« 2026. № 3 (189)

Народознавчі зошити. 2026. № 3 (189). С. 876—884

УДК [784.7:780.614.13 (477)] [398:8]

НЕВМИРУЩІСТЬ КОБЗАРСТВА: ТРИВАННЯ ПІСЕННОЇ ТРАДИЦІЇ

КУЗЬМЕНКО Оксана

• ORCID ID: https://orcid.org/0000­0002­0512­0388
• докторка філологічних наук, старша наукова співробітниця,
• провідна наукова співробітниця, Інститут народознавства
• НАН України, відділ соціальної антропології,
• проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
• Контакти: е­mail: kuzmenko.oksana@gmail.com

Анотація. Стаття присвячена феномену капели бандуристів «Заспів» при Львівському політехнічному інституті, яка виникла у 1949 році під керівництвом Олега Гасюка (1922—2002), її винятковому суспільно­історичному значенню у вихованні української національної самосвідомості в умовах домінуючого дискурсу колоніальної влади й відсутності національної державності.

Мета статті — культурно­антропологічний аналіз особливостей процесу формування та становлення ансамблю «Заспів», враховуючи різні історичні етапи діяльності, репертуар та життєві траєкторії учасників колективу.

Актуальність теми зумовлена публікацією науково­популярної книги «Відлуння “ЗАСПІВУ”: матеріали з історії творчої діяльності ансамблю бандуристів Львівської політехніки», упорядники Д.Б. Ковальчук, о. Т.Б. Жеплинський [1].

Об’єктом дослідження є мистецька діяльність студентського ансамблю бандуристів від 1950­х до початку 2000­х рр., його світоглядні засади, передумови структурних змін.

Предмет дослідження — соціокультурний аспект виконавської діяльності ансамблю бандуристів «Заспів» середини ХХ ст., його роль у збереженні й розвитку фольклорних традицій кобзарства у несприятливих умовах колоніального режиму сталінського та брежнєвського періодів, та значення у формуванні національно­патріотичного середовища.

Джерельну базу дослідження становлять опубліковані матеріали, подані в чотирьох основних розділах книги. Методологічною основою статті є методи історичної антропології, критичної генеалогії, принцип типології.

Ключові слова: ансамбль, бандурне мистецтво, виконавство, світогляд, фольклор, кобзарська традиція, фейклор, дискурс влади, ГУЛАГ.

Список використаних джерел

• 1. «Відлуння «ЗАСПІВУ»: матеріали з історії творчої діяльності ансамблю бандуристів Львівської полі­тех­ніки. Упоряд. Д.Б. Ковальчук, о. Т.Б. Же­плин­ський. Львів: Видавництво Львівська полі­техніка, 2026. 220 с.: іл.
• 2. Дмитренко М. Жеплинський Богдан Михайлович. Укра­їнська фольклористична енциклопедія. За наук. ред. Г. Скрипник. Київ: Вид­ня ІМФЕ, 2019. С. 315.
• 3. Творці різдвяних звізд. Упоряд. Д. Ковальчук, Б. Новак, Н. Дзвоник, Ю. Гризлюк. Львів: Растр­7, 2021. 432 с.: іл.
• 4. Ковальчук Д, Яворівська забавка і шопка. Яворівщина. 2023. № 25 (3043). С. 4.
• 5. Творці страсних калатал, бил і деркачів. Автори­упоряд. Д. Ковальчук, Б. Новак, Н. Дзвоник, М. Ковальчук. Львів: Растр­7, 2024. 240 с.: іл.
• 6. Федорняк Н.Б., Вишневська С.В., Шевченко Н.С. Українська естрадна пісня у сучасному репертуарі ансамблю бандуристів. Південноукраїнські мистецькі студії. 2026. Вип. 2 (13). С. 226—235. DOI: https://doi.org/10.24195/artstudies.2026­2.34.
• 7. Україна отримала визнання. URL: https://mincult.gov.ua/news/ukrayina­otrymala­vyznannya­programy­z­ohorony­kobzarsko­lirnyczkoyi­tradycziyi­na­svito­vomu­rivni/ (дата звернення: 10.05.2026).
• 8. Меморіальний музей тоталітарних режимів. Фото з архіву Івана Губки (інв. № ТТ КН­2273/ФТ­579. URL: https://museumterror.com/fund/item/5689/ (да­та звернення: 19.06.2026).
• 9. Лісняк І. Академічне бандурне мистецтво України кінця ХХ — початку XXI століття. Київ: ІМФЕ ім. М. Рильського НАН України, 2019. 254 с. + іл.
• 10. Хома Д. «Відлуння “Заспіву”» — книга про ансамбль, що пережив десятиліття. URL: https://lpnu.ua/news/vidlunnia­zaspivu­knyha­pro­ansambl­shcho­perezhyv­desiatylittia (дата звернення: 14.05. 2026).
• 11. Дутчак В., Карась Г. Естрадні виміри сучасного бандурного мистецтва. Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. 2023. Вип. 44. С. 110—117. DOI: https://doi.org/10.35619/ucpm.vi44.610.