НА СТОРОЖІ СЛОВА | Народознавчі Зошити

« 2026. № 3 (189)

Народознавчі зошити. 2026. № 3 (189). С. 885—889

УДК 7.01:001.81/.82:[001.38:174]

НА СТОРОЖІ СЛОВА: ЧИ ВИЖИВЕ ЖАНР РЕЦЕНЗІЇ ПІСЛЯ «ГАЛОЧОК У БОКСАХ»? (Розмисли над двотомником Михайла Селівачова «Службові роздуми мистецтвознавця»)

БОЛЮК Олег

ORCID ID: https://orcid.org/000000028292202X
доктор мистецтвознавства,
член Національної спілки художників України,
Національної спілки архітекторів України,
Наукового товариства Шевченка,
Stowarzyszenia Historyków Sztuki,
International Association of Art at UNESCO,
старший науковий співробітник, Інститут народознавства
НАН України, відділ народного мистецтва,
проспект Свободи, 15, 79000, Львів, Україна,
Контакти: e-mail: oleh.bolyuk@gmail.com

Анотація. Актуальність теми зумовлена кризою жанру наукової критики через надмірну бюрократизацію, формалізацію та уніфікацію академічної звітності («проставляння галочок»). Метою статті є аналіз та теоретичне осмислення двотомного видання Михайла Селівачова «Службові роздуми мистецтвознавця» як унікального прецеденту ревіталізації та збереження деонтологічних засад жанру рецензії. Джерельну основу дослідження становить двотомне видання М. Селівачова «Службові роздуми мистецтвознавця» (вибрані рецензії, відгуки, експертні висновки за період кінця 1990х — 2020х років), передмова наукового редактора проф. А. Пучкова, а також архівні матеріали автора рецензії, пов’язані з науковим опонуванням ювіляру. Методологічною основою роботи: принципи системного та структурнофункціонального аналізу, текстологічний метод, компаративний підхід, метод мистецтвознавчої деонтології та естетикоконтекстуальний аналіз для інтерпретації авторської моделі критики. Об’єкт дослідження — масив доробку М. Селівачова, представлений у його фундаментальній двотомній праці. Предмет дослідження: жанрові, стилістичні, етикодеонтологічні та архітектонічні особливості рецензій М. Селівачова, художньотехнічні параметри оформлення видання.

Ключові слова: Михайло Селівачов, рецензія, мистецтвознавча деонтологія, наукова етика, академічний дискурс, архітектоніка книги, книжкове оформлення, «Народознавчі зошити».

Список використаних джерел

1. Селівачов М. Службові роздуми мистецтвознавця. Частина перша: Відблиски дисертацій у відгуках опонента. НьюЙорк: Алмаз, 2023. 592 с.
2. Селівачов М. Службові роздуми мистецтвознавця. Частина друга: Вибрані рецензії на книги, періодику, статті й інше. НьюЙорк: Алмаз, 2024. 600 с.

Наші автори

Радович Роман Богданович. Науковий... ознайомитись»

Никорак Олена Іванівна. Старший науковий... ознайомитись»

Яців Роман. Доктор історичних наук,... ознайомитись»

Івашків Галина. Докторка... ознайомитись»

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »