович. Горлиці, 2007. С. 15—75.
  • 34. Тарнавський Р. Нотатки Бальтазара Аке про гуцуль­ське весілля як матеріал для роздумів над ети­мо­логією слова «коровай». Наукові зошити історичного факуль­тету Львів­ського університету. Львів, 2014. Вип. 15. С. 131—140.
  • 35. Schnajder J. Lud Peczeniżyński. Część II. Lud. 1907. T. ХIII. Zesz. I. S. 21—33.
  • 36. Брак у народов Западной и Южной Европы. Москва: Наука, 1989. 242 с.
  • 37. Кузъвъ І. Житє-бутє, звичаъ и обичаъ горского на­ро­ду. Зфбравъ въ селѣ Дыдовѣ Иванъ Кузѣвъ. Зоря: письмо литературно-наукове для рускихъ родинъ. Львів. 1889. Р. Х. № 17. С. 282—287.
  • 38. Українські народні пісні у записах Володимира Гнатюка. Упор. М. Яценко. Київ: Музична Україна, 1971. 322 с.
  • 39. Ковчег. Українське народне мистецтво: альбом-ка­талог. Львів: Коло, 2021. 432 с.: іл.
  • 40. Леньо Т.В. Традиційна весільна обрядовість бойків Закарпаття середини ХХ — початку ХХІ ст. авто­реферат дис. на здобуття наук. ступеня к. і. н. Київ, 2015. 21 с.
  • 41. Леньо Т.В. Традиційна весільна обрядовість бойків Закарпаття: міжетнічні паралелі. Етнічна історія народів Європи. 2013. Вип. 40. С. 49—60.
  • 42. Герус Л. Оздоблення українського короваю: типи, художні ознаки, символіка. Мистецтвознавство. 2006. С. 37—46.
  • 43. Шухевич В. Гуцульщина (репринтне видання). Вер­ховина, 1999. Кн. 3. 272 с.
  • 44. Архів ЛНУ ім. І. Франка. Ф. 119. Оп. 17. Од. зб. 128-Е (Польові етнографічні матеріали до теми «Весільна обрядовість», зафіксовані студентом четвертого курсу Нєм­цом Віктором Ришардовичем 9—15 липня 2005 р. у Старосамбірському районі, Львівської області). 35 арк.
  • 45. Випікання весільних утят у селі Річки. URL: http://www.virtmuseum.uccs.org.ua/ua/site/post/35?fbclid=IwAR10rwcJTfREBjldHaH1OO-UYMseEAZdsQ5bJ_EVeV05lFKXRsYIeKPUu1A (дата звер­нен­ня: 19.03.2023).
  • 46. Гакет Б. Нові природничо-політичні подорожі в 1788—1795 рр. через Дакські та Сарматські або ж північні Карпати. Ч. ІІІ. Нюрнберг, 1794 (фрагменти). Бальтазар Гакет і Україна: статті та матеріали. Автор-упо­ряд­ник Марія Вальо. Львів, 1997. С. 30—36.
  • 47. Pol W. Prace z etnografii pólnocnnych stoków Karpat. Wrocław, 1966. 211 s.
  • 48. Kolberg O. Rus Chervona. Cz. 1. Dzieła wszyztkie. Wrocław; Poznań, 1972. Т. 56. 441 s.
  • 49. Гнатюк В. Бойківське весіллє в Мшанці. Матеріали до українсько-руської етнології. Львів, 1908. Т. Х. Ч. ІІ. С. 1—29.
  • 50. Береза Я.М. «Короваю-короваю…». Життя і знання. Львів, 1934. № 7. Р. 2. С. 42—43.
  • 51. Шагала В. Розповіді та ілюстрації про життя на селі в Західній Україні. Львів, 2002. 267 с.: іл.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »