« 2026. № 5 (191)

Народознавчі зошити. 2026. № 5 (191).  С. 1397—1405

УДК 069.4/.5:39](477.83-25)”18/19″

DOI https://doi.org/10.15407/

  • Received: 23.09.2026
  • Accepted: 28.09.2026
  • Published: ??.??.2026

НАУКОВА РЕКОНСТРУКЦІЯ ЕТНОГРАФІЧНОЇ ЗБІРКИ МУЗЕЮ НТШ У КОНТЕКСТІ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНОГО СПАДКУ ЦІЄЇ ІНСТИТУЦІЇ

КЛІМАШЕВСЬКИЙ Андрій

  • ORCID ID: https://orcid.org/0009-0004-3038-4663
  • кандидат мистецтвознавства, заступник директора з наукової
  • та музейної роботи,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: aklimashewskyi@gmail.com

Анотація. Проаналізовано наукову, культурну, музейну та суспільну цінність найбільшої частини музейного спадку Музею Наукового Товариства ім. Шевченка, а саме — етнографічного зібрання, у контексті виконання грантової програми «Культурно-мистецький загальнонаціональний феномен музейної колекції НТШ у Музеї етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України: концепції та практики суспільної репрезентації» (Реєстраційний номер Проєкту 2025.07/0289) за фінансової підтримки НДФУ.

Метою цієї статті є висвітлити роль етнографічної збірки Музею НТШ як загальнонаціонального феномену українського музейництва кінця ХІХ — першої третини ХХ ст.

Об’єктом дослідження є етнографічне зібрання пам’яток Музею НТШ, представлене у фондових збірках та експозиції МЕХП ІН НАНУ.

Предметом дослідження є аналіз культурно-суспільного значення етнографічної колекції, зібраної Товариством.

Методологія дослідження базується на комплексному залученні різних наукових методів, принципів і концепцій.

Ключові слова: Музей НТШ, МЕХП ІН НАНУ, наукова реконструкція, Наукове Товариство ім. Шевченка, етнографічне зібрання, музейний простір, писанка.

Список використаних джерел

  • 1. Витанович І. Історія українських земель під Австрією й Угорщиною в рр. 1772—1918. Енциклопедія українознавства: в 2 т. Ред.: В. Кубійович, З. Кузеля. Т. 1. Мюнхен; Нью Йорк: НТШ; Молоде життя, 1949. С. 484—489.
  • 2. Дубровський В. Музеї і пам’ятки культури й природи на Україні. Енциклопедія українознавства: в 2 т. Ред.: В. Кубійович, З. Кузеля. Т. 1. Мюнхен; Нью Йорк: НТШ; Молоде життя, 1949. С. 1018—1027.
  • 3. Кушнір В. Музей Наукового товариства ім. Шевченка (1892—1940 рр.). Львів: Інститут народознавства НАН України, 2021. 192 с.
  • 4. Свєнціцький І. Україна. Музейництво. Українська загальна енциклопедія: в 3-х т. Під редакцією І. Граковського. Том 3. Львів; Станіславів; Коломия: Союзна друкарня, 1933. С. 518—521.
  • 5. Гнатюк В. Наукове Товариство імени Шевченка. З нагоди 50-ліття його заснування (1873—1923). Львів: Друкарня Товариства Шевченка, 1923.
  • 6. Скрипник Г. Зародження українського музейництва, музеї наукових установ та товариств. Історія української культури: у 5-ти т. Том 4. Книга 1. Українська культура XIX ст. Київ: Наукова думка, 2008. С. 883—968.
  • 7. Голубець М., Лепкий Л. Провідник по Львові. ІІ-ге видання, вид. уточнене. Інститут народознавства НАН України. Львів, 2024. С. 193.
  • 8. Арсенич П. Народознавство Володимира Шухевича. Передмова до репринтного видання «Гуцульщина» В. Шухевича 1899 року. Верховина: ПрутПринт, 1997. С. 3—12.
  • 9. Клімашевський А. Концептуальні і методологічні засади проєкту «Українська писанка в європейському культурному просторі». Народознавчі зошити. 2024. № 5. С. 1308—1316. DOI: https://doi.org/10.15407/nz2024.05.1308.
  • 10. Вітовец Ульріке. Інвентаризація і оцифровування музейної культурної спадщини на прикладі землі Нижня Австрія. Сучасний музей: між скарбницею та підприємством. Матеріали Міжнародної конференції 8—10 жовтня 2006 р. в м. Чернівці. Львів: вид-во ВНТЛКласика, 2008. С. 82.
Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »