« 2026. № 2 (188)

Народознавчі зошити. 2026. № 2 (188). С. 557—566

УДК 398.3:27-534.3](477.46-2=161.2)”185/194″:821.161.2-95.09″193″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2026.02.557

  • Received: 06.03.2026
  • Accepted: 24.03.2026
  • Published: 27.04.2026

НАРОДНІ МОЛИТВИ СЕРЕДНЬОГО ПОДНІПРОВ’Я ЗІ ЗВЕНИГОРОДЩИНИ КІНЦЯ ХІХ — ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ У ВИДАННІ АКАДЕМІКА АГАТАНГЕЛА КРИМСЬКОГО

ГУНЧИК Ігор

  • ORCID ID: https://orcid.org/0009-0008-6448-5461
  • кандидат філологічних наук, доцент,
  • Львівський національний університет імені Івана Франка,
  • кафедра української фольклористики імені академіка Філарета Колесси,
  • вул. Університетська, 1, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: hunchyki@gmail.com

Анотація. У статті вперше осмислено цікавий і своєрідний фольклорно-етнографічний матеріал, основу якого становлять народні молитви зі Звенигородщини. Вони увійшли до маловідомої праці Агатангела Кримського «Звенигородщина. Шевченкова батьківщина з погляду етнографічного та діалектологічного», яка на початку 30-х років ХХ ст. у період «Розстріляного відродження» була заборонена і не видана масовим тиражем. У цьому полягає актуальність дослідження. Метою автора статті було довести, що фольклорна традиція виконання народних молитов здавна існувала та збереглася донедавна не тільки на території інших історико-етнографічних районів Полісся та Південно-Західного регіону, а й на центральних землях України, зокрема серед мешканців Наддніпрянщини. Для цього у статті було реалізовано такі основні завдання: серед усіх матеріалів віднайдено й ідентифіковано 16 фольклорних молитов; ці текстисистематизовані за відповідними тематичними групами (родинно-сімейною, промислово-господарською, лікувально-медичною, індивідуально-охоронною); з’ясована їхня приналежність до певних функціональних різновидів; здійснена типологія міфологічних божественних персонажів за їхньою ієрархією та інше.

Методологічною основою дослідження є загальнонаукові принципи системності, наукової об’єктивності, що дало змогу здійснити аналіз досліджуваного питання, а також окремих його аспектів.

Ключові слова: народна молитва, Звенигорощина, фольклор, Середнє Подніпров’я, міфологічні божественні персонажі, тематична група, функціональний різновид.

Список використаних джерел

  • 1. Гунчик І. Український магічно-сакральний фольклор: структура тексту та особливості функціонування. Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2011. 232 с.
  • 2. Грушевский М.С. Очерк истории Киевской земли от смерти Ярослава до конца XIV столетия. Киев: Типография Императорского университета Св. Владимира, 1891.
  • 3. Кирчів Р. Етнографічне районування України. Укра­їнсь­ке народознавство. Ред. С.П. Павлюка. Львів: Фенікс, 1994. 608 с.
  • 4. Пономарьов А.П. Українська етнографія. Київ: Ли­бідь, 1994. 320 с.
  • 5. Кримський А.Ю. Звенигородщина. Шевченкова бать­ків­щина з погляду етнографічного та діалек­то­логічного. Відтворення з авторського макету 1930 р., авт. передмови А.Ю. Чабан. Черкаси: Вертикаль, 2009. 438 с.
  • 6. Англо-українська паралельна Біблія. Український переклад І. Огієнка. Українське біблійне товариство, 2011. 2294 с.
  • 7. Туптало Дмитро. Житія святих. Переклав Валерій Шевчук. Львів: Свічадо, 2008. Т. 2. Жовтень.
  • 8. Туптало Дмитро. Житія святих. Переклав Валерій Шевчук. Львів: Свічадо, 2007. Т. 4. Грудень.
  • 9. Туптало Дмитро. Житія святих. Переклав Валерій Шевчук. Львів: Свічадо, 2007. Т. 3. Листопад.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »