« 2026. № 1 (187)

Народознавчі зошити. 2026. № 1 (187). С. 165—177

УДК 39:728.1](477.4/.5)”18/19″

DOI https://doi.org/10.15407/

Дата першого надходження статті до видання 2.01.2026

Дата прийняття статті до друку після рецензування 24.01.2026

Дата публікації (оприлюднення)

ТЕХНІКА ТА ТЕХНОЛОГІЯ СПОРУДЖЕННЯ СТІН ЖИТЛА НА ПРАВОБЕРЕЖЖІ СЕРЕДНЬОЇ НАДДНІПРЯНЩИНИ (Частина 2. Хата­мазанка)

РАДОВИЧ Роман

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-1900-8948
  • доктор історичних наук, старший науковий
  • співробітник, Інститут народознавства
  • НАН України, відділ історичної етнології,
  • проспект Свободи, 15, 79000,м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: radovychroman@gmail.com

Анотація. Хоча традиційне житло Середньої Наддніпрянщини неодноразово було предметом дослідження учених, низка питань, які стосуються техніки та технології будівництва, залишались поза їхньою увагою. Власне це й визначає актуальність нашої розвідки. У роботі автор ставить перед собою мету з’ясувати особливості техніки та технології традиційного житлового будівництва (зокрема глиняного: каркасного та безкаркасного) на правобережній частині Середньої Наддніпрянщини. Об’єктом дослідження є народне житло, а предметом— техніка та технологія спорудження стін. Методологічною основою дослідження є принцип історизму та використання основних методів етнологічної науки. Територія дослідження охоплює правобережну частину Середньої Наддніпрянщини. Хронологічні межі дослідження: середина ХІХ — перша половина ХХ ст.

Джерельною базою роботи стали польові матеріали автора, зібрані на теренах Корсунь-Шевченківського (2008 р.), Канівського, Черкаського (2009 р.) р­нів Черкаської обл. та у Володарському (2012 р.) р­ні Київської обл. Водночас для досягнення мети дослідження залучений значний масив наукової літератури та джерел, зокрема й польових досліджень сучасних українських дослідників Зої Гудченко та Серія Довганя.

Ключові слова: етнологія,традиційна культура, Середня Наддніпрянщина, техніка будівництва, стіни,каркас,глина, вальки.

Список використаних джерел

  • 1. Фундуклей~И. Статистическое описаніе Киевской губерніи. СПб.: Въ типографіи министерства внутреннихъ дѣлъ, 1852. Ч. І. 549 с.
  • 2. Де ля Флиз Д.П. Альбоми.Редкол. Г. Боряк, Я. Дашкевич та ін. Київ: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАН України, 1999. Т. 2. 687 с.
  • 3. Кримський А. Звенигородщина. Шевченкова батьківщина з погляду етнографічного та діялектологічного. Київ, 1930. Ч. 1. Вип. 1. 434 с.
  • 4. Грушевський М.З життя селян на Чигиринщині. Прим. М. Кучеренка. Пам’ятки України: історія і культура. 2002. № 2. С. 127—135.
  • 5. Свирида Р. Традиції народного будівництва. Шев-чен­ківський край. Київ, 2009. С. 350—363.
  • 6. Косміна Т.В. Традиції та інновації в архітектурі народного Києва та Київщини. Етнографія Києва і Київщини: традиції й сучасність. Київ: Наукова думка, 1986. С. 157—200.
  • 7. Етнографічний образ сучасної України. Корпус експедиційних фольклорно-етнографічних матеріалів. Т. 9. Народна житлобудівна культура. Екологія та організація середовища проживання. Голов. ред. Г. Скрипник; НАН України; ІМФЕ ім. М.Т. Рильського. Київ, 2020. 944 с.: іл.
  • 8. Радович Р. Техніка та технологія спорудження стін житла на правобережжі Середньої Наддніпрянщини (Частина 1. Дерев’яна хата). Народознавчі зошити. 2025. № 4. С. 277—292.
  • 9. Вовк Хв. Етнографічні особливості українського народу. Вовк Хв. Студії з української етнографії та антропології. Київ: Мистецтво, 1995. С. 39—218.
  • 10. Русов М.А. Поселенія и постройки крестьянъ Полтавской губерніи. Сборник Харьковского историко-филологического общества. Харьковъ: Печатное дъло, 1902. Т. ХІІІ. С. 72—120.(Труды Харьковскаго предварительнаго комитета по устройству ХІІ археологическаго съезда. Т. ІІ. Ч. І—ІІ).
  • 11. Марковичъ Я. Записки о Малороссіи ея жителяхъ и произ­веденіяхъ. СПб.: при Губернскомъ правленіи, 1798. Ч. 1. 103 с.
  • 12. Радович Р. Традиційне житло українців південного По­ділля другої половини ХІХ — початкуХХ століття: конструктивно­технологічний аспект (за матеріалами Хмельницької області). Вісник Львівського університету. Серія історична. Львів: ЛНУ ім. І. Фран­ка, 2010. Вип. 45. С. 437—462.
  • 13. Радович Р. Сільське житло кінця ХІХ — початку ХХ ст. на півдні Поділля (за матеріалами Борщівського р­ну). Літопис Борщівщини: історико­крає-знавчий збірник. Борщів: Джерело, 1996. Вип. VІІІ. С. 58—66.
  • 14. Радович Р. Традиційне сільське житло на Опіллі другої половини XIX — початку XX століть. Записки НТШ. Львів: НТШ, 1995. Т. ССХХХ. С. 79—106.
  • 15. Радович Р. Техніка та технологія спорудження стін житла на Золотоніщині (у контексті житло будівельної культури лівобережжя Середньої Наддніпрянщини. Народознавчі зошити. 2021. № 6. С. 1483—1506.
  • 16. Радович Р. Традиційне житло Буковинського Поділля другої половини ХІХ — початку ХХ ст. Народознавчі зошити. 2020. № 2. С. 277—292.
  • 17. [Б. а.] Бытъ Малорусскаго крестьянина (преимущественно въ Полтавской губерніи. Этнографическій сборникъ издаваемый Императорскимъ Русскимъ Географическимъ Обществомъ. СПб.: В типографіи Эдуарда Праца, 1858. Вып.  ІІІ. С.  19—46.
  • 18. Чубинский  П.П. Малороссы Юго-Западного края: жилище, утварь, хозяйственные постройки и орудия. Труды этнографическо­статистической экспедиции в Западно-Русский край, снаряженной Русским Географическим обществом Юго-Западного отдела. СПб., 1877. Т. 7. Вып. 2. С. 339—606.
  • 19. Бабенко В.А. Этнографический очерк народного бы-та Екатеринославского края. Харьков: Харьковский частный музей городской усадьбы, 2013. 152 с. 20.       Шмидтъ А. Матеріалы для географіи и статістики Россіи собранные офицерами генерального штаба. Херсонскаягуберния. Ч. І. Санктпетербургъ, 1863. 601 с.
Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »