Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2025. № 6 (186)

Народознавчі зошити. 2025. № 6 (186). С. 1519—1532

УДК 75.021.3:004.056:351.853

DOI https://doi.org/10.15407/

ПРОБЛЕМИ ЗАХИСТУ ТВОРІВ МИСТЕЦТВА ВІД ВИКРАДЕННЯ ТА ПІДРОБОК МЕТОДОМ НЕВИДИМОГО МАРКУВАННЯ

БЕВЗ Микола

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-1513-7045
  • доктор архітектори, професор,
  • університет «Люблінськa політехнікa»,
  • професор кафедри охорони пам’яток,
  • вул. Надбистшицька, 40, Люблін 20-618, Польща;
  • Національний університет «Львівська політехніка»,
  • завідувач кафедри архітектури та реставрації,
  • вул С. Бандери, 12, 79013, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: m.bevz@pollub.pl

ЧУХРАЙ Наталія

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-2129-3143
  • Доктор економічних наук, професор,
  • Національний університет «Львівська політехніка»,
  • завідувачка кафедри менеджменту організацій,
  • вул. С. Бандери, 12, 79013, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: natalia.i.chuhray@lpnu.ua

МІРАБІЛЕ Антоніо

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-8676-1828
  • Реставратор паперу, акредитований реставратор
  • Міністерством Культури Франції,
  • експерт UNESCO,
  • вулиця de Bellefond, 11, 75009, Париж, Франція,
  • Контакти: e-mail: antonio.mirabile@gmail.com

Анотація. Актуальність. У наш час у музейному секторі діє стандартна вимога щодо маркування експонатів ідентифікаційною інформацією, включаючи твори мистецтва. Ці маркування повинні містити абревіатуру музею та інвентарний номер твору мистецтва. Зазвичай ці маркування наносяться олівцем або чорнилом і розміщуються на видимому місці, що гарантує їх швидке віднайдення. Місце їхнього розташування, колір та техніка нанесення регулюються внутрішніми протоколами музею. Окрім цих видимих ​​позначок багато музеїв також самотужки використовують непомітні ідентифікатори для захисту від крадіжки та підробки. Однак стандартизований підхід до таких маркерів ще не з’явився.

Мета дослідження — проаналізувати різні види творів мистецтва та виявити, яким чином невидиме маркування може бути для них застосоване з позицій ефективного захисту та одночасних мінімальних впливах на сам твір.

Об`єктами дослідження є твори мистецтва різного виду, які зустрічаються у музейних колекціях (від монет чи медалей до живописних полотен чи скульптури). Методика дослідження передбачає огляд найбільш доступних методів невидимого маркування. Виконано порівняльний аналіз захисту різних творів мистецтва методом хімічного маркера.

Результати. Аналіз різних видів творів мистецтва та музейних предметів виявив складнощі, пов’язані з визначенням оптимального розміщення та розмірів невидимих хімічних маркерів. Ці маркери є стримуючим чинником проти крадіжки та відіграють вирішальну роль у виявленні та поверненні втрачених або викрадених предметів. На кожний твір мистецтва слід нанести окремий код або цифровий ідентифікатор у технології флуоресцентного картування. Ця система уможливлює зчитування маркера за допомогою портативних пристроїв. Результати аналізу вказують, що ключова проблема полягає в тому, що маркери слід наносити на сам витвір мистецтва, а не на рами чи прикріплені етикетки. У випробуваннях, виконаних у рамках Європейського наукового проекту «AURORA», експериментально підтверджено доцільність застосування економічно ефективних, довговічних хімічних маркерів.

Висновки. Сформульовано особливі вимоги до методики застосування хімічних маркерів та їх величини. Розроблено рекомендації щодо методики вибору місця нанесення маркерів залежно від виду твору мистецтва. Для визначення оптимального місця маркування слід виконати попередній спеціальний поглиблений аналізу твору. Аналіз повинен включати знання про матеріал або матеріали, з яких виготовлено твір, їхню довговічність, їхню стійкість та ін. Місце маркування має бути точкою найменшої загрози для цінних характеристик твору та, водночас, бути достатньо важливою точкою ідентифікації. Залежно від обраного оптимального місця маркування необхідно попередньо визначити відповідну форму та розмір хімічного маркера. Тип, форма та розмір маркера залежать від самого твору мистецтва. Маркування може наноситися вручну або механічно. Форма маркування може варіюватися від дисперсної точкової структури до штампа з написом, знаком, логотипом, QR-кодом.

Ключові слова: витвір мистецтва, хімічне маркування, захист від підробок, захист від крадіжки.

Надійшла 10.11.2025

Список використаних джерел

  • 1. Skaldawski Bartosz. Cooperation between services combating crimes aganst cultural heritage and institutions specializing in monument protection. In: L. Ramskjaer, A. Ny-hamar, A. Chabiera, M. Aniszewski. Stop Heritage Crime. Good practices and recommendations. 2011. P. 91—97. Warszawa: Narodowy Instytut Dziedzictwa.
  • 2. Скотнікова Ольга. Двохсотлітню Біблію, раритетні книжки та монети не дали вивезти з України на кор-доні. 2023. URL: https://vechirniy.kyiv.ua/news/80-925/ (Дата звернення: 10.12.2024).
  • 3. Інструкція. Інструкція з організації обліку музейних предметів. Параграф 6. Маркування предметів. 21 лип-ня 2016. № 580. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1129-16#Text (Дата звернення: 12.11. 2024).
  • 4. Ларін Дмитро, Пушнова Тетяна, Кабацій Марія. Якщо музей потрібен, тільки щоб привести гостей, — створіть краще склад: директор Національного музею історії Федір Андрощук. 2023. URL: https://life.pravda.com.ua/culture/2023/10/30/257267/ (Дата звернення: 12.01.2024).
  • 5. UNIDROIT Convention. The UNIDROIT Convention on stolen or illegally exported cultural obiects. 1995. URL: https://www.unidroit.org/instruments/cultural-pro-perty/1995-convention/ (Roma, June 24, 1995). (Да-та звернення: 12.11.2024).
  • 6. Florianowicz Paulina. Implementing the educational stra-tegies of the National Heritage Board of Poland within the Scope of Combating Crime against archeological heritage. In: L. Ramskjaer, A. Nyhamar, A. Chabiera, M. Aniszew-ski. Stop Heritage Crime. Good practices and recommendations. 2011.P. 103—106. Warszawa: Narodowy Instytut Dziedzictwa.
  • 7. Ramskjaer L., Nyhamar A., Chabiera A., Aniszewski M. Stop Heritage Crime. Good practices and recommendations. 2011. Warszawa: Narodowy Instytut Dziedzictwa. 153 p. URL: https://www.obs-traffic.museum/sites/default/files/ressources/files/Stop_Heritage _Crime_Poland_Nor-way.pdf (Last accessed: 10.12.2024).
  • 8. Mansuri Shahid. How AI in RFID Data Analysis Im-proves Operational Accuracy. RFID Journaul. 2025. URL: https://www.rfidjournal.com/expert-views/how-ai-in-rfid-data-analysis-improves-operational-accura-cy/224-143/ (Last accessed: 17.10.2025).
  • 9. Smartwater. The System «Smart Water». 2025. URL: https://swt.smartwater.com/heritage/ and https://deter-tech.com/solutions/smartwater/. (Last accessed: 12.01. 2025).
  • 10. AURORA. Digital identity, novel chemical markers, and tracking systems to counteract illicit trafficking of artworks. Concept, Methogology. 2023. URL: https://www.aurora-euproject.eu/ (Last accessed: 12.11.2024).
  • 11. Chukhray Natalia.Artwork Unique RecognitiOn and tracking through chemical encoded data, miniaturized devices and blockchain alliance. 2023. P1—2. URL: https://www.aurora-euproject.eu/ and https://lpnu.ua/aurora. (Last accessed: 12.11.2024).
  • 12. Козирєва Тетяна. Вперше за 80 років! У Львові пред-ставили відреставровані образи другої половини XVI ст. 2024. URL: https://day.kyiv.ua/article/taym-aut/vpershe-za-80-rokiv (Дата звернення: 10.01.2025).
  • 13. Buko A., Golub S. (2019). Od cerkwi katedralnej krуla Daniela Romanowicza do bazyliki pw. Narodzenia NMP w Chełmie. Redakcja naukowa A. Buko, S. Golub. Chełm: Muzeum Ziemi Cheіmskiej im. Wiktora Ambroziewicza. 324 s.
  • 14. Muvija M. British Museum to fully digitise collection after ‘inside job’ thefts. 2023. URL: https://www.reuters.com/world/uk/british-museum-digitise-its-entire-collection-after-theft-incident-2023-10-18/ October 18, 2023 (Last accessed: 15.12.2024).
  • 15. HeMo. Ukrainian Heritage Monitoring Lab: HeMo. On-line. Available at. 2024. URL: https://www.heritage.in.ua/ Date of reference: Date of reference: 22/12/2024/.
  • 16. Museum. Museum Digitization Center. Lviv, 2024. URL: https://www.heritage.in.ua /digitalization (Last ac-ces-sed: 24.12.2024).
  • 17. Hikli Katrin (2021). How do you spot a looted antique. 2021. URL: https://www.theartnewspaper.com/2021/ 08/10/how-do-you-spot-a-looted-antique-germany-brings-in-team-of-experts-to-help (Last accessed: 10.12.2024).
  • 18. Катишев K. Korrespondent. У Франції грабіжники зу-хва-ло вкрали з музею скульптуру за 7 млн євро. 2024. URL: https://novosti-n.org/ua/news/ U-Fran–cziyi-grabizhnyky-zuhvalo-vkraly-z-muzeyu-skulptu-ru-za-7-mln-yevro-304233 (дата звернення: 10.01.2025).
Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »