« 2026. № 2 (188)

Народознавчі зошити. 2026. № 2 (188). С. 488—497

УДК 677.02:[745.52:39](477+474.5)”19/20″

DOI https://doi.org/10.15407/

  • Received: 01.04.2026
  • Accepted: 04.04.2026
  • Published: ??.??.2026

ДВОСТОРОННЯ НАУКОВА СПІВПРАЦЯ З ВИВЧЕННЯ ЛИТОВСЬКОГО ТА УКРАЇНСЬКОГО ЕТНОГРАФІЧНОГО ТЕКСТИЛЮ

КУМПІКАЙТЄ Еглє

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-4786-8144
  • докторка технічних наук, доцентка,
  • Каунаський технологічний університет,
  • факультет машинобудування та дизайну,
  • кафедра інженерії виробництва,
  • вул. Студентська, 56, ЛТ-51424, Каунас, Литва,
  • Контакти: e-mail: egle.kumpikaite@ktu.lt

МІЛАШЕНЄ Дайва

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-1833-1217
  • докторка технічних наук,
  • старша наукова співробітниця,
  • Каунаський технологічний університет,
  • факультет машинобудування та дизайну,
  • кафедра інженерії виробництва,
  • вул. Студентська, 56, ЛТ-51424, Каунас, Литва,
  • Контакти: e-mail: daiva.milasiene@ktu.l

КУЦИР Тетяна

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-6522-0640
  • кандидатка мистецтвознавства,
  • старша наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ народного мистецтва,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: sonechko_29@ukr.net

Анотація. Етнографічний текстиль — це багатогранне мистецьке явище, цінне надбання культури європейських народів. Воно свідчить про тривалі взаємозв’язки між сусідніми етносами, про спільність історичного розвитку, про суспільно-політичні та особливості господарювання, а також віддзеркалює естетичні потреби людей, які користувалися тканими виробами. Саме тому об’єктом міжнародного міждисциплінарного дослідження литовських та українських вчених став етнографічний текстиль, його технічні та орнаментальні характеристики.

Мета статті: висвітлити особливості двосторонньої співпраці вчених Каунаського технологічного університету та Інституту народознавства НАН України у вивченні етнографічного текстилю, виділити основні етапи реалізації НДР, способи презентації отриманих результатів та перспективи їхнього практичного використання відповідно до суспільно-політичних запитів сьогодення. Основними методами в написанні статті стали структуризація, екстраполяція та інтерполяція, які також відіграли ключову роль у вивченні взаємозв’язків між українськими та литовськими текстильними виробами.

Дослідження етнографічного текстилю України та Литви вчені обох країн проводили в межах двох міжнародних міждисциплінарних науково-дослідних проєктів «Орнаментика етнографічного текстилю Західної України та Литви: універсальні й унікальні параметри» (2018—2019) та «Унікальні технології етнографічного текстилю: досвід збереження в Західній Україна та Литві» (2022—2023). В роботі науковців виділяємо декілька етапів, пов’язаних зі збором інформації, її опрацюванням, інтерпретацією, презентацією та пошуками шляхів практичного використання, одним з яких стало відкриття виставки литовських та українських рушників «Тчи, сестричко, рушники» в Музеї народного побуту Литви (2023). В межах дослідження вчені опрацювали пам’ятки у п’яти литовських та 10 українських музеях, понад 20 наукових статей, дві з яких — у виданні, індексованому в міжнародній базі даних Web of Science, взяли участь у 14 двосторонніх семінарах, презентували результати дослідження на 25 конференціях в Литві, Польщі, Латвії, Хорватії та Україні.

Співпраця литовських та українських вчених у дослідженні етнографічного текстилю протягом 2017—2025 рр. довела ефективність міжнародних міждисциплінарних проєктів у галузі вивчення традиційного мистецтва, які сприяють розширенню географічних меж досліджень та популяризації наукового доробку вчених на батьківщині та за кордоном.

Ключові слова: Литва, Україна, дослідження, етнографічний текстиль, орнамент, ткацтво, плетіння.

Список використаних джерел

  • 1. Федорчук О., Куцир Т., Кумпікайтє Е., Мілашенє Д., Ненартавічютє Е. У пошуках етномистецької ідентичності: українсько-литовські студії (зустріч перша). Народознавчі зошити. 2018. № 2 (140). С. 333—338. DOI: https://doi.org/10.15407/nz2018.02.333.
  • 2. Федорчук О., Никорак О., Кумпікайтє Е., Міашенє Д., Ненартавічютє Е. У пошуках етномистецької ідентичності: українсько-литовські студії (зустріч друга). Народознавчі зошити. 2019. № 1 (145). С. 20—28. DOI: https://doi.org/10.15407/nz2019.01.020.
  • 3. Герус Л., Куцир Т. Фахові студії українсько-литовсь­кого етнографічного текстилю (до 75-річчя Олени Іванівни Никорак). Народознавчі зошити. 2023. № 3 (171).  С. 731—741. DOI: https://doi.org/10.15407/ nz2023.03.731.
  • 4. Nykorak O., Herus L., Kutsyr T., Kumpikaitė E., Mila­šienė D., Rukuižienė Ћ. The Study of Ukrainian and Lithuanian Ethnographic Textile: the Experience of Bila­terian Cooperation. IInd International Conference «Open Science and Innovation in Ukraine 2023». Open Science and Innovation, 2024. P. 71—75. DOI: 10.2174/978­9815256956124010023.
  • 5. Никорак О., Куцир Т., Кумпікайтє Е, Мілашенє Д., Рукуйженє Ж., Ненартавічютє Е. Західноукраїнські та литовські покривала: паралелі етномистецької традиції декору. Народознавчі зошити. 2020. № 1 (151). С. 60—92. DOI: https://doi.org/10.15407/nz2020. 01.060.
  • 6. Никорак О., Куцир Т. Багаторемізні західноукраїнські та литовські покривала: етномистецькі паралелі. Народознавчі зошити. 2022. № 6 (168). С. 1150—1163. DOI: https://doi.org/10.15407/nz2022.06.1367.
  • 7. Herus L., Kumpikaitė E., Kozakevych O., Kutsyr T., Milašienė D., Nenartavičiūtė E., Nykorak O., Rukuižie­nė Ž. Comparable Analysis of the Ornamentation of Folk Bedspreads of the Western Part of Ukraine and Lithuania. Fibres & Textiles in Eastern Europe. 2024. № 32 (2). P. 41—50. DOI: 10.2478/ftee-2024-0016.
  • 8. Nykorak O., Kumpikaitė E., Herus L., Nenartavičiūtė E., Kozakevych O., Rukuižienė Z., Kutsyr T. Pramonės inžinerija 2019: jaunųjų mokslininkų konferencijos praneši­mų medžiaga = international young scientists conference: notification material, May 17, 2019. Kaunas: KTU, 2019. P. 124—129. DOI: 10.5755/e01.2538-6727. 2019.
  • 9. Никорак О., Кумпікайтє Е., Мілашенє Д., Рукуйженє Ж. Традиційні рушники Західної України і Литви: спільні та відмінні риси декору. Народознавчі зошити. 2023. № 3 (171). С. 742—776. DOI: https://doi.org/10.15407/nz2023.03.742.
  • 10. Куцир Т., Мілашенє Д., Рукуйженє Ж. Вишивка у традиційних тканих рушниках західної частини України та Литви: порівняльний аспект. Народознавчі зошити. 2023. № 3 (171). С. 792—804. DOI: https://doi.org/10.15407/nz2023.03.792.
  • 11. Kumpikaitė E., Nykorak O., Nenartavičiūtė E., Herus L., Kutsyr T., Milašienė D., Kozakevych O., Rukuižienė Ћ. Comparative Analysis of Western Ukrainian and Lithuanian Folk Towels. Fibres & Textiles in Eastern Europe. 2023. № 2 (31). Р. 26—38. DOI: 10.2478/ftee-2023-0013.
  • 12. Никорак О., Герус Л., Куцир Т. Узорноткані пояси Західної України і Литви: техніки, орнаментика, функції. Народознавчі зошити. 2022. № 5 (167). С. 1147—1163. DOI: https://doi.org/10.15407/.
  • 13. Kozakewycz O. Pasy plecione w tradycyjnych strojach ludowych ukraiсcow i litwinow: techniki wytwarzania, tra­dy­cje, rekonstrukcja. Актуальні питання гуманітарних наук: міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Дрогобич: Видавничий дім «Гельветика», 2022. Вип. 55. Том 2. С. 39—45. DOI: https://doi.org/10.24919/2308-4863/55-2-6.
  • 14. Никорак О. Куцир Т. Узорноткані жіночі сорочки за­хідної частини України та Литви: порівняльний аспект. Народознавчі зошити. 2023. № 5 (173). С. 1348—1353. DOI: https://doi.org/10.15407/nz2023.06.1348.
  • 15. Никорак О., Герус Л., Куцир Т. Технології виготовлення литовських традиційних узорнотканих фартухів. Народознавчі зошити. Народознавчі зошити. 2023. № 6 (174). С. 1333—1347. DOI: https://doi.org/ 10.15407/nz2023.06.1333.
  • 16. Герус Л., Кумпікайте Е., Ненартавічютє Е. Функції рушника: порівняльний аналіз української та литовської традицій. Народознавчі зошити. 2023. № 3 (171). С. 777—791. DOI: https://doi.org/10.15407/nz2023. 03.777.
  • 17. Герус Л. Відділ народного мистецтва: 25-ліття діяль­ності. Народознавчі зошити. 2017. № 5 (137). С. 1003—1018. DOI: https://doi.org/10.15407/nz2017. 05.1003.
  • 18. Шпак О. Праця на благо українського мистецтвознавства (До ювілею Олени Іванівни Никорак). Наро­дознавчі зошити. 2018. № 5 (143). С. 1039—1061. DOI: https://doi.org/10.15407/nz2018.05.1039.
  • 19. Rankšluosčiuose — dviejų tautų istorija. 2023-10-10. Kauno diena. URL: https://kauno.diena.lt/naujienos/kaunas/menas-ir-pramogos/ranksluosciuose-dvieju-tautu-istorija-1143200.
Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »