« 2026. № 2 (188)

Народознавчі зошити. 2026. № 2 (188). С. 575—580

УДК 398.332.39:271.2-564.17-312.47](477)”192/20″

DOI https://doi.org/10.15407/

  • Received: 10.03.2026
  • Accepted: 23.03.2026
  • Published: ??.??.2026

СВЯТО ВВЕДЕННЯ. САКРАЛЬНИЙ ПОЧАТОК ЗИМОВОГО ЦИКЛУ В КАЛЕНДАРНІЙ ОБРЯДОВОСТІ УКРАЇНЦІВ

ДЯКІВ Володимир

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9513-4364
  • кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник,
  • Інститут народознавства НАН України, відділ етнології сучасности,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна;
  • доцент, Національний університет «Львівська політехніка»,
  • катедра української мови Інституту гуманітарних та соціальних наук,
  • вул. С. Бандери 12, 79013, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: d.v.m.1029@gmail.com

Анотація. Актуальність дослідження полягає в потребі аналізу народно-релігійних вірувань та уявлень українців, по­в’язаних з передріздвяно-новорічним часом у народному календарі.

Об’єкт дослідження становлять народні календарні обряди українців, які стосуються свята Введення. Конкретні вияви народної християнської релігійності в цих обрядах є предметом дослідження.

У територіальному та хронологічному аспектах у статті увагу зосереджено, в основному, на охопленні етнографічних регіонів України в першій половині XIX — 20-х рр. XXI століття.

Метою дослідження є окреслити характерні для свята Введення (властиво, для традиційного ранньозимового періоду) народно-релігійні уявлення та вірування, виокремити традиційну основу та модифікаційні зміни, специфіку функціонування ідейно-змістових і структурних складових частин.

Джерельною базою праці стали переважно архівні та польові матеріали, а також наукова література з цієї тематики. У статті при аналізі відповідних матеріалів було застосовано, в основному, порівняльно-типологічний та історично-культурологічний методи, а також до певної міри структурно-типологічний, географічний та інші методи етнології.

Ключові слова: Введення, народна релігійність, календарна обрядовість, традиція, вірування, функціонування.

Список використаних джерел

  • 1. Дяків В. «Земля тоді здвигнеться, повертається літо на зиму»: особливості народної релігійності у святі Здвиження. Народознавчі зошити. 2024. № 1 (175). С. 205—210. DOI: 10.15407/nz2024.01.205.
  • 2. Дяків В. «Полазник» на Введення як відображення народної релігійності в календарній обрядовості укра­їнців. Народознавчі зошити. 2023. № 5 (173). С. 1265—1270. DOI: 10.15407/nz2023.05.1265.
  • 3. Дяків В. Від Покрови до Введення: специфіка народної релігійности українців у контексті передумов перед­різдвяного періоду. Народознавчі зошити. 2025. № 1 (181). С. 84—94. DOI: 10.15407/nz2025.01.084.
  • 4. Дяків В. Від Введення до Різдва: структура та зміст народної релігійности українців передріздвяно-новорічного періоду. Мовознавча спадщина Левка Полюги: традиції та перспективи (до 95-річчя від дня народження): тези доповідей міжнародної наукової конференції (Львів, 20—21 листопада 2025 р.). Львів, 2025. С. 81.
  • 5. Народні звичаї та обряди з околиць над Збручем, описані Ігнатієм Гальком. Ч. 2. Львів, 1862. 57 с.
  • 6. Петрушевич А.С. Загальноруський щоденник церковних, народних, сімейних свят і господарських занять, прикмет і ворожінь. Львів, 1866. 100 с.
  • 7. Франко І. Народний календар. Етнографічний збірник. 1898. Т. 5. С. 203—210.
  • 8. Зубрицький М. Народний календар, народні звичаї і повірки, прив’язані до днів в тиждни і до рокових свят (записані у Мшанці, Староміського повіту і по сусідніх селах). Материяли до українсько-руської етнольоґії. 1900. Т. 3. С. 33—60.
  • 9. Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні: у 5 т. Т. 5: Осінній цикль. Вінніпеґ; Торонто, 1963. 288 с.
  • 10. Воропай О. Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис. Т. 1. Ч. 1: Зима. Мюнхен: Українське видавництво, 1958. С. 7—136.
  • 11. Скуратівський В. Дідух: свята українського народу. Київ: Освіта, 1995. 271 с.
  • 12. Грушевський М. Історія української літератури: у 6 т., 9 кн. Т. 1. Київ, 1993. 392 с.
  • 13. Дикарів М. Народний калєндар Валуйського повіту (Борисівської волости) у Вороніжщині. Материяли до українсько-руської етнольоґії. 1905. Т. 6. С. 114—204.
  • 14. Радович Р. Поліський «Посвіт» (технологічний і куль­турно-генетичний аспекти). Народознавчі зошити. 2012. № 5 (107). С. 799—817.
  • 15. Курочкін О. Святковий рік українців (від давнини до сучасності). Біла Церква, 2014. 392 с.
  • 16. Стішова Н. Українські календарні свята осіннього циклу. Київ, 2017. 240 с.
Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »