« 2026. № 5 (191)

Народознавчі зошити. 2026. № 5 (191).  С. 1406—1414

УДК 069.51:39](477.83/.86)”1920/1930″

DOI https://doi.org/10.15407/

• Received: 10.09.2026
• Accepted: 25.09.2026
• Published: ??.??.2026

ЕТНОГРАФІЧНІ МАТЕРІАЛИ ТА ЕТНОГРАФІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ У ЛОКАЛЬНИХ УКРАЇНСЬКИХ МУЗЕЯХ ГАЛИЧИНИ 1920—1930-х РОКІВ, КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНИЙ МУЗЕЙ НТШ

КУШНІР Віталій

• ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-8809-0108
• кандидат історичних наук, старший науковий співробітник,
• Музей етнографії та художнього промислу;
• Інститут народознавства НАН України,
• проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
• Контакти: e-mail: vitaliy_val@ukr.net

Анотація. У період між двома світовими війнами помітним феноменом культурного та суспільного життя української спільноти Галичини стали українські краєзнавчі товариства та музеї, створені ними у малих містах краю. Важливим напрямком їхньої збирацької, просвітницької та популяризаторської роботи була традиційна народна культура. Окремі місцеві музеї також проводили дослідження етнографічного та фольклористичного характеру. Продемонстровано, що, поряд з археологією, етнографія стала помітною складовою співпраці Культурно-історичного музею НТШ та окремих локальних українських музеїв. Робота у цій галузі музейництва також неодноразово ставала предметом обговорення на з’їздах українських музейників Галичини, сприяла координації діяльності та консолідації українського музейництва західних українських теренів.

Метою роботи є визначення основних кількісних та якісних характеристик роботи локальних українських музеїв у галузі етнографії, а також висвітлення їхньої взаємодії у цій сфері з Культурно-історичним музеєм НТШ. Методологічну основу роботи формує комплекс принципів і методів музеєзнавства та історичних досліджень, зокрема принцип історизму, порівняльний метод, метод типологізації. Складовою методичного комплексу роботи є також критичний аналіз використаних джерел. Хронологічні рамки роботи охоплюють період 1920—1930-х років, коли на території Галичини сформувалася та розвивалася мережа українських краєзнавчих музеїв.

Ключові слова: Культурно-історичний музей НТШ, етнографія, етнографічні збірки, локальні музеї, музейні з’їзди.

Список використаних джерел

• 1. Ткачук Я. Музейник з Коломиї. Народне мистецтво. 2009. № 1—2. С. 14—17.
• 2. Кобринський В. Спомини гуцульського музейника. Пам’ятки України: історія та культура. Київ, 1998. № 1. С. 84—89.
• 3. Кобринська М. Український народний музей «Гуцульщина» ім. о. Й. Кобринського в Коломиї. «Над Прутом у лузі…». Коломия в спогадах. Торонто: Срібна сурма, 1962. С. 283—284.
• 4. Горняткевич В. Сторінки історії музею «Бойківщина» у Самборі. Бойківщина: Науковий збірник. Т. 1. Дрогобич, 2002. C. 107—112.
• 5. Козакевич О. Музей товариства «Лемківщина в Сяноці»: передумови створення. Народознавчі зошити. Львів, 2022. № 1 (163). С. 51—56. DOI: https://doi.org/10.15407/nz2022.01.050
• 6. Сидор О. Лев Гец і музей «Лемківщина» в Сяноці. Пам’ятки України. Київ, 1995. № 3. С. 153—158.
• 7. Заброварний С. Музей «Стривігор» в Перемишлі. Варшавські українознавчі зошити. Вип. 1. Зош. 1. Варшава, 1989. С. 230—232.
• 8. Козицький А. Українські краєзнавчі музеї Галичини у міжвоєнний період. Вісник Львівського університету. Серія історична. Львів, 1999. Вип. 34. С. 466 — 477.
• 9. Надопта А. Роль громадських, наукових організацій та церкви у формуванні і становленні українського етнографічного музейництва Галичини кінця ХІХ — 30-х рр. ХХ ст. Народознавчі зошити. № 4 (106). Львів, 2012. С. 758—774.
• 10. Парацій В. Музейне життя Бережан в контексті теорії та практики східногалицького музейництва 1920-х—1930-х рр. Збірник праць Тернопільського осередку НТШ. Т. 8. 2013. С. 387—389.
• 11. Др. Михайло Скорик. Бойківські писанки. Літопис Бойківщини. 1934. Ч. 4. С. 20—28.
• 12. Гілевич І. Михайло Скорик — історик, етнолог, фольклорист. Вісник Львівського університету. Серія історична. 2014. Вип. 50. С. 206 — 243.
• 13. Дем’ян Г. Історико-етнографічна діяльність першого бойківського музею. Архіви України. 1970. № 5. С. 28—29.
• 14. Ляшецька О. Дещо по бойківські вишивки. Літопис Бойківщини. Самбір, 1933. Ч. 2. С. 53—61.
• 15. Кушнір В. Культурно-історичний музей НТШ як українська виставкова локація: музейний, мистецький та громадський виміри. Народознавчі зошити. Львів, 2023. № 4 (172). С. 850—857. DOI: https://doi.org/10.15407/nz2023.04.850
• 16. Боднарук І. До історії стрийського музею «Верховина». Т. 2. С. 438—439. Нью-Йорк, 1990.
• 17. Надопта А. Музей «Верховина» в Стрию: досвід збереження, вивчення та популяризації надбань народної культури українців (1932—1939 рр.). Вісник Прикарпатського університету. Історія. 2013. Вип. 23—24. С. 401—406.
• 18. Сілецька Л. Колекція вишивок Ольги Бачинської в Національному музеї у Львові. Народознавчі зошити. Львів, 1999. № 3 (27). С. 360—365.
• 19. Садула І. Ольга Бачинська — «найрозумніша жінка Галичини». URL: https://photo-lviv.in.ua/olha-bachynska-nayrozumnisha-zhinka-halychyny/
• 20. Кушнір В. Західноукраїнські музейні з”їзди 1930-х рр. Народознавчі зошити. Львів, 2003. № 5—6. С. 827—834.
• 21. Королько А. З’їзд українських музейників Галичини в місті Коломия 1938 р. як важливий чинник збереження національної спадщини. Науковий вісник Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича. 2026. № 1. С. 96—105. DOI: https://doi.org/10.31861/hj2026.63.96-105
• 22. Кушнір В. Музей Наукового товариства ім. Шевченка (1892—1940 рр.). Львів, 2021. 192 с.
• 23. Інвентарна книга музею НТШ. № IX.