БОРИС ГРИГОРОВИЧ ВОЗНИЦЬКИЙ І ВІДДІЛ РЕСТАВРАЦІЇ

« 2026. № 1 (187)

Народознавчі зошити. 2026. № 1 (187). С. 18—23

УДК 7.022.2(477.83)”19/20″(092)

DOI https://doi.org/10.15407/

Дата першого надходження статті до видання 10.01.2026

Дата прийняття статті до друку після рецензування 23.01.2026

Дата публікації (оприлюднення)

БОРИС ГРИГОРОВИЧ ВОЗНИЦЬКИЙ І ВІДДІЛ РЕСТАВРАЦІЇ ЛФКДУМ ІМЕНІ ІВАНА ТРУША

ІВАНІВ Борис

заввідділенням реставрації творів станкового живопису,
Львівський фаховий коледж декоративного
і ужиткового мистецтва імені Івана Труша,
вул. Снопківська, 47, 79000, Львів, Україна,
Контакти: e-mail: ivaniv_borys@ukr.net

Анотація. Мета статті — на основі спогадів автора, на той час викладача коледжу, а теперішнього заввідділенням реставрації творів станкового живопису, пролити світло на участь Бориса Григоровича Возницького в житті нині Львівського фахового коледжу декоративного і ужиткового мистецтва ім. Івана Труша. Висвітлення задіяності Бориса Возницького у житті коледжу становить невід’ємну частину досліджень народної культури українців. Актуальність теми обумовлена 100-річчям від дня народження Бориса Возницького.

Спогади про Бориса Возницького автор подає за епізодами з життя коледжу, відзначаючи постійну його доброзичливість, привітність і щирість, незважаючи на його постійні клопоти. Автор відзначає велику невтомність, наполегливість, працьовитість Возницького, його особливу харизму та вміння переконувати чиновників, характеризує його як людину з достатньо внутрішньою впевненістю у своїх переконаннях і мудрістю спокійно та виважено донести їх до адресатів і долати бюрократичні перепони, що й зробили його легендою музейної справи. Людиною, яка залишалась світоглядно молодою і дивилась далеко наперед. Хронологічні межі дослідження охоплюють 1950—2012 рр., від часу вступу Бориса Возницького до Львівського художнього училища і до часу його відходу у вічність. Це перше таке дослідження в Україні, і в цьому полягає новизна статті. Методологія дослідження базується на спостереженнях автора, теоретичному аналізі, систематизації й узагальненні та історичному огляді.

Ключові слова: Борис Григорович Возницький, Львівське художнє училище, Львівський фаховий коледж декоративного і ужиткового мистецтва ім. І. Труша, відділ реставрації творів станкового живопису, студенти, Підгорецький замок, Львівська картинна галерея, Львівська галерея мистецтв, директор.

Список використаних джерел

1. Борис Возницький. Автопортрет на тлі часу. Авт. вст. ст. та упоряд. Наталка Філевич. Львів: Центр Європи, 2006. 56 с.: 57 іл.
2. Львівська галерея мистецтв. Колектив та його директор. Авт. ідеї, вст. ст. та упоряд. Наталя Філевич. Львів: Центр Європи, 2011. 160 с.: 215 іл.
3. Борис Возницький, яким ми його пам’ятаємо. Упоряд. Наталя Філевич. Львів: Центр Європи, 2013. 200 с.: 132 іл.
4. Собор Бориса Возницького: спогади, роздуми. Упоряд. Лариса Возницька-Разінкова. Дрогобич: Коло, 2019. 280 с.: іл.
5. Максименко О.Б. Борис Григорович Візницький. URL: https://vue.gov.ua/%D0%92%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D.
6. Філевич Наталка. «Не бійся», або коротка історія великої людини. URL: https://photo-lviv.in.ua/ne-bijsya-abo-korotka-istoriya-velykoji-lyudyny/.

Наші автори

Болюк Олег Миколайович кандидат... ознайомитись»

Тарас Ярослав Миколайович. Завідувач... ознайомитись»

Мовна Уляна Василівна. Старший науковий... ознайомитись»

Федорчук Олена Степанівна. Старший... ознайомитись»

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атласа». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »