« 2026. № 5 (191)

Народознавчі зошити. 2026. № 5 (191).  С. 1415—1422

УДК 069.5:739.7 (477.8)”18/19″

DOI https://doi.org/10.15407/

  • Received: 06.08.2026
  • Accepted: 15.09.2026
  • Published: ??.??.2026

ГУЦУЛЬСЬКА ЗБРОЯ У ЗБІРЦІ МУЗЕЮ НТШ: ІСТОРІЯ НАДХОДЖЕННЯ ОКРЕМИХ ЗРАЗКІВ ЗА ДАНИМИ ІНВЕНТАРНИХ КНИГ

КРИВЕНКО Анастасія

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-9353-2919
  • кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ етнології сучасності,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: е-mail: n.d.kryvenko@gmail.com

Анотація. На основі даних інвентарних книг та видання «Хроніка НТШ» у статті здійснено історико-етнографічну й мистецтвознавчу характеристику 5 артефактів з колекції традиційної гуцульської зброї Музею НТШ. Встановлено історію їхнього надходження та окреслено функціональне призначення вогнепальної і холодної зброї у традиційній культурі жителів Гуцульщини ХІХ — початку ХХ століття. Хронологічні межі дослідження охоплюють кінець ХІХ століття — 1940 рік (період активного формування музейної колекції). Методологія базується на комплексному застосуванні джерелознавчого, історико-порівняльного та описового методів.

У роботі наголошено на високій художньо-естетичній, об­рядово-магічній та статусній цінності зразків гуцульської вогнепальної (кріси, пістолі) і холодної зброї (топірці, бартки, келефи). Залучені архівні матеріали дозволили детально висвітлити внесок української інтелігенції, науковців, колекціонерів та працівників музею (зокрема Луки Гарматія, Остапа Мацілинського, Прокопа Гупала, родини Червінських) у порятунок і поповнення збірки. Продемонстровано, як самобутність гуцульських майстрів перетворила суто бойові предмети на вишукані твори декоративно-ужиткового мистецтва, що сьогодні є національним надбанням.

Робота виконувалася за фінансової підтримки Націо­нального фонду досліджень України у рамках проєкту «Куль­турно-мистецький загальнонаціональний феномен музейної колекції Наукового товариства імені Шевченка у Музеї етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України: концепції та практики суспільної репрезентації» (Реєстраційний номер Проєкту 2025.07/0289).

Ключові слова: Музей НТШ, гуцульська зброя, інвентарні книги НТШ, художній метал, пістоль, рушниця, кріс, келеф, бартка, топірець.

Список використаних джерел

  • 1. Гонтар Т. Етнографічні колекції Музею НТШ. З історії Наукового товариства імені Т. Шевченка. Записки Наукового товариства імені Шевченка. Праці секції етнографії та фольклористики. Т. ССХХІІ. 1992. С. 417—427.
  • 2. Кушнір В. Музей Наукового товариства ім. Шевченка. (1892—1940 рр.). Львів: Інститут народознавства НАН України, 2021. 192 с.
  • 3. Інвентарна книга Музею НТШ № XI, № 32485. Архів Інcтитуту народознавства НАН України.
  • 4. Шухевич В. Гуцульщина. Ч. 2. Материяли до україн­сь­ко-руської етнольоґії. Т. IV. Львів, 1901. С. 229—239.
  • 5. Жолтовський П. М. Художній метал. Історичний нарис. Київ: Мистецтво, 1972. 114 с.
  • 6. Cуха Л. Художні металеві вироби українців Східних Карпат ІІ половини ХІХ—ХХ століть. Київ, 1959. 106 с.
  • 7. Соломченко О. Гуцульське народне мистецтво і його майстри. Київ, 1959. 59 с.
  • 8. Станкевич М. Українське художнє дерево. Львів, 2002. С. 413—427.
  • 9. Дядюх-Богатько Н. Мистецтво декорування зброї на Гуцульщині у XVIII—XIX століттях. Львів, 2018. 224 с.
  • 10. Дядюх-Богатько Н. Декоративна зброя на Гуцульщині у XVIII—XIX ст. (історія, типологія). Народна творчість та етнографія. 2008. № 1. C. 31—37.
  • 11. Вітрук В. Гуцульське виробництво з латуні. Український календар. Українське суспільно-культурне товариство в Польщі. Варшава, 1975. С. 304—309.
  • 12. Інвентарна книга Музею НТШ № 6, № 23437. Архів Інституту народознавства НАН України.
  • 13. Інвентарна книга Музею НТШ № 2, № 6762—12803. Архів Інституту народознавства НАН України.
  • 14. Залізняк М. Стан Музея. Хронїка Наукового товариства імени Шевченка у Львові. Ч. 45. Р. 1911. Вип. І: Справозданє за 1910 р. Львів, 1911. С.  58—60.
  • 15. Назаріїв Ол. Справозданє з музея за час від 1 жовтня до 31 грудня [1912] р. Хронїка Наукового товариства імени Шевченка у Львові. Ч. 52. Р. 1912, Вип. ІV: Справозданє за місяцї: вересень — грудень. Львів, 1912. С. 32—36.
  • 16. Назаріїв О. Справозданє з музея за 1912 рік. Хронїка Наукового товариства імени Шевченка у Львові. Ч. 53. Р. 1913. Вип. І: Справозданє за 1912 р. Львів, 1913. С. 53—56.
  • 17. Інвентарна книга Музею НТШ № 9, № 28998. Архів Інституту народознавства НАН України.
  • 18. Черемних Н.М. Мацілинський Остап Євгенович. Енциклопедія Сучасної України. Редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк; НАН України; НТШ. Київ, 2018. URL: https://esu.com.ua/article-67188. DOI: 10.5281/zenodo.19799761 (Дата звернення 04.08.2026).
  • 19. Інвентарна книга Музею НТШ № 7, № 23950. Архів Інституту народознавства НАН України.
  • 20. Паньківський К. Спогади про НТШ. Український історик. 1978. № 4 (60). Нью-Йорк; Торонто; Мюнхен. С. 94—100.
  • 21. Різун Н. Збірка клепсидр Бібліотеки Наукового товариства імені Шевченка у Львові. Записки Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника. 2023. Вип. 15. С. 248—260.
  • 22. Інвентарна книга Музею НТШ № 6, № 23608. Архів Інституту народознавства НАН України.
Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »