« 2026. № 2 (188)

Народознавчі зошити. 2026. № 2 (188). С. 567—574

УДК 811.161.2’373.7:39:929 Донцов

DOI https://doi.org/10.15407/

  • Received: 10.03.2026
  • Accepted: 27.03.2026
  • Published: 27.04.2026

НАРОДОЗНАВЧІ ДОМІНАНТИЯК ВИЯВ МОВНОЇ СВІДОМОСТИ ДМИТРА ДОНЦОВА(КРІЗЬ ПРИЗМУ ТРАНСФОРМОВАНИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ)          

МИКИТЮК Оксана

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-3922-4610
  • докторка філологічних наук, доцентка, Національний
  • університет «Львівська політехніка», катедра української мови,
  • вул. С. Бандери, 12, 79013, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: MykytyukStek@ukr.net

Анотація. У статті проаналізовано народознавчі домінанти дискурсу мовної особистости Дмитра Донцова крізь призму трансформованих фразеологізмів. Основну увагу присвячено дискурсивній практиці політика, що дає можливість відтворити його фонові знання та мовну свідомість, що у висліді формують мовну картину світу. Мета роботи полягає в аналізові українських фразеологізмів, які політик переносить до ідеологічних тестів або модифікує їх різними способами. Основними завданнями дослідження є: а) аналіз самобутніх фразеологізмів в мисленнєвій практиці Д. Донцова; б) показ трансформування значення фразеологізму в політичному дискурсі. Методологія дослідження — це синтез загальнонаукових(історіографічного, культурно-історичного аналізу, спостереження, систематизації та ін.) і спеціальних лінгвістичних методів (компонентного, конструктивного, контекстуального, дискурсивного та лінгвопсихобіографічного аналізу).

Результати. Доведено, що фразеологізоване мислення, майстерність і непересічну мовотворчість Д. Донцова демонструють трансформовані фразеологізми, що побудовані на основі а) зміни компонентів (без зміни значення); б) зміни компонентів та додавання нових слів (розширення значення); в) контамінації. Проілюстровано, що трансформовані фразеологізми в політичному дискурсі Д. Донцова є наслідком його креативности й емоційно-образного осмислення певної політичної ситуації. Знання української історії, літератури та культури стали базою для формування українського мовного коду, який засвідчують тексти політика.

Ключові слова: мовна особистість, мовна свідомість, народознавча домінанта, політичний дискурс, трансформований фразеологізм, Дмитро Донцов.

Список використаних джерел

  • 1. Сварник Г. До ідейної біографії Дмитра Донцова. Українські проблеми. Київ, 1997. Ч. 1. С. 142—148. URL: https://surl.li/wihqla  
  • 2. Посівнич М. Степан Бандера. Провідник української нації. Київ: Наш Формат. 2023. 288 с.
  • 3. Романченко А.П. Лінгвокреативність мовної особистості: фразеологічні одиниці. Записки з українського мовознавства. Вип. 24. Т. 2. Одеса: Астропринт, 2017. С. 196—204. DOI: https://doi.org/10.18524/ 2414-0627.2017.24.131423
  • 4. Словник мови творчих особистостей України другої половини ХХ — початку ХХІ століття. Наук. ред. Є.А. Карпіловська і З.Г. Козирєва. Київ: Інститут української мови НАН України, 2022. 787 с. URL: https://drive.google.com/file/d/1klVhz­0Ogn2KN­si_wVzQs1k­XdnwRY-_uf/view (да­та звернення: 10.01.2026).
  • 5. Андрейченко О.І. Лексична заміна компонентів фразеологічних одиниць у жанрі політичної дискусії. Учені записки Таврійського нац. ун-ту ім. В.І. Вер­надського. Серія: Філологія. Т. 20 (59). № 6. 2007. С. 158—163. URL: http://sn-philol.cfuv.ru/wp-content/uploads/ 2016/12/andreychenko_24.pdf (дата звернення: 03.09. 2025).
  • 6. Ужченко В.Д. Народження і життя фразеологізму. Київ: Радянська школа, 1988. 279 с.
  • 7. Жуйкова М.В. Динамічні процеси у фразеологічній системі східнослов’янських мов. Луцьк: Вежа, 2007. 416 с.
  • 8. Gadacz J., Golda P. Innovazioni fraseologiche nei titoli della stampa italiana: una classificazione dei motivi delle innovazioni fraseologiche. Neophilologica. Katowice: University of Silesia Press, 2020. T. 32. S. 280—302. DOI: http://doi.org/10.31261/NEO.2020.32.15
  • 9. Поворознюк С. Фразеологічні засоби експлікації оцінки в публіцистичному дискурсі Михайла Грушевського. Лінгвостилістичні студії: науковий жур­нал. Луцьк: Східноєвропейський національний університет ім. Лесі Українки, 2017. Вип. 6. С. 157—168.
  • 10. Кондратенко Н. Трансформація фразеологізмів в українському медіадискурсі як реалізація ігрової комунікативної стратегії. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Філологія. Ужгород, 2020. Вип. 44. Т. 2. С. 468—473. DOI: 10.24144/2663-6840/ 2020.2(44).468—473
  • 11. Глуховцева І.Я. Словник модифікованих стійких сполучень слів в узусі кінця ХХ — початку ХХІ сто­ліття. Луганськ: Луганський національний університет ім. Т. Шевченка. 2013. 328 с.
  • 12. Ткаченко О.Б. Мова і національна ментальність (Спроба сучасного синтезу). Київ: Грамота, 2006. 240 с.
  • 13. Селіванова О.О. Лінгвістична енциклопедія. Полтава: Довкілля-К, 2011. 844 с.
  • 14. Микитюк О. Щастя — бути сильним. Афоризми та сентенції Дмитра Донцова. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2021. 392 с.
  • 15. Дюськіна А.П. Фразеологізми в аспекті когнітивного підходу. Лінгвістичні дослідження: збірник наукових праць. Харків: Харківський національний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди, 2014. Вип. 37. С. 14—17.
  • 16. Лященко О. Роль фразеологізмів у реалізації прагматичної функції публіцистичного тексту. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Філологія (мовознавство). Збірник наукових праць. Вінниця: Планер, 2014. Вип. 20. С. 113—118. 17.       Jovanovič-Mihaylov V., Marcol-Cacoс L. Phraseological units with a somatic component heart in Croatian and Italian — a comparative study. Neophilologica. Katowice: University of Silesia Press, 2021. T. 33. S. 292—305. DOI: https://doi.org/10.31261/NEO.2021.33.04.
Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »