« 2023. № 4 (172)

Народознавчі зошити. 2023. № 4 (172). С. 841—849

УДК [39:061.2(477.83-25)НТШ]:271-725

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.04.841

ДУХОВЕНСТВО В ДІЯЛЬНОСТІ ЕТНОГРАФІЧНОЇ КОМІСІЇ НТШ

САПЕЛЯК Оксана

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-8111-6563
  • кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця,
  • дійсний член Наукового Товариства ім. Шевченка,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ етнології сучасності,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: oksana.sapelyak@gmail.com

Анотація. З ініціативи Голови Виділу Наукового Товариства ім. Шевченка та керівника історико-філологічної секції Михайла Грушевського в 1895 р. почав видаватися «Етнографічний збірник». Водночас М. Грушевський висловив думку про створення в структурі НТШ Етнографічної комісії, яка б займалася розвитком етнологічної науки.

Етнографічна комісія виділялася порівняно з іншими комісіями Товариства значно більшою активністю. Вона мала дві серії видань: згадуваний «Етнографічний збірник» та «Матеріали до українсько-руської етнології», щорічно проводила етнографічні експедиції, диспонувала значним бюджетом (для оплачування оповідачів та збирачів матеріалів, на фотографії та закупівлю експонатів для музею НТШ). Для проведення всієї величезної праці, яку проводила Етнографічна комісія, організатори її залучили широке коло інтелігенції та селян. В усіх ділянках праці комісії брали участь насамперед українські священники.

У представленій статті авторка поставила за мету: з’ясувати діапазон співпраці духовенства з Етнографічною комісією НТШ. Об’єктом цієї публікації є внесок священників у діяльність Етнографічної комісії, а предметом — праця в комісії конкретних служителів Української Греко-Католицької та Православної Церков. Методологічною основою є принцип історизму й аналізу. Методом історико-системного аналізу з’ясовано значення для української науки й культури діяльності українського клиру в Етнографічній комісії.

Ключові слова: Етнографічна комісія, збирацька праця, музейна справа, організаційна робота, публікації.

Надійшла 21.06.2023

Список використаних джерел

  • 1. Центральний державний історичний архів України у Львові (ЦДІА). Ф. 309. Оп. 1. Спр. 2. Арк. 20.
  • 2. Грушевський М. Записки до загального збору 1898 р. Записки НТШ. Т. 21. Кн. 1. 1898. C. 10—17.
  • 3. Білий Б. Греко-католицькі владики, священники, миряни Перемиської єпархії у справі збереження віри, обрядів, традиції, освіти, культури та національної тотожности. Світогляд. 2017. № 3 (65). С. 64—75.
  • 4. Грицак Є. Перемишль тому сто літ. Перемишль: накладом Товариства прихильників мистецтва, 1936. 32 с.
  • 5. Арсенич П. Учитель і етнограф Лука Гарматій. Гуцульська школа. № 1. 1995. С. 70—73.
  • 6. Хроніка НТШ. Ч. 2. 1902. С. 19; Ч. 29. 1906.
  • 7. Гнатюк В. Переднє слово. Галицько-руські анекдоти. Зібрав Володимир Гнатюк. Етнографічний збірник. Т. 6. Львів, 1899. ХІІ с.
  • 8. Вовк Ф. Програма для збирання відомостей про українсько-руський край і народ уложена членами Наукового Товариства ім. Шевченка. Етнографічний збірник. Т. 1. Львів, 1895. С. 1—16.
  • 9. Архів Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М.Т. Рильського (ІМФЕ). Ф. 28. Оп. 1. Спр. 12.
  • 10. Дем’ян Г. Листи Володимира Гнатюка до Михайла Зубрицького. Записки НТШ. Т. 223. Львів, 1992. С. 293—308.
  • 11. Грушевський М. Дитина у звичаях і віруваннях українського народа. Матеріали до українсько-руської етнології. Т. 1—2. Львів, 1906—1907.
  • 12. ІМФЕ. Ф. 29. Оп. 3. Спр. 280.
  • 13. Мазурок О. «Найбільш учений і найбільш компетентний в етнографічних справах русин у цілій Угорщині» (до 155-річчя від дня народження Юрія Жатковича). Ужгород, 2010. 184 с.
  • 14. Кирчів Р. Родина Кирчів. Ужгород, 2010. 270 с.
  • 15. Справозданє з етнографічної експедиції. Хроніка НТШ. Ч. 4. Львів, 1900. С. 18—19.
  • 16. Справозданє з антропологічних екскурсій д. Федора Вовка. Хроніка НТШ. Ч. 16. 1903. С. 13—14.
  • 17. Франко І. Опришок Мирон Штола. Етнографічний збірник. Т. 5. 1898. С. 32—40; Франко І. Гуцульські примівки. Етнографічний збірник. Т. 5. 1898. С. 41—72.
  • 18. Кукула С. Іван Франко у Довгополі Галицькім в отця Івана Попеля. URL: lib.if.ua/franko/1312193571; Прийма О. Священство з шляхетського роду Попелів гербу Сулима і гербу Сас в Галичині у ХІХ—ХХ ст. URL: risu.ua/svyashchenstwo-z-shlyahetnoho-rodu-popeliv.
  • 19. ЦДІА України у Львові. Ф. 309. Оп. 1. Спр. 42. Арк. 57.
  • 20. ЦДІА України у Львові. Ф. 309. Оп. 1. Спр. 82. Арк. 2.
  • 21. Вовк Ф. Антропометричні досліди українського населення Галичини, Буковини й Угорщини. Матеріали до укра­їнсько-руської етнології. Т. 10. Львів, 1908. С. 1—67.
  • 22. Раковський І. Доісторичні мотиви в українському народному мистецтві. Матеріали до етнології та антропології. Т. 21—22. 1929. С. 163—186.
  • 23. ЦДІА України у Львові. Ф. 309. Оп. 1. Спр. 746. Арк. 2—3.
  • 24. Засідання секцій і комісій. Хроніка НТШ. Ч. 19. 1904. С. 18.
  • 25. Жаткович Ю. Замітки етнографічні з Угорської Русі. Етнографічний збірник. Т. 2. 1896. С. 1—38.
  • 26. Гнатюк В. Переднє слово. Етнографічні матеріали з Угорської Русі. Етнографічний збірник. Т. 4. 1898. C. VІІІ.
  • 27. Франко І. Галицьке краєзнавство. Зібр. творів: у 50-ти том. Т. 16. Кн. 2. Київ, 1986. С. 116—150.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »