« 2025. № 6 (186)

Народознавчі зошити. 2025. № 6 (186). С. 1474—1479

УДК [392.3 + 392.91] (477.83/.84 + 477.86)

DOI https://doi.org/10.15407/

НАЙМЕНУВАННЯ ПОЗАШЛЮБНИХ ДІТЕЙ: СОЦІОЛІНГВІСТИЧНИЙ ТА КУЛЬТУРНИЙ АСПЕКТИ (за матеріалами церковних метрик хрещення м. Городка кін. ХІХ—ХХ ст.)

ДЕНИС Ірина

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-9646-2100
  • кандидатка історичних наук, доцентка,
  • Національний лісотехнічний університет України,
  • кафедра психології та соціально-гуманітарних дисциплін,
  • вул. Генерала Чупринки, 103, 79057, м. Львів, Україна,
  • Контакти:  e-mail: idenys15@gmail.com

ВОЙТОВИЧ Надія

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-6313-9585
  • кандидатка історичних наук, доцентка, в. о. завідувача,
  • Львівський національний університет ветеринарної
  • медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького,
  • кафедра історії України та економічної теорії,
  • вул. Пекарська, 50, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: wojtovych@ukr.net

Анотація. Стаття присвячена одному з малодосліджених сьогодні наукових питань —найменування позашлюбних дітей наприкінці ХІХ—ХХ ст. у містечку Городку Львівської обл. Мета розвідки — дослідити особливості ім’янаречення немовлят, народжених поза законним шлюбом батьків, за матеріалами церковних метрик хрещення церкви Благовіщення Пресвятої Діви Марії вказаного міста. Предметом вивчення є імена позашлюбних дітей, а об’єктом дослідження — церковні метрики хрещення церкви Благовіщення Пресвятої Діви Марії м. Городка Львівської обл. кін. ХІХ  — ХХ ст. Актуальність статті полягає у тому, що проблема найменування позашлюбних дітей поєднує в собі соціальні, правові, культурні та мовні аспекти, відображаючи глибинні процеси трансформації сучасного суспільства. Методологія дослідження — системний підхід до вивчення традиційно-побутової культури з використанням загальнонаукових методів, передусім систематизації та узагальнення.

Ключові слова: імена позашлюбних дітей, ім’янаречення, церковні метрики хрещення, Городок, традиції найменування, звичаї, обряди.

Надійшла 15.11.2025

Список використаних джерел

  • 1. Гомер. Одіссея. Київ: Дніпро, 1968. 462 с.
  • 2. Демчук М.О. Слов’янські автохтонні особові власні імена в побуті українців XIV—XV ст. Київ: Наукова думка, 1988. 172 с.
  • 3. Чучка П.П. Антропонімія Закарпаття (Вступ та імена). Ужгород, 1970. 103 с.
  • 4. Худаш М.Л. З історії української антропонімії. Ки-їв: Наукова думка, 1977. 236 с.
  • 5. Ханас І. Вибір імені для дитини в українській християнській традиції — прерогатива батьків чи церкви. Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія № 6. Історичні науки: зб. наукових праць. Вип. 6. Київ: Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2008. С. 339—343.
  • 6. Ханас І. Мотиви номінації особи на території Опілля. Народознавчі зошити. 2008. № 5—6. С. 598—605.
  • 7. Ханас І.З. Українські традиції при номінації особи у християнській практиці. Збірник наукових праць Нау-ково-дослідного інституту українознавства. Київ: Українське агентство інформації та друку «Рада», 2009. Т. XXIV. С. 171—180.
  • 8. Касім О.Ю. Про динаміку українських особових імен Одещини. Мовознавство. 1990. № 3. С. 26—31.
  • 9. Скорук І.Д. Розвиток чоловічого іменника м. Луцька в ХХ ст. Мовознавство. 1999. № 2—3. С. 25—42.
  • 10. Скорук І.Д. Характеристика жіночого іменника м. Луць-ка в ХХ ст. Наук. вісн. ВДУ: журнал Волин. держ. ун-ту імені Лесі Українки. Філол. науки. 1999. № 6. С. 33—39.
  • 11. Свистун Н. Динаміка антропонімікону м. Тернополя XIX—ХХ ст.: дис. … канд. філол. наук: 10.02.01. Тер-нопільський національний педагогічний ун-т ім. Во-лодимира Гнатюка. Тернопіль, 2006. 249 арк.: табл. Бібліогр.: арк. 181—197.
  • 12. Єзерська І.В. Чоловічі та жіночі імена за метриками хре-щень Катедрального костелу Львова (XVII ст). Український історичний журнал. 2010. № 2. С. 202—214.
  • 13. Taszycki W. Rozprawy i studia polonistyczne. 1. Ono-mas-tyka. Wrocław; Kraków, 1958. S. 5—47.
  • 14. Ханас І. Матеріали етнографічної експедиції. Архів Інституту народознавства НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Спр. 571. 25 с. (дод. А).
  • 15. Зворский С.Л. Метричні книги: історія їх ведення та теренах України та зберігання в державних архівах. Зведений каталог метричних книг, що зберігаються в державних архівах України. Київ, 2009. Т. 1. С. 7—19.
  • 16. Лобко Н.В. З історії запровадження метричних книг на українських землях. Історія України. 2010. № VIII—IX. С. 159—164.
  • 17. Кодекс законів про шлюб та сім’ю РСФСР. 1969 р.
  • 18. Сімейний кодекс України від 10.01.2002. № 2947-III (зі змінами).
Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »