« 2023. № 4 (172)

Народознавчі зошити. 2023. № 4 (172). С. 832—840

УДК [39:061.2:001](477)”189/193″:930.25

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.04.832

ФОЛЬКЛОРИСТИЧНІ СТУДІЇ В ЕТНОГРАФІЧНІЙ КОМІСІЇ НТШ: ІСТОРІЯ ТА СУЧАСНІСТЬ

СОКІЛ Ганна

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8352-2124
  • докторка філологічних наук, професорка,
  • Львівський національний університет ім. Івана Франка,
  • кафедра української фольклористики,
  • вул. Університетська, 1, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: gan.sokil@gmail.com

Анотація. У статті узагальнені головні напрямки фольклористичної діяльності Етнографічної комісії (1898—1939), розкрито концептуальні засади української фольклористики кінця ХІХ — початку ХХ століття. Акцентовано на організаційній ролі Етнографічної комісії НТШ у становленні й утвердженні наукових підходів, систематичної дослідницької роботи. У контексті діяльності Товариства висвітлюється значення видатних представників — Івана Франка, Михайла Грушевського, Володимира Гнатюка як ініціаторів фольклористичної праці.

На сучасному етапі в період відновлення діяльності Наукового товариства ім. Т. Шевченка питання розвитку української науки залишаються актуальними. Об’єктом дослідження є історія фольклористики, зокрема діяльність спеціальної комісії в царині цієї науки, предметом — трактування здобутків у період активної діяльності НТШ. Мета запропонованої статті — узагальнити й проаналізувати науково-теоретичну та видавничу роботу Етнографічної комісії, показати континуум і продовження її діяльності на сучасному етапі розвитку. Акцентовано на виданнях, які стали класикою української фольклористики. У контексті сучасних викликів спроєктовано візію й перспективність розв’язання завдань у майбутньому.

Матеріалом для статті послужили опубліковані монографії, збірники, а також довідкова література й архівні матеріали. Методологія дослідження ґрунтується на комплексному залученні різних методів, принципів і концепцій.

Ключові слова: Наукове товариство імені Шевченка, Етнографічна комісія НТШ, секція фольклористики, узагальнення, систематизація, наукові засади, видавнича діяльність.

Надійшла 19.07.2023

Список використаних джерел

  • 1. Яценко М.Т. Володимир Гнатюк. Життя і фольклористична діяльність. Київ, 1964.
  • 2. Березовский И.П. Фольклористика украинская. Восточнославянский фольклор: Словарь научной и народной терминологии. Минск: Наука и тэхника, 1993.
  • 3. Мороз М. Матеріали до хронології діяльності НТШ (1873—1944 роки). З історії Наукового товариства імені Шевченка. Збірник доповідей і повідомлень наукових сесій і конференцій НТШ у Львові. Львів, 1998.
  • 4. Засідання філологічної секції. Зоря. 1894. № 24.
  • 5. Винар Л. Михайло Грушевський і Наукове товариство ім. Т. Шевченка (1892—1930). Мюнхен, 1970.
  • 6. Кирчів Р. Фольклористика в науковій діяльності Івана Франка. Записки НТШ. Праці філологічної секції. Львів, 2005. Т. 250. С. 360; Грица С. Українська фольклористика ХІХ — початку ХХ століття і музичний фольклор. Київ; Тернопіль: Астон, 2007.
  • 7. ЦДІА України у Львові. Ф. 309. Спр. 42. Арк. 20.
  • 8. Грушевський М. Дотеперішній розвій Наукового товариства ім. Т. Шевченка. Хроніка НТШ. Львів, 1900. Ч. 1.
  • 9. Записки НТШ. 1898. Т.25. Кн.5. (Розд. Додатки).
  • 10. Гнатюк В. Наукове товариство імені Шевченка. Львів, 1923.
  • 11. Діяльність секцій і наукових комісій Товариств. Хроніка НТШ. Ч.1. 1900.
  • 12. Діяльність секцій. Хроніка НТШ. 1907. Ч. 32. С. 15.
  • 13.      Книга протоколів засідань членів Етнографічної комісії за 1914—1943 рр. ЦДІА у Львові. Ф. 309. Оп. 1. Спр. 746.
  • 14. Сокіл Г. Українська фольклористика в Галичині кінця ХІХ — першої третини ХХ століття: істо­рико-теоретичний дискурс. Львів, 2011. 588 с.
  • 15. Кирчів Р. Розвиток теоретичних засад української фольклористики. Наукове товариство імені Т. Шевченка і українське національне відродження: зб. наук. праць і матеріалів першої наукової сесії НТШ (Львів. Березень, 1990): доповіді, повідомлення, матеріали. Львів, 1992. С. 147—152.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »