Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2026. № 3 (189)

Народознавчі зошити. 2026. № 3 (189). С. 885—889

УДК 7.01:001.81/.82:[001.38:174]

НА СТОРОЖІ СЛОВА: ЧИ ВИЖИВЕ ЖАНР РЕЦЕНЗІЇ ПІСЛЯ «ГАЛОЧОК У БОКСАХ»? (Розмисли над двотомником Михайла Селівачова «Службові роздуми мистецтвознавця»)

БОЛЮК Олег

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000­0002­8292­202X
  • доктор мистецтвознавства,
  • член Національної спілки художників України,
  • Національної спілки архітекторів України,
  • Наукового товариства Шевченка,
  • Stowarzyszenia Historyków Sztuki,
  • International Association of Art at UNESCO,
  • старший науковий співробітник, Інститут народознавства
  • НАН України, відділ народного мистецтва,
  • проспект Свободи, 15, 79000, Львів, Україна,
  • Контакти: e­-mail: oleh.bolyuk@gmail.com

Анотація. Актуальність теми зумовлена кризою жанру наукової критики через надмірну бюрократизацію, формалізацію та уніфікацію академічної звітності («проставляння галочок»). Метою статті є аналіз та теоретичне осмислення двотомного видання Михайла Селівачова «Службові роздуми мистецтвознавця» як унікального прецеденту ревіталізації та збереження деонтологічних засад жанру рецензії. Джерельну основу дослідження становить двотомне видання М. Селівачова «Службові роздуми мистецтвознавця» (вибрані рецензії, відгуки, експертні висновки за період кінця 1990­х — 2020­х років), передмова наукового редактора проф. А. Пучкова, а також архівні матеріали автора рецензії, пов’язані з науковим опонуванням ювіляру. Методологічною основою роботи: принципи системного та структурно­функціонального аналізу, текстологічний метод, компаративний підхід, метод мистецтвознавчої деонтології та естетико­контекстуальний аналіз для інтерпретації авторської моделі критики. Об’єкт дослідження — масив доробку М. Селівачова, представлений у його фундаментальній двотомній праці. Предмет дослідження: жанрові, стилістичні, етико­деонтологічні та архітектонічні особливості рецензій М. Селівачова, художньо­технічні параметри оформлення видання.

Ключові слова: Михайло Селівачов, рецензія, мистецтвознавча деонтологія, наукова етика, академічний дискурс, архітектоніка книги, книжкове оформлення, «Народознавчі зошити».

Список використаних джерел

  • 1. Селівачов М. Службові роздуми мистецтвознавця. Частина перша: Відблиски дисертацій у відгуках опонента. Нью­Йорк: Алмаз, 2023. 592 с.
  • 2. Селівачов М. Службові роздуми мистецтвознавця. Частина друга: Вибрані рецензії на книги, періодику, статті й інше. Нью­Йорк: Алмаз, 2024. 600 с.
Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »