« 2025. № 6 (186)

Народознавчі зошити. 2025. № 6 (186). С. 1356—1360

УДК 75.051.3:7(091)

DOI https://doi.org/10.15407/

ОЛЕГ СИДОР — ДОСЛІДНИК ТВОРЧОСТІ ХУДОЖНИКА ЛУКИ ДОЛИНСЬКОГО (1745? — 1824)

ЛЕВИЦЬКА Мар’яна

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-0977-4470
  • докторка історичних наук, кандидатка мистецтвознавства,
  • старша наукова співробітниця відділу мистецтвознавства
  • Інституту народознавства НАН України,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна;
  • професорка кафедри графіки і мистецтва книги
  • НУ «Львівська Політехніка», (Львів)
  • Контакти: e-mail: m.levytska@gmail.com

Анотація. Стаття присвячена публікаціям українського історика мистецтва, музейника, дослідника українського релігійного мистецтва XVII—XVIII та ХХ ст. Олега Сидора. Актуальність теми визначена вшануванням 80-літнього ювілею від дня народження вченого, що є нагодою до переосмислення його доробку. Об’єктом вивчення став один із важливих напрямків досліджень ученого, а саме — публікації О. Сидора про творчість українського художника зламу ХVІІІ—ХІХ ст. Луки Долинського. Предметом дослідження визначено контекст наукової діяльності Олега Сидора стосовно цієї сфери його зацікавлень. Мета статті  — показати, як дослідник висував і розвивав певні наукові тези, підтверджуючи їх аналітичним опрацюванням візуального матеріалу. Джерельною базою дослідження стали наукові публікації Олега Сидора з окресленої тематики, а також публікації його колег та дослідників наступної генерації. Стаття доповнена певними особистими спостереженнями та ремарками авторки, пов’язаними з періодом спільної роботи з Олегом Сидором в Інституті народознавства НАН України протягом 2009—2019 років і є даниною пошани видатному вченому.

Методи дослідження. У процесі вивчення наукового доробку О. Сидора було використано біо- бібліографічний підхід, метод контент-аналізу стосовно конкретної групи публікацій та залучено методи історії мистецтва.

Ключові слова: історик мистецтва, Олег Сидор, релігійне мистецтво XVIII ст., Лука Долинський, трансформації стилю.

Надійшла 25.11.2025

Список використаних джерел

  • 1. Олег Сидор. Бібліографічний покажчик. Львів: Спілка художників «Клуб українських митців». Львів, 2001.
  • 2. Левицька М. Євангельський сюжет «Христос виганяє торгівців із храму» у мистецтві західноєвропейсь-кого та українського бароко: іконографічні паралелі. Народознавчі зошити. 2014. Вип. 6. C. 1223—1230.
  • 3. Свєнціцька В., Сидор О. Спадщина віків. Українське малярство XIV—XVII століть у музейних колекціях Львова. Львів: Каменяр, 1990.
  • 4. Гординський С. Українська ікона 12—18 сторіччя. Філадельфія: Провидіння, 1973.
  • 5. Купчинська Л. Архів Івана Ґудза — джерело дослідження раннього періоду творчої діяльності Луки Долинського. Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. 2019. № 3. C. 15—23.
  • 6. Левицька М. Культурно-мистецька діяльність Луки Долинського у контексті церковно-релігійних процесів другої половини XVIII — початку ХІХ ст. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук. Інститут народознавства НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, Львів, 2021.
  • 7. Долинський Лука. Митці України (Енциклопедичний довідник). (За ред. А. Кудрицького). Київ: Українська енциклопедія, 1992. C. 221.
  • 8. Сидор О. Еволюція українського барокового іконостасу. Мистецькі студії-1. Львів, 1991. C. 28—34.
  • 9. Сидор О. Гравюри Теодора Стрільбицького в збірках Національного музею у Львові. Альманах-94. Львів, 1995. C. 416—417.
  • 10. Сидор О. Почаївська графіка XVIII — початку XIX століть. Апологет. Християнська сакральна традиція: віра, духовність, мистецтво. Львів. УКУ, 2009. URL: https://archiv.ub.uniheidelberg.de/art-dok/ 3794/1/Cobic_Apolohet_2009.pdf.
  • 11. Сидор О. Іконостасні ансамблі Луки Долинського (тра-диція та пошук нових форм і засобів мистецького вислову). Апологет. Християнська сакральна традиція: віра, духовність, мистецтво. Львів. УКУ, 2010. C. 192—211.
  • 12. Сидор О. Монументальний живопис. Історія українського мистецтва: у 5 т. Київ: Інститут мистецтвознавства, фолькльору та етнографії ім. М. Рильського, 2011. Т. 3. C. 450— 456.
Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »