Архів
2018 рік, випуск 1 переглянути»
Народознавчі зошити. 2023. № 5 (173). С. 1151-1330 DOI... переглянути»
2018 рік, випуск 2 переглянути»
2013 рік, випуск 6 переглянути»
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2026. № 2 (188)

Народознавчі зошити. 2026. № 2 (188). С. 482—487

УДК 069:7]:373(477-22):[39:323.1]

DOI https://doi.org/10.15407/nz2026.02.482

  • Received: 11.03.2026
  • Accepted: 20.03.2026
  • Published: 27.04.2026

РОЛЬ СІЛЬСЬКИХ ШКІЛЬНИХ МУЗЕЇВ У ЗБЕРЕЖЕННІ ЕТНІЧНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ

ГЕРУС Людмила

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-5931-3816
  • докторка історичних наук, кандидатка мистецтвознавства,
  • старша наукова співробітниця, завідувачка відділу,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ народного мистецтва,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: ludmilagerus@gmail.com

Анотація. Світовою спільнотою усвідомлено нематеріальну культурну спадщину як самостійний духовний феномен та складову частину людської цивілізації, що має низку найважливіших соціальних функцій. Особливу роль у вирішенні цих завдань виконують практики сільських шкільних музеїв. Незважаючи на тенденції глобалізації постіндустріального суспільства, досі у багатьох українських селах очевидний сталий устрій, збереглося дбайливе ставлення до традицій.

Метою статті є розглянути передумови створення сільських шкільних музеїв, висвітлити напрямки їхньої діяльності, з’ясувати значення історико-краєзнавчої роботи в освітньо-виховній площині, зокрема виявити вплив діяльності шкільних сільських музеїв на усвідомлення молодим поколінням вагомості культурної пам’яті та збереження етнічної ідентичності. Об’єктом дослідження є історичні й культурні передумови формування сільських шкільних музеїв, а предметом — експозиції та артефакти цих музеїв. Джерельну базу складають зібрані авторкою матеріали, які зберігаються в Архіві Інституту народознавства НАН України.

Методологічною основою дослідження є загальнонаукові принципи системності, наукової об’єктивності, що дало змогу здійснити аналіз досліджуваного питання, а також окремих його аспектів.

Ключові слова: етнологія, нематеріальна культурна спадщина, сільський шкільний музей, декоративно-ужиткове мистецтво, експозиція, музейна педагогіка, ідентичність.

Список використаних джерел

  • 1. Text of the Convention for the Safeguarding of the In­tan­gible Cultural Heritage. URL: https://ich.unesco.org/en/convention (дата звернення: 28.02.2026).
  • 2. Архів Інституту народознавства НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Спр. 581б.
  • 3. Архів Інституту народознавства НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Спр. 596б.
  • 4. Архів Інституту народознавства НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Спр. 599а.
  • 5. Архів Інституту народознавства НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 767.
  • 6. Архів Інституту народознавства НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 772.
  • 7. Архів Інституту народознавства НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 784а.
  • 8. Зажинки по духовній ниві Погорілівки: відкриття музею. Буковинське віче. 2004. 19 травня.
  • 9. Шкільний музей історії села Погорілівка — центр краєзнавчої роботи. URL: https://nadoest.com/shki­lenij-muzej-istoriyi-sela-pogorilivka–centr-kraye­znav­choy (дата звернення: 28.02.2026).
  • 10. Герус Л. Збереження нематеріальної культурної спадщини: український досвід. Народознавчі зошити. 2020. № 1 (151). С. 3—14.

читати публікацію»

Наші автори
Павлюк Степан Петрович. Доктор історичних... ознайомитись»
Никорак Олена Іванівна. Старший науковий... ознайомитись»
Кузьменко Оксана Мирославівна старший... ознайомитись»
Івашків Галина. Докторка... ознайомитись»
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »