Архів
2019 рік, випуск 5 переглянути»
2015 рік, випуск 1 переглянути»
Народознавчі зошити. 2021. № 2 (158). С. 253–502 DOI... переглянути»
Народознавчі зошити. 2023. № 1 (169). С. 1-270 DOI... переглянути»
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2026. № 3 (189)

Народознавчі зошити. 2026. № 3 (189). С. 885—889

УДК 7.01:001.81/.82:[001.38:174]

DOI https://doi.org/10.15407/nz2026.03.885

НА СТОРОЖІ СЛОВА: ЧИ ВИЖИВЕ ЖАНР РЕЦЕНЗІЇ ПІСЛЯ «ГАЛОЧОК У БОКСАХ»? (Розмисли над двотомником Михайла Селівачова «Службові роздуми мистецтвознавця»)

БОЛЮК Олег

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000­0002­8292­202X
  • доктор мистецтвознавства,
  • член Національної спілки художників України,
  • Національної спілки архітекторів України,
  • Наукового товариства Шевченка,
  • Stowarzyszenia Historyków Sztuki,
  • International Association of Art at UNESCO,
  • старший науковий співробітник, Інститут народознавства
  • НАН України, відділ народного мистецтва,
  • проспект Свободи, 15, 79000, Львів, Україна,
  • Контакти: e­-mail: oleh.bolyuk@gmail.com

Анотація. Актуальність теми зумовлена кризою жанру наукової критики через надмірну бюрократизацію, формалізацію та уніфікацію академічної звітності («проставляння галочок»). Метою статті є аналіз та теоретичне осмислення двотомного видання Михайла Селівачова «Службові роздуми мистецтвознавця» як унікального прецеденту ревіталізації та збереження деонтологічних засад жанру рецензії. Джерельну основу дослідження становить двотомне видання М. Селівачова «Службові роздуми мистецтвознавця» (вибрані рецензії, відгуки, експертні висновки за період кінця 1990­х — 2020­х років), передмова наукового редактора проф. А. Пучкова, а також архівні матеріали автора рецензії, пов’язані з науковим опонуванням ювіляру. Методологічною основою роботи: принципи системного та структурно­функціонального аналізу, текстологічний метод, компаративний підхід, метод мистецтвознавчої деонтології та естетико­контекстуальний аналіз для інтерпретації авторської моделі критики. Об’єкт дослідження — масив доробку М. Селівачова, представлений у його фундаментальній двотомній праці. Предмет дослідження: жанрові, стилістичні, етико­деонтологічні та архітектонічні особливості рецензій М. Селівачова, художньо­технічні параметри оформлення видання.

Ключові слова: Михайло Селівачов, рецензія, мистецтвознавча деонтологія, наукова етика, академічний дискурс, архітектоніка книги, книжкове оформлення, «Народознавчі зошити».

Список використаних джерел

  • 1. Селівачов М. Службові роздуми мистецтвознавця. Частина перша: Відблиски дисертацій у відгуках опонента. Нью­Йорк: Алмаз, 2023. 592 с.
  • 2. Селівачов М. Службові роздуми мистецтвознавця. Частина друга: Вибрані рецензії на книги, періодику, статті й інше. Нью­Йорк: Алмаз, 2024. 600 с.

читати публікацію»

Наші автори
Тарас Ярослав Миколайович. Завідувач... ознайомитись»
Кісь Оксана Романівна. Старша наукова... ознайомитись»
Никорак Олена Іванівна. Старший науковий... ознайомитись»
Радович Роман Богданович. Науковий... ознайомитись»
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »