« 2023. № 4 (172)

Народознавчі зошити. 2023. № 4 (172). С. 832—840

УДК [39:061.2:001](477)”189/193″:930.25

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.04.832

ФОЛЬКЛОРИСТИЧНІ СТУДІЇ В ЕТНОГРАФІЧНІЙ КОМІСІЇ НТШ: ІСТОРІЯ ТА СУЧАСНІСТЬ

СОКІЛ Ганна

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8352-2124
  • докторка філологічних наук, професорка,
  • Львівський національний університет ім. Івана Франка,
  • кафедра української фольклористики,
  • вул. Університетська, 1, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: gan.sokil@gmail.com

Анотація. У статті узагальнені головні напрямки фольклористичної діяльності Етнографічної комісії (1898—1939), розкрито концептуальні засади української фольклористики кінця ХІХ — початку ХХ століття. Акцентовано на організаційній ролі Етнографічної комісії НТШ у становленні й утвердженні наукових підходів, систематичної дослідницької роботи. У контексті діяльності Товариства висвітлюється значення видатних представників — Івана Франка, Михайла Грушевського, Володимира Гнатюка як ініціаторів фольклористичної праці.

На сучасному етапі в період відновлення діяльності Наукового товариства ім. Т. Шевченка питання розвитку української науки залишаються актуальними. Об’єктом дослідження є історія фольклористики, зокрема діяльність спеціальної комісії в царині цієї науки, предметом — трактування здобутків у період активної діяльності НТШ. Мета запропонованої статті — узагальнити й проаналізувати науково-теоретичну та видавничу роботу Етнографічної комісії, показати континуум і продовження її діяльності на сучасному етапі розвитку. Акцентовано на виданнях, які стали класикою української фольклористики. У контексті сучасних викликів спроєктовано візію й перспективність розв’язання завдань у майбутньому.

Матеріалом для статті послужили опубліковані монографії, збірники, а також довідкова література й архівні матеріали. Методологія дослідження ґрунтується на комплексному залученні різних методів, принципів і концепцій.

Ключові слова: Наукове товариство імені Шевченка, Етнографічна комісія НТШ, секція фольклористики, узагальнення, систематизація, наукові засади, видавнича діяльність.

Надійшла 19.07.2023

Список використаних джерел

  • 1. Яценко М.Т. Володимир Гнатюк. Життя і фольклористична діяльність. Київ, 1964.
  • 2. Березовский И.П. Фольклористика украинская. Восточнославянский фольклор: Словарь научной и народной терминологии. Минск: Наука и тэхника, 1993.
  • 3. Мороз М. Матеріали до хронології діяльності НТШ (1873—1944 роки). З історії Наукового товариства імені Шевченка. Збірник доповідей і повідомлень наукових сесій і конференцій НТШ у Львові. Львів, 1998.
  • 4. Засідання філологічної секції. Зоря. 1894. № 24.
  • 5. Винар Л. Михайло Грушевський і Наукове товариство ім. Т. Шевченка (1892—1930). Мюнхен, 1970.
  • 6. Кирчів Р. Фольклористика в науковій діяльності Івана Франка. Записки НТШ. Праці філологічної секції. Львів, 2005. Т. 250. С. 360; Грица С. Українська фольклористика ХІХ — початку ХХ століття і музичний фольклор. Київ; Тернопіль: Астон, 2007.
  • 7. ЦДІА України у Львові. Ф. 309. Спр. 42. Арк. 20.
  • 8. Грушевський М. Дотеперішній розвій Наукового товариства ім. Т. Шевченка. Хроніка НТШ. Львів, 1900. Ч. 1.
  • 9. Записки НТШ. 1898. Т.25. Кн.5. (Розд. Додатки).
  • 10. Гнатюк В. Наукове товариство імені Шевченка. Львів, 1923.
  • 11. Діяльність секцій і наукових комісій Товариств. Хроніка НТШ. Ч.1. 1900.
  • 12. Діяльність секцій. Хроніка НТШ. 1907. Ч. 32. С. 15.
  • 13.      Книга протоколів засідань членів Етнографічної комісії за 1914—1943 рр. ЦДІА у Львові. Ф. 309. Оп. 1. Спр. 746.
  • 14. Сокіл Г. Українська фольклористика в Галичині кінця ХІХ — першої третини ХХ століття: істо­рико-теоретичний дискурс. Львів, 2011. 588 с.
  • 15. Кирчів Р. Розвиток теоретичних засад української фольклористики. Наукове товариство імені Т. Шевченка і українське національне відродження: зб. наук. праць і матеріалів першої наукової сесії НТШ (Львів. Березень, 1990): доповіді, повідомлення, матеріали. Львів, 1992. С. 147—152.

читати публікацію»

Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »