« 2023. № 4 (172)

Народознавчі зошити. 2023. № 4 (172). С. 827—831

УДК [94:[061.2:001]](477.83-25)”1873/2023″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.04.827

СТАНОВЛЕННЯ НТШ ЯК ЗАКОНОМІРНИЙ КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНИЙ ПРОЦЕС НАЦІЇ (З НАГОДИ 150-ЛІТНЬОГО ЮВІЛЕЮ)

ПАВЛЮК Степан

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0003-0975-8099
  • доктор історичних наук, професор,
  • академік НАН України, директор,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: ina@mail.lviv.ua

Анотація. 11 грудня (за старим стилем) 1873 р. відомий громадський діяч, письменник Олександр Кониський, разом з однодумцями проф. Дмитром Пильчиковим, Миколою Жученком у Львові заклали організаційні основи Наукового Товариства ім. Тараса Шевченка (НТШ). Організаційно і структурно Товариство було укладене за зразком західноєвропейських наукових інституцій; закріплювався академічний статус видатних вітчизняних вчених і значного числа зарубіжних світил. Мета статті — розкрити історичну значимість НТШ у частині пожвавлення суспільної активності впродовж своїх 150-ти років.

Наукове Товариство ім. Тараса Шевченка (об’єкт дослідження), всебічно вивчаючи історію українського народу, спростовувало, протистояло напливу московського імперського фальшивого наративу, що спотворював історичну цілісність України.

У тексті заакцентовано на українській національній ідеї як засадничій позиції державної ідеології (предмет дослідження), яка полягає в конструюванні найвищої цінності українського суспільства — людини-українця, яка впродовж тисячоліття, утверджуючи власний етнічний простір, витворила в ньому культурно-історичну унікальність як вагому частку світової цивілізації.

Методологія розвідки ґрунтується на загальнонаукових методологічних принципах та основних вимогах, які ставляться щодо праць історико-етнологічного спрямування.

Ключові слова: Наукове Товариство ім. Тараса Шевченка, 150-літній ювілей, культура, традиційність, історія, утвердження, історичний процес.

Надійшла 1.08.2023

Список використаних джерел

  • 1. Гайова О., Перун М. На скелі віри. Митрополит Андрей Шептицький. Львів, 2019. 568 с.
  • 2. Головач Юрій, Гончар Юлiан, Красницька Мар’яна. Фізика і фізики в НТШ у Львові. Журнал фізичних досліджень. Т. 22. № 4. 2018. 13 с.
  • 3. Сапеляк Оксана. Етнографічні студії у Науковому Товаристві ім. Шевченка (1898—1939 рр.). Львів, 2009. 198 с.

читати публікацію»

Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »