« 2026. № 1 (187)

Народознавчі зошити. 2026. № 1 (187). С. 178—192

УДК 39(=161.2):[72.031.4:638.1](477.81/.82)

DOI https://doi.org/10.15407//nz2026.01.178

Дата першого надходження статті до видання 16.02.2026

Дата прийняття статті до друку після рецензування 19.02.2026

Дата публікації (оприлюднення)

КОЛОДНІ ВУЛИКИ ЯК ЕЛЕМЕНТ САДИБИ НА ЗАХІДНОМУ ПОЛІССІ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ З ЛЮБОМЛЬЩИНИ ТА РАТНІВЩИНИ)

ЛОНЧУК Сергій

  • ORCID ID: https://orcid.org/0009-0004-2489-3947
  • аспірант, Інститут народознавства НАН України,
  • відділ історичної етнології,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: serhiy.lonchuk@gmail.com

Анотація. Колодне бджільництво є особливим етнокультурним явищем, що еволюціонувало з лісового бджільництва — бортництва, та збереглося до нашого часу. Походження колодних вуликів пов’язують із поваленими бурею бортними деревами: борть, випиляна зі стовбура сосни, що впала, трансформувалася у вулик­колоду. Згодом колодні вулики почали виготовляти спеціально. 

Під час польових досліджень народної архітектури Західного Полісся на території Ратнівщини та Любомльщини було здійснено обміри 80 колодних вуликів — одного з елементів садиби. Колодне бджільництво нині має реліктовий характер: у регіоні дедалі менше пасічників використовують вулики-колоди, що зумовлює втрату цього об’єкта матеріальної культури. Саме тому їх фіксація, обмірювання та порівняльний аналіз визначають актуальність дослідження.

Об’єктом дослідження є бортництво та колодне бджільництво Західного Полісся, а предметом — борті й колодні вулики. Основними методами, використаними у дослідженні, є порівняльний, типологічний, методи комплексного аналізу та польових досліджень. Територія дослідження охоплює частину Західного Полісся, зокрема окремі села Ратнівщини та Любомльщини.

Ключові слова: етнологія, матеріальна культура, культурна спадщина, народна архітектура, садиба, борті, колодні вулики, бортництво, бджільництво, Полісся.

Список використаних джерел

  • 1. Blank-Weissberg S. Barcie i kłody w Polsce. Warszawa: Polskie Towarzystwo Zootechniczne, 1937. 94 s.
  • 2. Скуратівський В. Розвиток пасічництва на Україні (ос-новні форми еволюції вуликів). Народна творчість та етнографія. Київ, 1978. № 5. С. 46—57.
  • 3. Дмитренко А. Лісове бджільництво Правобережного Полісся України. Матеріали до української етно-ло-гії. Київ, 2016. Вип. 15 (18). С. 69—82.
  • 4. Мовна У. Виробничий досвід бджолярів Гуцульщини: історичні типи, конструктивні особливості та шляхи еволюції вулика. Карпати: людина, етнос, цивілізація. Івано-Франківськ, 2024. Вип. 10. С. 177—194.
  • 5. Дмитренко А. Останні бортники Волинcького Полісся (за експедиційними матеріалами з Камінь-Кашир-ського і Ратнівського районів). Минуле і сучасне Волині та Полісся. Етнографічне музейництво в Україні і на Волині: наук. зб. Вип. 61: Матеріали П’ятої Волинської наук.-етногр. конф., 27—28 квітня 2017 року, м. Луцьк. Упоряд. Є.І. Ковальчук, Л.А. Мі-рошниченко-Гусак. Луцьк, 2017. С. 12—19.
  • 6. Дмитренко А. Традиційні чоловічі промисли: бджільництво. Народна культура українців: життєвий цикл людини: історико­етнологічне дослідження: у 5 т. Т. 4: Зрілість. Чоловіки. Чоловіча субкультура. Наук. ред. М. Гримич. Київ: Дуліби, 2013. С. 135—159.
  • 7. Гурков В.С., Скуратовский В.Т., Терехин С.Ф. Пчеловодство. Полесье. Материальная культура. Київ: Наукова думка, 1988. С. 164—173.
  •  8.             Jagiełło W. Notatki etnograficzne z okolic Lubomli. Prace i Materiały Etnograficzne. Tom VI. Pod red. J. Gajek. Lublin, 1947. S. 127—152.
  • 9. Мовна У. З історії розвитку бджільництва Карпат і Прикарпаття (форми бджолярського господарства від найдавніших часів до XVII—XVIII століть). Народознавчі зошити. Львів, 2000. № 5. С. 851—859.
  • 10. Статути Великого князівства Литовського: у 3 т. Том III. Статут Великого князівства Литовського 1588 року: у 2 кн. Кн. 2. За ред. С. Ківалова, П. Музиченка, А. Панькова. Одеса: Юридична література, 2004. 568 с.
  • 11. Гурков В.С., Терехин С.Ф. Занятие издревле благородное. Минск: Полымя, 1987. 136 с.
  • 12. Локотко А.И. Белорусское народное зодчество: середина ХІХ—ХХ в. Минск: Навука і тэхніка, 1991. 287 с.
  • 13. Архів Національного музею народної архітектури та побуту України. Ф. 4. Оп. 2. Спр. 2. 39 арк. Логвин Н.Г. Отчет о командировке в Ровенскую и Волынскую области. 1979.
  • 14. Лазарук В.А. Світязь. Документальний есей про поліський талісман у трьох томах чотирьох книгах із Хронікою. Том III. Книга четверта. Житомир: О.О. Євенок, 2018. 368 с.
  • 15. Вовк Ф. Студії з української етнографії та антропології: нова редакція. Федір Вовк; передм. О.Г. Таран; прим. О.Г. Таран, С.Л. Маховської, Ю.С. Буйських; упорядн. О.О. Савчук. Харків: Видавець Олександр Савчук, 2015. 464 с.
  • 16.            Zbiory Zakładu Architektury Polskiej Wydziału Architektury Politechniki Warszawskiej. Albumy Inwentaryzacji Wsi. Album nr. 237. Rys. nr. 237_01—237_39. Natalja Borowska. Inwentaryzacja wsi Werbka, gmina Kołodnica, Powiat Kowelski, Województwo Wołyńskie. 1928.

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »