« 2026. № 2 (188)

Народознавчі зошити. 2026. № 2 (188). С. 548—556

УДК 398:186/.188

DOI https://doi.org/10.15407/

  • Received: 02.03.2026
  • Accepted: 23.03.2026
  • Published: ??.??.2026

ОБРАЗ ПОТОЙБІЧЧЯ (НА МАТЕРІАЛІ ФОЛЬКЛОРНИХ ЗАПИСІВ ВОЛОДИМИРА ГНАТЮКА)

ГНАТІВ Марія

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-1357-5965
  • аспірантка, Львівський національний університет
  • імені Івана Франка, кафедра української
  • фольклористики імені Філарета Колесси,
  • вул. Університетська, 1, 79000, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: humenna_maria@ukr.net

Анотація. У статті зроблено акцент на тому, що в народних уявленнях життя людини не закінчується смертю, а змінює стан існування та часопросторовий діапазон свого перебування, переходячи з однієї субстанції в іншу, де й продовжує своє буття. Для цілісного дослідження кінцевого пункту перебування надтіла зазвичай послуговуються поняттям потойбіччя, адже саме туди, як вважають народні оповідачі, потрапляють душі померлих. Народну картину такого переходу дають фольклорні матеріали В. Гнатюка. Тема потойбіччя загалом недостатньо висвітлена в науці, тим паче крізь призму фольклорних записів В. Гнатюка, що й визначає актуальність дослідження. Із фольклорних матеріалів В. Гнатюка виокремлено концепти раю та пекла, які найчастіше постають через амбівалентність гріха: якщо людина при житті згрішила, то за це має покутувати по смерті, відповідно і потрапляє у наперед визначене для цього місце — пекло; якщо при житті вона була богобоязливою і праведною у своїх ділах, то переходить у місце світле — рай. Побачити потойбіччя можна не лише після смерті, а й уві сні, за умови клінічної смерті чи завмирання.

Об’єктом дослідження є фольклорні матеріали видань В. Гнатюка, а предметом — особливості змалювання потойбіччя у них.

Методологічною основою є використання основних методів, зокрема аналізу, синтезу, узагальнення, аналогії тощо.

Ключові слова: фольклор, завмирання, образ потойбіччя, гріх, рай, пекло, Володимир Гнатюк.

Список використаних джерел

  • 1. Гнатюк В. Галицько-руські народні легенди. Етногра­фічний збірник. 1902. Т. 13. 286 с.
  • 2. Гнатів М. Гріх як дзеркало потойбіччя. Korean Journal of Ukrainian Studies. 2020. № 1. С. 178—193.
  • 3. Ящуржинский Хр. Остатки язычества в погребальных обрядах Малороссии. Этнографическое обозрение. 1898. № 3. С. 93—96.
  • 4. Van-Gennep A. Les rites de passage. Paris, 1909. 288 р.
  • 5. Наумовська О. Інваріантна структура обрядів переходу міжсвіття в науковому осягненні Арнольда Ван Ґеннепа. Вісник Київського національного універси­тету імені Тараса Шевченка. Серія «Літературо­знавство. Мовознавство. Фольклористика. 2022. № 1 (31). С. 51—54.
  • 6. Борисенко В. Обряди життєвого циклу людини. Холмщина і Підляшшя: історико-етнографічне до­сліджен­ня. Відпов. ред. Валентина Борисенко. Київ: Родовід, 1997. С. 280—309.
  • 7. Куліш П. Повне зібрання творів. Наукові праці. Публіцистика. Київ: Критика, 2015. Т. III: Записки о Южной Руси: у 2 кн. Упоряд., комент. Василь Іваш­ків. Кн. 2. 388 с.
  • 8. Кілар А.Поминальні мотиви в календарній обрядовості українців Покуття (на матеріалах із Городенківського та Снятинського районів). Народознавчі зошити. 2017. № 1 (133). С. 233—245.
  • 9. Гузій Р. З народної танатології: карпатознавчі роз­сліди. Львів: Інститут народознавства НАН Укра­їни, 2007. 352 с.
  • 10. Котляревський І.П. Повне зібрання творів. Київ: Нау­кова думка, 1969. 510 с.
  • 11. Куліш П. Повне зібрання творів. Наукові праці. Публіцистика. Київ: Критика, 2015. Т. III: Записки о Южной Руси: у 2 кн. Упоряд., стаття, комент. Василя Івашківа. Кн. 1. 416 с.
  • 12. Етнографічні матеріали з Угорської Руси. Зібрав Во­лодимир Гнатюк. Львів: Накладом Товариства (Наук. тов. ім. Шевченка), 1900. Т. 3. І. Західні угорсько-руські комітати. ІІ. Бач-Бодроґський комітат. ІV. 284 с. (Етнографічний збірник. Т. 9).
  • 13. Гнатюк В. Знадоби до української демонольоґії. Вип. 1. Етнографічний збірник. 1912. Т. 33. 237 с.
  • 14. Гнатюк В. Знадоби до галицько-руської демонольоґії. Етнографічний збірник. 1904. Т. 15. 272 с.
  • 15. Гнатюк В. Знадоби до української демонольоґії. Вип. 2. Етнографічний збірник. 1912. Т. 34. 280 с.
Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »