« 2026. № 5 (191)

Народознавчі зошити. 2026. № 5 (191).  С. 1572—1581

УДК: 7.036:008.2:711.4(477.86)

DOI https://doi.org/10.15407/

  • Received: 15.07.2026
  • Accepted: 07.10.2026
  • Published: ??.??.2026

ІНТЕГРАЦІЯ ОБ’ЄКТІВ МОНУМЕНТАЛЬНОГО МИСТЕЦТВА У СУЧАСНИЙ КУЛЬТУРНИЙ ПРОСТІР ІВАНО-ФРАНКІВЩИНИ: ПРАКТИКИ ЗБЕРЕЖЕННЯ ТА РЕВІТАЛІЗАЦІЇ

ТЕРЕШКУН Анна

  • ORCID ID: https://orcid.org/0009-0003-9072-9283
  • асистентка,
  • ЗВО «Університет Короля Данила»,
  • кафедра архітектури та містобудування,
  • вул. Коновальця, 35, 76008, м. Івано-Франківськ, Україна,
  • Контакти: e-mail: tereshkunanna1984@gmail.com

Анотація. Актуальність теми зумовлена необхідністю збереження та інтеграції об’єктів монументально-декоративного мистецтва другої половини ХХ ст. у сучасний культурний простір в умовах трансформації міського середовища та переосмислення культурно-мистецької спадщини. Метою статті є аналіз сучасних практик інтеграції об’єктів монументального мистецтва у культурний простір Івано-Франківщини, визначення підходів до їх збереження, ревіталізації та актуалізації. Об’єкт дослідження — монументально-декоративне мистецтво Івано-Франківщини другої половини ХХ ст., а предмет дослідження — сучасні практики інтеграції, збереження та ревіталізації об’єктів монументального мистецтва. Хронологічні межі охоплюють другу половину ХХ — першу чверть ХХІ ст., географічні — територію Івано-Франківської області. Методологічну основу становлять історико-мистецтвознавчий, системний, порівняльний, культурологічний та структурно-функціональний методи. У результаті дослідження встановлено, що ефективне збереження монументально-декоративної спадщини потребує поєднання пам’яткоохоронних, урбаністичних, культурних і громадських практик. Перспективи подальших досліджень пов’язані зі створенням регіонального реєстру об’єктів монументального мистецтва, розвитком цифрового документування та удосконаленням практик їх ревіталізації.

Ключові слова: монументальне мистецтво, монументаль­но-декоративна спадщина, ревіталізація, мистецька спадщина, мистецький простір, культурна пам’ять, локальна ідентичність, Івано-Франківщина, мозаїка, панно, дизайн інтер’єру, візуальне мистецтво, культурний ландшафт.

Список використаних джерел

  • 1. ICOMOS. The Burra Charter: The Australia ICOMOS Charter for Places of Cultural Significance. Burwood: Australia ICOMOS Incorporated, 2013. 28 p. URL: https://australia.icomos.org/wp-content/uploads/The-Burra-Charter-2013-Adopted-31.10.2013.pdf (дата звер­нен­ня: 02.08.2026).
  • 2. Кондель-Пермінова Н.М. Ревіталізація культурної спадщини як інструмент сталого розвитку міст. Містобудування та територіальне планування. 2019. Вип. 70. С. 223—231.
  • 3. Дундяк І. Монументальне мистецтво Івано-Франків­щини другої половини ХХ століття: художні особливості та регіональна специфіка. Народознавчі зошити. 2021. № 1. С. 74—85.
  • 4. Кара-Васильєва Т.В., Чегусова З.А. Декоративне мистецтво України ХХ століття: у пошуках «великого стилю». Київ: Либідь, 2005. 280 с.
  • 5. Голубець О.М. Мистецтво ХХ століття: український шлях. Львів: Колір ПРО, 2012. 200 с.
  • 6. Григоров В. Монументально-декоративне мистецтво другої половини ХХ ст. у фаховій літературі. Укра­їнська академія мистецтва. 2018. Вип. 27. С. 151—158. DOI: 10.33838/naoma.27.2018.99-104
  • 7. Скляренко Г.Я. Українське мистецтво другої половини ХХ століття: образи, явища, напрями. Київ: Інтертехнологія, 2015. 432 с.
  • 8. Івано-Франківськ: ревіталізація «Молочного кафе» на вул. Шашкевича, 6. NV. URL: NV.ua матеріал про відновлення Молочного кафе (дата звернення: 09.06.2026).
  • 9. Бойко О.В. Культурна спадщина і сучасне місто: проблеми ревіталізації та інтеграції. Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. 2021. № 2. С. 42—49.
  • 10. Олійник О. Пам’яткоохоронна діяльність у контексті збереження культурної спадщини України. Київ: Логос, 2020. 304 с.
  • 11. Ассман Я. Культурна пам’ять: письмо, пам’ять про минуле і політична ідентичність у високих куль­турах давнини. Пер. з нім. Київ: Ніка-Центр, 2012. 440 с.
  • 12. Нагорна Л.П. Історична пам’ять: теорії, дискурси, рефлексії. Київ: ІПіЕНД ім. І.Ф. Кураса НАН України, 2012. 328 с.
  • 13. Заливаха О. Вибрані твори: альбом-каталог. Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2012. 256 с.
  • 14. Костюк В. Опанас Заливаха: мистецтво як форма національного спротиву. Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2018. 224 с.
  • 15. Скляренко Г.Я. Українські художники: від модерну до новітніх практик. Київ: ArtHuss, 2018. С. 172—176.
  • 16. Левчук К. Монументальна спадщина України: сучасні практики документування та популяризації. Мис­тецт­вознавчі записки. 2022. Вип. 41. С. 98—104. DOI: https://doi.org/10.32461/2226-2180.41.2022.XXXXX.
  • 17. Нора П. Теперішнє, нація, пам’ять. Пер. з франц. Київ: Кліо, 2014. 272 с.
  • 18. Скляренко Г.Я. Українські художники: від модерну до новітніх практик. Київ: ArtHuss, 2018. 304 с.
  • 19. Choay F. The Invention of the Historic Monument. Cambridge: Cambridge University Press, 2001. 263 p. DOI: https://doi.org/10.1017/CBO9780511551185.
  • 20. Шмагало Р.Т. Мистецька освіта і мистецтво Ук­раїни другої половини ХХ — початку ХХІ століття. Львів: ЛНАМ, 2020. 368 с.
  • 21. UNESCO. Culture: Urban Future. Global Report on Culture for Sustainable Urban Development. Paris: UNES­CO Publishing, 2016. 278 p. DOI: https://doi.org/10.54675/ROKC1556.
Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »