СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА МЕЦЕНАТСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ

« 2026. № 5 (191)

Народознавчі зошити. 2026. № 5 (191). С. 1387—1396

УДК 94(477.82)”18/19″:316.3:061.27

Received: 22.09.2026
Accepted: 27.10.2026
Published: ??.??.2026

СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА МЕЦЕНАТСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ДВОРЯНСЬКО-ПОМІЩИЦЬКОЇ ЕЛІТИ ВОЛИНІ НА ЗЛАМІ ХІХ—ХХ СТОЛІТЬ

ШАХРАЙ Тетяна

ORCID ID: https://orcid.org/0009-0007-7496-1735
кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця,
завідувачка лабораторії національно-патріотичного
виховання та міжнародних зв’язків,
ВП НУБіП України «Ніжинський аграрний інститут»,
вул. Шевченка, 10, 16600, м. Ніжин, Україна,
Контакти: e-mail: tata4-10@ukr.net

Анотація. У статті досліджено феномен соціальної відповідальності та благодійної практики дворянсько-поміщицької та підприємницької верхівки Волині наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. Проаналізовано економічні передумови благодійництва, форми організації заводської та земської охорони здоров’я, а також персональний внесок провідних представників регіональної еліти (Ф. Штейнгеля, І. Де Шодуара, родини Терещенків, Г. Рейна, П. Паславського тощо) у розбудову медичної інфраструктури, музейництва, освіти та українського національно-політичного руху.

Об’єкт дослідження — суспільна діяльність дворянсько-поміщицької та підприємницької еліти Волині наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. Предмет дослідження — форми, напрями та особливості реалізації соціальної відповідальності й меценатської діяльності представників волинської еліти у сферах охорони здоров’я, освіти, культури та громадського життя.

Наукова новизна дослідження полягає у комплексному висвітленні соціальної відповідальності та меценатської діяльності дворянсько-поміщицької й підприємницької еліти Волині наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. Систематизовано основні напрями її благодійної та громадської активності у сферах охорони здоров’я, освіти, культури й музейництва; простежено перехід від одноразової доброчинності до створення та фінансування постійно діючих соціальних і культурно-освітніх установ. На прикладі діяльності Ф. Штейнгеля, І. де Шодуара, родини Терещенків, Г. Рейна, П. Паславського та інших представників регіональної еліти розкрито взаємозв’язок економічних можливостей, особистої благодійної ініціативи та суспільної діяльності в процесах соціокультурної модернізації Волині.

Методологія дослідження. Методологічну основу роботи становлять принципи історизму, об’єктивності, системності. Для розкриття теми застосовано загальнонаукові та спеціально-історичні методи: аналізу й синтезу — для опрацювання та узагальнення історіографічного і джерельного матеріалу; історико-генетичний — для простеження становлення та розвитку благодійних і меценатських практик; історико-порівняльний — для зіставлення напрямів і форм суспільної діяльності представників волинської еліти; проблемно-хронологічний — для систематизації матеріалу та виявлення змін у характері соціальної опіки на зламі ХІХ—ХХ ст.; біографічний — для аналізу внеску окремих представників дворянсько-поміщицької та підприємницької еліти. Комплексне застосування цих методів дало змогу розглянути меценатство й соціальну відповідальність у взаємозв’язку з економічними, суспільними та культурними процесами, що відбувалися на Волині в досліджуваний період.

Практичне значення дослідження полягає в можливості використання його результатів у подальшому вивченні соціально-економічної та культурної історії Волині, історії благодійності й меценатства в Україні, а також діяльності регіональних еліт наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. Матеріали статті можуть бути використані під час підготовки навчальних курсів і методичних матеріалів з історії України та краєзнавства, у музейній і просвітницькій роботі, а також при розробленні тематичних виставок, лекцій та освітніх проєктів.

Ключові слова: Волинь, соціальна відповідальність, меценатство, земська медицина, благодійність, культурно-освітні ініціативи.

Список використаних джерел

1. Махорін Г.Л. Благодійна діяльність на Волині (1793—1917): історичний аспект: дис. … канд. іст. наук: 07.00.01. Луганськ, 2007. 208 с.
2. Грималюк О. Благодійна діяльність православного духовенства та громадськості на Волині у XIX — початку ХХ ст. Емінак. 2018. № 2 (2) (22). С. 22—26.
3. Суровцева І. Меценатство в Україні другої половини ХІХ — початку ХХ ст.: дис. … канд. іст. наук. Донецьк, 2006. 228 с.
4. Миронець Н.Р. Барон Ф.Р. Штейнгель — представник волинської гілки російсько-німецької родини Штейнгелів. Українська біографістика. 2005. Вип. 3. С. 112—124.
5. Васильчук В. Місце барона Федора Рудольфовича Штейнгеля в історії державотворення України. Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія: Історія, економіка, філософія. 2022. Вип. 27. DOI: 10.32589/2412-9321.27.2022.276197.
6. Наукові записки. Вип. 8: 140-річчю від дня народження Федора Штейнгеля. Гол. ред. О.С. Булига; відп. за вип. О.С. Романчук. Рівне: О. Зень, 2010. 338 с.
7. Ковалинський В. Меценати Києва. Київ: Северин-прес; Кобза, 1995. 366 с.
8. ЦДІАК України. Ф. 830. Оп. 1. Спр. 1159. Місячна відомість про кількість хворих у лікарні Червонського цукрового заводу за 1915 р. 1915 р. 22 арк.
9. Ткаченко О.В. Підприємницька та меценатська діяльність родини Терещенків в Україні (1861—1917): дис. … канд. іст. наук: 07.00.01. Київ, 1998. 220 с.
10. Лебедь-Юрчик Х.М. Цукрова промисловість у Росії. Київ: Тип. І.І. Чоколова, 1909. 153 с.
11. Реєнт О. П., Сердюк О. В. Сільське господарство України і світовий продовольчий ринок (1861–1914 рр.) : монографія. Київ : Інститут історії України НАН України, 2011. 365 с.URL:https://history.org.ua/LiberUA/978-966-02-5827-3/978-966-02-5827-3.pdf?utm_source=chatgpt.com (дата звернення 5.09.2026).
12. ЦДІАК України. Ф. 336. Оп. 1. Спр. 35. Звіти і відомості про витрати на утримання лікарні, яка знаходиться в маєтку барона Штейнгеля в с. Городок. 1895 р. 15 арк.
13. Столяренко М.П. Слово про Городок: спогади краєзнавця. Рівне: Азалія, 2002. 31 с.
14. Шпізель Р. Петро Паславський (1861—1943). Острозькі просвітники XVI—XX ст. Острог: Університет «Острозька Академія», 2000. С. 448—453.
15. Шпізель Р. Георгій Рейн (1854—1942). Острозькі просвітники XVI—XX ст. Острог: Університет «Острозька Академія», 2000. С. 443—447.
16. Биков Н.П. Князі Острозькі і Волинь. Вступ до історичного нарису. Петроград: Тип. В. Киршбаума, 1915. 60 с.
17. Дорошенко Д. Мої спомини про недавнє минуле (1914—1920). Мюнхен, 1969. Ч. 2. З початків відродження Української державності. 543 с.
18. Кілька слів про заснування Городоцького музею Волинської губернії: звіт Городоцького музею Волинської губернії барона Ф.Р. Штейнгеля за перший рік з 25 листопада 1896 р. по 25 листопада 1897 р. Уклад. М. Біляшівський. Варшава, 1898. 60 с.
19. Шахрай Т.О. Внесок дворянсько-поміщицької верстви Волині в українську та європейську науку, культуру. Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки. Луцьк, 2007. Вип. 1. С. 176—180.
20. Михайлова Р.Д. Музей Ф. Штейнгеля та його традиції. Київ і кияни. 2003. Вип. 3. С. 365—379.
21. Михайлова Р.Д. Федір Штейнгель: особистість і науковець. Культура України ХХІ століття: діяльність культурологічних закладів у сучасних ринкових умовах: регіон. наук.-практ. конф.: зб. матеріалів. Київ; Рівне, 2001. С. 80—84.
22. Biliashivskyi M. The Peasant Art of Ukraine. London: The Studio, 1912.
23. Біляшівський М.Ф. Українське народне мистецтво. The Peasant Art of Ukraine. Передм. М.Р. Селівачова; пер. з англ. О.О. Старова; упоряд. О.О. Савчук. Харків: Видавець Олександр Савчук, 2017. 168, [6] с.: 229 іл. ISBN 978-966-2562-83-5.
24. ЦДІАК України. Ф. 274. Оп. 5. Спр. 31. Циркуляри Департаменту поліції про діяльність буржуазної партії кадетів. Списки депутатів Державної Думи I—IV скликань, що належали до цієї партії. 1914—1917 рр. 48 арк.
25. Чикаленко Є. Спогади (1861—1907): документально-художнє видання. Передм. В. Шевчука. Київ: Темпора, 2003. 416 с.
26. ЦДІАК України. Ф. 1335. Оп. 1. Спр. 568. Листування з Волинським губернатором, помічником начальника Волинського ГЖУ та іншими особами про політичну перевірку осіб, що підозрюються в агітації серед селян за захват поміщицьких земель та по іншим питанням. 1906 р. 1327 арк.
27. Лотоцький О. Сторінки минулого. Варшава: Праці Українського наукового інституту, 1934. Т. 3. 396 с.
28. Дорошенко Д. Історія України, 1917—1923 рр.: у 2 т. Т. 1. Доба Центральної Ради. Ужгород; Київ: Темпора, 2002. 320 с.
29. ЦДІАК України. Ф. 442. Оп. 856. Спр. 427. Листування з волинським губернатором про колишнього члена І Державної Думи барона Штейнгеля, якого звинувачували у промові антиурядових речей перед селянами м. Городка Рівненського повіту Волинської губернії (1906). 8 арк.
30. Чикаленко Є. Щоденник (1907—1917): документально-художнє видання: у 2 т. Передм. В. Шевчука. Київ: Темпора, 2004. Т. 1: 1907—1917. 427 с.
31. Зауваження до статті «Місто Рівне», вміщеної у «Волинських єпархіальних відомостях» 1880 р. № 5 та доповнення до неї. Волинські єпархіальні відомості. 1880. 1 верес. № 25. С. 1134—1153.
32. Теодорович М.І. Історико-статистичний опис церков і приходів Волинської єпархії. Почаїв, 1889. Т. 2. Повіти Ровенський, Острозький і Дубенський. 787 с.
33. Про спорудження пам’ятника на Козацьких могилах. Почаївські відомості. 1909. 13 черв. № 780. С. 1.